При розрахунку зарплати лікарів неточнорозраховано їх фактичне навантаження. При разрахунку виконаної работи ніхкто не враховує десятки або навіть сотні тих пацієнтів, які «тільки запитати!». По цім пацієнтам не ведеьбся облік, вони не записуються вжурнал і таке інше. Але вони так само як і інші потребують часу. Вони вимагають кваліфікованих відповідей.
І якщо лікар на прийомі може відмовити в консультації такому «зальотному» пацієнту, то диспетчери Швидких опиняються в інших умовах. Олег Панасенко (Вільна профспілка медпрацівників України) звернувся до Супрун і Реви з питання перевірки умов праці медпрацівників і їх реальне навантаження.
«При формуванні штатного розпису та фонду заробітної плати ніхто не брав до уваги кількості звернень на диспетчерський пост за телефоном, хоча ці цифри в півтора–два рази вищі за кількість зареєстрованих викликів. Відповідати на звернення абонента за телефоном «103» – така ж робота, як і реєстрація виклику. Звертаючись до служби «103», абоненти очікують на прийом виклику або на медичну консультацію, і щоб виконати роботу фахово та оперативно, диспетчери повинні мати високу кваліфікацію, міцні нерви та, зважаючи на важкі умови праці, надміцне здоров’я. Жодних нормативно–правових документів, які регулюють роботу диспетчерів у централізованих диспетчерських, не існує! У жодній диспетчерській не передбачені додаткові пости на період епідемічних ускладнень, надзвичайних подій тощо. Остання епідемія грипу та ГРВІ, коли навантаження на диспетчера збільшилося проти звичайного у три–чотири рази, дали можливість чітко зрозуміти причини нестачі кадрів цієї ланки екстреної медичної допомоги. Тих, хто бажає працювати у таких умовах, катастрофічно мало!»
Саме тому голова Вільної профспілки підготовував офіційне звернення до в.о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун та міністра соцполітики Андрія Реви, а також до Державної інспекції України з питань охорони праці.
Комментировать