Універсально-прогресивна модель домашніх візитів покликана покращити доступність та якість медико-соціальних послуг для родин із дітьми від 0 до 3 років.
На технічній нараді з керівниками медичних закладів первинної ланки Житомирської області та представниками Житомирського медичного інституту фахівці ЮНІСЕФ презентували нову модель патронажних візитів, зокрема виклали функції та роль медичних сестер, принципи взаємодії між лікарем та патронажним працівником, медичними та соціальними сервісами, а також фінансове обґрунтування та план дій із упровадження універсально-прогресивної моделі домашніх візитів.
Виголошуючи вступне слово, очільниця департаменту медичних послуг Олександра Машкевич зазначила, що здоров’я матері та дитини є пріоритетом у діяльності Міністерства охорони здоров’я України. Вона розповіла про досягнення напряму, плани стосовно перинатальної допомоги та підкреслила потребу в упровадженні новітніх підходів та моделей, які дадуть змогу виявляти ризики захворювань та відхилень на ранніх етапах, щоб ефективно запобігати розвитку хвороб у дітей.
Керівник секції охорони та харчування ЮНІСЕФ в Україні Аяділь Сапарбеков зробив акцент на надважливій ролі перших років життя дитини та необхідності всебічної підтримки дітей і родин із боку системи охорони здоров’я й надавачів соціальних і освітніх послуг. «Впровадження універсально-прогресивної моделі в Житомирській області (а в найближчому майбутньому й у Львівській, Кіровоградській, Одеській та інших областях України) є ще одним кроком до розробки національної програми превентивної, підтримуючої та освітньої моделі підтримки родин із маленькими дітьми вдома» — зазначив Аяділь Сапарбеков.
Проєкт із упровадження універсально-прогресивної моделі домашніх візитів було розпочато в Україні за підтримки ЮНІСЕФ у 2020 році в Донецькій області. У 2022 році до нього долучилася Житомирська область, а в 2023-му заплановано приєднання до проєкту закладів охорони здоров’я первинної ланки ще з семи регіонів України.
Довідково
Ранні роки життя дитини вкрай важливі, оскільки саме в цей період формується основа всього подальшого життя. У ранньому віці діти навчаються швидше, ніж будь-коли пізніше. Саме в ранньому дитинстві закладаються й зміцнюються моделі поведінки, компетентності та навчання, соціально-екологічні чинники починають змінювати генетичну спадковість, клітини мозку суттєво зростають, закладаються біологічні механізми подолання стресу.
Щоб повністю розкрити свій потенціал, діти потребують любові й ласки, уваги, заохочення та розумової стимуляції, а також повноцінного харчування та належного медичного обслуговування.
Програми раннього розвитку дітей (РРД), які комплексно задовольняють основні потреби малечі в охороні здоров’я, харчуванні, емоційному й інтелектуальному розвитку, важливі для розвитку компетентностей і здобуття навичок подолання труднощів у майбутньому.
Проведені ЮНІСЕФ оцінювання у приблизно половині країн регіону Європи та Центральної Азії показали, що патронаж вагітних жінок і сімей із дітьми раннього віку зосереджується здебільшого на фізичному здоров’ї. Часто поза увагою залишаються критичні фактори, які впливають на самопочуття, добробут і подальше життя дитини: стосунки між батьками й дітьми, чуйне та турботливе виховання, заохочувальне та безпечне домашнє середовище, запобігання жорстокому поводженню з дітьми та/або недогляду та раннє виявлення ризиків і вразливості.
Оскільки медичні фахівці охоплюють майже всі сім’ї та сприймаються як надійні та авторитетні носії знань, послуги патронажу є зручною точкою взаємодії для підтримки батьків і сімей на ранньому етапі та забезпечення найкращого старту в житті. Отже, роль патронажного працівника полягає в застосуванні підходу, що ґрунтується на міцних стосунках між батьками й дитиною, сприяє зниженню ризиків, подоланню викликів і ранньому виявленню вразливих дітей, для надання за потреби додаткових послуг.
Комментировать