Питання психології

Житло з підтримкою — одна з нових моделей надання психіатричної допомоги

 

Житло з підтримкою — одна з нових моделей надання психіатричної допомоги.

Продовжуємо тему про забезпечення перспективними моделями психіатричної допомоги.

Перспективними можуть бути такі моделі такої допомоги:

Житло з підтримкою

Проведений  перепис хворих, які перебувають в стаціонарі, виявили значну кількість пацієнтів з тривалими термінами госпіталізації. Все це гостро ставить питання про створення «перехідних» форм житла, завданням яких була б ресоціалізація пацієнтів з тривалим перебуванням в стаціонарі.

Для реалізації цього завдання можна було б відкрити гуртожиток і квартири для проживання з підтримкою.

Різні форми житла з підтримкою спрямовані на соціальну та побутову реабілітацію психічно хворих, які втратили житло, соціальні зв’язки, навички незалежного проживання, що унеможливлює їх повернення в суспільство, а також при необхідності ізоляції від несприятливого середовища.

Отже, перш за все це реабілітаційні підрозділи з здійснюваною в них програмою комплексної реабілітації, які б вирішували наступні завдання:

1) Надання тимчасового житла;

2) здійснення підтримуючої фармакотерапії і методів психосоціальних втручань, включаючи трудову реабілітацію, спрямованих на інтенсивну ресоціалізацію пацієнтів;

3) відновлення соціальних зв’язків і визначення шляхів досягнення незалежного проживання;

4) створення терапевтичної спільноти, розвиток позитивних установок і форм поведінки;

5) планування дозвілля.

Слід зазначити, що напрямок в житло з підтримкою, повинен відбуватися через комісію профільних спеціалістів, може бути показано не тільки особам, які пройшли стаціонарне лікування при неможливості їх виписки додому в зв’язку з втратою соціальних зв’язків і житла, а також навичок незалежного проживання, а й для пацієнтів, які потребують ізоляції від негативного впливу від середовища їх проживання, з постійними труднощами соціальної адаптації, які втратили близьких родичів, при відсутності соціальної підтримки з боку інших осіб.

Організація життя може бути заснована на принципах терапевтичної спільноти. Повинен функціонувати — Рада мешканців. З його участю необхідно розробити розклад дня (графік чергувань, робота, дозвілля, загальні збори тощо) і систему правил, спрямованих на попередження порушень режиму.

Залежно від рівня соціального пристосування здійснювався б диференційований підхід по контролю поведінки мешканців. Можуть бути передбачені два види режиму:

1) вільний режим, при якому хворий самостійно планував би вільний час і міг за погодженням з персоналом покинути територію;

2) обмежений режим — можливість залишати житло в групі з супроводжуючим (одним з мешканців або персоналом).

Рада мешканців, будучи органом самоврядування, відповідатиме за організацію побуту, дозвілля, дотримання режиму і т.п. Персонал допоможе структурувати життя пацієнтів, надасть допомогу і підтримку. Обсяг полі професійної допомоги буде залежати від форми житла з підтримкою.

Групові будинки, можуть розміщуватися в окремих, спеціально виділених приміщеннях, мали б мебльовані кімнати на кілька людей, в яких мешканці могли розміщувати власні меблі, побутові прилади, речі індивідуального користування. Обов’язковими можуть бути кімнати відпочинку, приміщення для групових занять, санітарний блок, кухня.

Ведення хворих може здійснюватися полі професійними бригадами:

  • Підтримуюча фармакотерапія та психосоціальні лікувальні та реабілітаційні заходи, що включають групові заняття за спеціально розробленими модулями.
  • Психоосвіта, тренінг побутових навичок, тренінг навичок соціальної взаємодії, дозвільні програми.
  • Обов’язково повинно проводиться відновлення соціальних зв’язків, при необхідності — сімейна терапія.

Значне місце в роботі приділялася інструментальній підтримці, а також відновленню втрачених за час хвороби документів і пільг.

 

Бурлаченко Андрій Анатолійович
Лікар-психіатр, заступник головного лікаря по медичній частині,
Обл. психіатричної лікарні №2  м. Одеса