Є думка Статті

«Єдині, хто може собі дозволити операцію за кордоном – це ті, хто у нас цю можливість відібрали»

«Існуюча ситуація з недієвою медичною системою не дозволяє людині з будь-яким рівнем публічності чи популярності – прискорити час проведення операції…»

 

До рішення вкотре написати про проблему трансплантації органів в Україні підштовхує кожен раз новий сумний випадок хвороби. Цього разу до нас звернулися волонтери «Експертної корпусу», які допомагають збирати кошти на пересадку нирки Сергію Степаненко, музиканту культового українського гурту «Кому Вниз».

Сергій Степаненко

Станом на березень не зібрано навіть половини коштів, а на операцію потрібно близько 100 тисяч доларів. Волонтери також хочуть звернути увагу на відсутність можливості проводити трансплантації органів від не родичі. Адже нинішнє законодавство звело трансплантації до самого мінімуму, і їх практично не виконують.

Закон, прийнятий в Україні в 1999 році, передбачає презумпцію незгоди. Тому виконати забір органів у людини в разі його загибелі не представляється можливим. Але в цей же час презумпція згоди діє в багатьох сусідніх країнах: у Польщі, в Білорусі.

До слова, в ці ж країни часто відправляють українців, де вони змушені платити за операцію і реабілітацію у багато разів більше грошей, ніж це б коштувало в Україні.

«Було б набагато корисніше, щоб ці гроші працювали у нас в країні»

«Минулого року за кордоном було проліковано двадцять одного пацієнта, яких раніше направили на пересадку серця. На це були виділені величезні кошти. Так, у 2016 році на програму лікування за кордоном було виділено більше 200 млн грн. Але було б набагато корисніше, щоб ці гроші працювали у нас в країні. Коштує трансплантація серця в Білорусі або в Індії близько 100 тисяч доларів, і це при собівартості 10-15 тисяч. За ці кошти в Україні ми можемо пролікувати 5-6 наших громадян», — каже Костянтин Руденко, головний кардіохірург МОЗ України.

Є таке поняття як потенціал донорів, — розповідає лікар-трансплантолог, професор Олександр Ніконенко.

«Якщо взяти за приклад розвинені країни, то там ми бачимо показник — від 14 до 39 трупних донорів на мільйон населення. Спрямованість єрвотранспланта — це як раз використання цього потенціалу, який є в будь-якій країні. І відправляти наших пацієнтів за кордон в даному випадку непродуктивно. У минулому році у нас в країні було всього 0,2 донора на мільйон населення. І коли мене запитують, чи підтримують українці пересадки органів, я відповідаю: ні, не підтримують. На превеликий жаль», — констатує лікар.

За словами заступника Міністра охорони здоров’я Олександра Лінчевського,  Міністерство починає вирішувати проблеми трансплантації органів в Україні, не чекаючи прийняття того чи іншого закону. Бо чекати, доки ВР за нього проголосує – часу просто немає.

«Паралельно з очікуванням закону, нам є чим зайнятися. Зокрема, вперше в Україні скоро буде запущений процес навчання трансплант-координаторів, чого раніше ніколи в нас не було. Окрім того, зараз переглядаються посадові інструкції для лікаря-анестезіолога, куди вводиться нарешті вперше вимога констатації смерті мозку, яка є складовою частиною всіх процесів трансплантації. А загалом багато лікарень мають технічну можливість її проводити.

І нарешті про гроші. МОЗ виділив мало не вперше в рамках пілотного проекту – фінансувати трупну трансплантації нирки. Треба підкреслити, що між етапом прийняття рішення про виділення коштів ми знайшли спосіб, через яку може це буди профінансовано.. Але ці перші кроки вже зроблені. Тепер очікуємо, коли ця перша пересадка відбудеться», — підвів підсумок Лінчевський.

«У нас постсовдепівська країна, й ми нікому довіряти не можемо»

«Існуюча ситуація з недієвою медичною системою не дозволяє людині з будь-яким рівнем публічності чи популярності – прискорити час проведення операції. Тут немає різниці між музикантом, живописцем, таксистом чи робітником. Тому триває повна переробка моделі медичного життя – інакше не видужає ніхто», — розмірковує лідер гурту КОМУ ВНИЗ Андрій Середа.

«Єдині, хто може собі дозволити операцію за кордоном – це ті, хто у нас цю можливість відібрали. Через те, що свого часу Сергій Степаненко як справжній лицар і бойова машина музичного простору, плювати хотів на свою хворобу – вона тихенько збоку підійшла і його нагнула. Зараз КОМУ ВНИЗ призупинив свою діяльність. Робота у студії можлива. З концертами — значно важче. Слава Богу, що ми живемо в час інтернету – тому з перших днів після відкриття благодійного рахунку для операції Сергієві, ми відчули велику підтримку. Люди скидають 5, 200 чи 2000 гривень – кожен вклад має значення для цієї справи. Єдиний здобуток нашої так званої популярності – людям значно легше підтримувати тих, кого вони знають, аніж давати гроші назагал. У нас постсовдепівська країна, й ми нікому довіряти не можемо. Трапляється чимало афер, а тут же ти знаєш хто перед тобою відповідає», – зазначає Андрій Середа.

Інформація для всіх бажаючих допомогти Сергієві Степаненку із збором коштів на пересадку нирки:

Рахунок 29244825509100 Приватбанк МФО: 305299

ЄДРПОУ: 14360570

Призначення платежу: Збір коштів на пересадку нирки

Для поповнення картки у гривнях — 5167 9856 9043 7405 (Степаненко Сергій Миколайович)

Комментировать

Нажмите для комментария

    Ми на Facebook

    Вибір редакції