Выбор редакции Пульмонология и фтизиатрия Статьи

Використання препарату ЕРБІСОЛ® у комплексному лікуванні хворих на туберкульоз

М. М. Савула, С. М. Похиляк, Ю. І. Сливка

Тернопільський медичний університет ім. І.Я.Горбачевського

Сучасні антимікобактерійні препарати діють бактеріостатично (окремо бактерицидно) на збудники туберкульозу, проте вони не здатні позитивно впливати на репаративні процеси в ураженому органі, які залежать від особливостей морфологічних змін при туберкульозі, стану імунного захисту організму. Тому оправдане використання поряд з хіміотерапією (ХТ) імуномодулюючих засобів [1]. Серед них заслуговує на увагу препарат Ербісол®, який має імуномодулюючі, репаративні та гепатопротекторні властивості [2]. Вплив на імунні процеси проявляється через дію на макрофагальну ланку, відповідальну за репарацію пошкоджених клітин, а також через N- та Т-кілери, які приймають участь в знищенні пошкоджених клітин, не здатних до репарації. З урахуванням поліпотентної активності препарату (оптимізація процесів репарації, антиоксидантна і мембраностабілізуюча дія, гепатопротекторний ефект, поліпшення мікроциркуляції, потенціювання дії антибіотиків) доцільно застосування Ербісолу® в лікуванні хворих на туберкульоз легень, особливо з торпідним перебігом, і важливо для профілактики уражень печінки при поліхіміотерапії туберкульозу легень [3].

Матеріал та методи дослідження. В дослідженні приймали участь 41 хворий віком від 19 до 70 років (в середньому 37,6±2,2 років), з яких у 38 осіб туберкульоз легень (ТЛ) діагностований вперше. На час госпіталізації інфільтровану форму ТЛ встановлено у 32 пацієнтів, дисеміновану – у 7, казеозну пневмонію – у 2. Бактеріовиділення було у 38 осіб, деструктивні зміни в легенях – у 37. При госпіталізації у пацієнтів виявлено сформовані округлі фокуси типу туберкульом. Резистентність МБТ до протитуберкульозних препаратів встановлена у 10 хворих. У 10 хворих діагностовані різні супутні захворювання або ускладнення туберкульозу легень (цукровий діабет – 2, хронічний гепатит – цироз печінки – 1, токсичний гепатит – 1, алкоголізм – 1, хронічне обструктивне захворювання легень – 1, легенево-серцева недостатність – 2, виснаження – 2). Ербісол® призначали в терміни від 2 місяців до 2 років від початку ХТ (частіше після 3-6 міс.). Хворі отримували Ербісол® по 2 мл внутрішньом’язово 1 раз на добу ввечері на протязі 20 діб на фоні антимікобактеріальної терапії. Через 6 місяців курс повторювали.

Враховуючи дані про імуномодулюючі властивості Ербісолу®, у хворих за результатами загального аналізу крові обчислювали абсолютну кількість лімфоцитів, яка є інтегральним показником стану імунного захисту організму та «індексу резистентності» (співвідношення між відсотком лімфоцитів і сегментоядерних гранулоцитів). Ці показники визначали до призначення Ербісолу® і після його відміни.

Результати досліджень. Підставою для призначення Ербісолу® у 30 хворих була сповільнена регресія легеневого процесу на тлі попереднього лікування, у 3 — прогресування на фоні лікування, у 6 – наявності сформованих округлих утворів, у 2 — відсутності тенденції до загоєння каверн впродовж тривалого часу.

Після проведеного комплексного лікування у всіх хворих встановлена абактерійність, підтверджена культуральним методом; у більшості хворих спостерігалось значне розсмоктування вогнищево-інфільтративних змін; із 37 пацієнтів, у яких до призначення Ербісолу® визначали деструкції в легенях, у 29 хворих вони загоїлися, у інших 8 – каверни зменшилися за розмірами, стінки їх стали тонкими, процес стабілізувався. Слід відзначити, що одужання досягнуто у хворого з поширеним дисемінованим туберкульозом легень з деструкцією і супровідним цирозом печінки, ускладненим асцитом, а також у пацієнтки, в якої протягом 2 років не загоювалась каверна. Майже повністю розсмоктався масивний інфільтрат з множинними дрібними деструкціями, що поширювався на дві частки, при якому на фоні традиційного лікування починалася циротизація легені. Призначення Ербісолу® дозволило провести у 2 пацієнтів повноцінну антимікобактерійну терапію після перенесеного на фоні лікування токсичного гепатиту.

Особливої уваги заслуговують 6 хворих, в яких крім вогнищево-інфільтративних змін в легенях визначали округлі фокусні тіні типу туберкульом. Деструкції і бактеріовиділення були у всіх хворих. Ін’єкції Ербісолу® у цих хворих починали в терміни від 2 до 7 міс. від початку антимікобактерійної терапії. У 3 осіб встановлено повне розсмоктування округлих утворів з мінімальними залишковими змінами, в тому числі у пацієнтки з хронічним мультирезистентним туберкульозом, у якої виявлені 2 округлих утвори (один з деструкцією), що не піддавалися тривалій ХТ із застосуванням препаратів І та ІІ ряду, в поєднанні з вітамінами, гепатопротекторами, лазерним опромінюванням у проекції патологічного процесу. Ще у 2 хворих під впливом лікування округлі утвори зменшились наполовину. Лише у 1 пацієнта  розміри утворів зменшились незначно, хоча припинилося бактеріовиділення і перестала визначатися деструкція в одному з округлих фокусів.

Результати загального аналізу крові показали підвищення абсолютного числа лімфоцитів у 26 (63,4%) хворих, які отримували комплексне лікування із застосуванням Ербісолу®, і «індексу резистентності» — у 27 (65,8%)  осіб. Це підтверджує позитивний вплив препарату Ербісол® на імунний стан організму.

Висновки

  1. Призначення препарату Ербісол® на фоні стандартної антимікобактеріальної терапії хворим з торпідним перебігом туберкульозом легень сприяло підвищенню ефективності лікування, зокрема значному розсмоктуванню масивних інфільтратів, округлих чітко контурованих фокусів, загоєнню порожнин розладу малого і середнього розміру.
  2. Під впливом комплексного лікування у хворих з великими і гігантськими кавернами зменшувалися їх розміри, стоншувалися стінки, стабілізувався процес.
  3. Включення Ербісолу® в комплексну терапію хворих на туберкульоз особливо показане особам із супутніми захворюваннями печінки, цукровим діабетом, у разі значного зниження абсолютної кількості лімфоцитів у периферичній крові.

Література

  1. Фещенко Ю. І. Сучасні методи діагностики, лікування і профілактики туберкульозу // Ю. І. Фещенко, В. М. Мельник. – Київ: Здоров’я, 2002. – 903 с.
  2. Николаенко А. Н. Концептуальные подходы по разработке высокоэффективных лекарственных препаратов нового поколения класса “Эрбисол” / А. Н. Николаенко // Фармакологічний вісник. – 1998. – № 6. – С. 69-74.
  3. Клочков О. Е. Ефективність комбінації ербісолу та глутаргіну для профілактики уражень печінки при поліхіміотерапії туберкульозу легень / О. Е. Клочков // Укр. мед. альманах. – 2004. – Т. 7, № 1. – С. 69-71.

Комментировать

Нажмите для комментария

Здравствуйте,
Выйти

Мы на Facebook