15 грудня 1966 року астроном Одуен Дольфюс спостерігав за небесним світилом, яке він запропонував назвати «Янус».
18 грудня того ж року Річард Уокер провів аналогічне спостереження, зараз йому приписується відкриття Епіметея – ще одного супутника Сатурна.
Вся справа в тому, що у той час астрономи були впевнені, що існує тільки одне небесне світило (місяць) в даній орбіті, неофіційно відомий як «Янус».
Дванадцять років потому, у жовтні 1978 року, Стівен М. Ларсон і Джон У. Фаунтін усвідомили, що спостереження 1966 року краще за все пояснюються наявністю двох різних об’єктів (Янус і Епіметей), що обертаються по дуже схожим орбітах.
Вояджер-1 підтвердив це в 1980 році.
Між орбітами цих супутників відстань всього 50 км -це набагато менше їх розмірів. Зробити розрахунки траєкторії руху цих супутників вдалося лише у 1997 році.
Вони рухаються по своїх орбітах незалежно один від одного тільки до певного моменту. Коли внутрішній супутник починає наздоганяти зовнішній все починає змінюватися. Під дією гравітаційних сил Епіметей виштовхується на більш віддалену орбіту, а Янус переходить на ближчу до Сатурну, в результаті чого супутники міняються один з одним місцями.
Космічний апарат Кассіні здійснив кілька близьких підходів і презентував детальні зображення Януса, коли Кассіні досяг орбіти Сатурна в 2004 році.
Історія отримання назви одного з супутників Сатурна.
Назва Янус походить від імені римського бога всіх входів та виходів, різних проходів, а також початку і кінця. Він, як правило, має два обличчя: одне заглядає у майбутнє, і інше, звертається до минулого. Римляни, можливо, частково перейняли Януса або від етруського бога, або від грецького бога Гермеса, або від обох.
В даний час відомо більше 60-ти природних супутників Сатурна. Більша частина цих супутників має невеликі розміри і складається в основному з льоду і каміння.
24 супутника Сатурна знаходяться досить близько до планети, вони лежать в екваторіальній площині і обертаються в ту сторону що і сам Сатурн. Це говорить про те, що вони сформувалися в один і той же час з газовим гігантом. Ці супутники називаються — регулярними.
Більше 40 супутників є не регулярними, так як знаходяться далеко від планети і рухаються по хаотичним орбітам.
Комментировать