М. М. Савула, С. М. Похиляк, Ю. І. Сливка

Тернопільський медичний університет ім. І.Я.Горбачевського

Сучасні антимікобактерійні препарати діють бактеріостатично (окремо бактерицидно) на збудники туберкульозу, проте вони не здатні позитивно впливати на репаративні процеси в ураженому органі, які залежать від особливостей морфологічних змін при туберкульозі, стану імунного захисту організму. Тому оправдане використання поряд з хіміотерапією (ХТ) імуномодулюючих засобів [1]. Серед них заслуговує на увагу препарат Ербісол^®, який має імуномодулюючі, репаративні та гепатопротекторні властивості [2]. Вплив на імунні процеси проявляється через дію на макрофагальну ланку, відповідальну за репарацію пошкоджених клітин, а також через N- та Т-кілери, які приймають участь в знищенні пошкоджених клітин, не здатних до репарації. З урахуванням поліпотентної активності препарату (оптимізація процесів репарації, антиоксидантна і мембраностабілізуюча дія, гепатопротекторний ефект, поліпшення мікроциркуляції, потенціювання дії антибіотиків) доцільно застосування Ербісолу^® в лікуванні хворих на туберкульоз легень, особливо з торпідним перебігом, і важливо для профілактики уражень печінки при поліхіміотерапії туберкульозу легень [3].

Матеріал та методи дослідження. В дослідженні приймали участь 41 хворий віком від 19 до 70 років (в середньому 37,6±2,2 років), з яких у 38 осіб туберкульоз легень (ТЛ) діагностований вперше. На час госпіталізації інфільтровану форму ТЛ встановлено у 32 пацієнтів, дисеміновану – у 7, казеозну пневмонію – у 2. Бактеріовиділення було у 38 осіб, деструктивні зміни в легенях – у 37. При госпіталізації у пацієнтів виявлено сформовані округлі фокуси типу туберкульом. Резистентність МБТ до протитуберкульозних препаратів встановлена у 10 хворих. У 10 хворих діагностовані різні супутні захворювання або ускладнення туберкульозу легень (цукровий діабет – 2, хронічний гепатит – цироз печінки – 1, токсичний гепатит – 1, алкоголізм – 1, хронічне обструктивне захворювання легень – 1, легенево-серцева недостатність – 2, виснаження – 2). Ербісол^® призначали в терміни від 2 місяців до 2 років від початку ХТ (частіше після 3-6 міс.). Хворі отримували Ербісол^® по 2 мл внутрішньом’язово 1 раз на добу ввечері на протязі 20 діб на фоні антимікобактеріальної терапії. Через 6 місяців курс повторювали.

Враховуючи дані про імуномодулюючі властивості Ербісолу^®, у хворих за результатами загального аналізу крові обчислювали абсолютну кількість лімфоцитів, яка є інтегральним показником стану імунного захисту організму та «індексу резистентності» (співвідношення між відсотком лімфоцитів і сегментоядерних гранулоцитів). Ці показники визначали до призначення Ербісолу^® і після його відміни.

Результати досліджень. Підставою для призначення Ербісолу^® у 30 хворих була сповільнена регресія легеневого процесу на тлі попереднього лікування, у 3 — прогресування на фоні лікування, у 6 – наявності сформованих округлих утворів, у 2 — відсутності тенденції до загоєння каверн впродовж тривалого часу.

Після проведеного комплексного лікування у всіх хворих встановлена абактерійність, підтверджена культуральним методом; у більшості хворих спостерігалось значне розсмоктування вогнищево-інфільтративних змін; із 37 пацієнтів, у яких до призначення Ербісолу^® визначали деструкції в легенях, у 29 хворих вони загоїлися, у інших 8 – каверни зменшилися за розмірами, стінки їх стали тонкими, процес стабілізувався. Слід відзначити, що одужання досягнуто у хворого з поширеним дисемінованим туберкульозом легень з деструкцією і супровідним цирозом печінки, ускладненим асцитом, а також у пацієнтки, в якої протягом 2 років не загоювалась каверна. Майже повністю розсмоктався масивний інфільтрат з множинними дрібними деструкціями, що поширювався на дві частки, при якому на фоні традиційного лікування починалася циротизація легені. Призначення Ербісолу^® дозволило провести у 2 пацієнтів повноцінну антимікобактерійну терапію після перенесеного на фоні лікування токсичного гепатиту.

Особливої уваги заслуговують 6 хворих, в яких крім вогнищево-інфільтративних змін в легенях визначали округлі фокусні тіні типу туберкульом. Деструкції і бактеріовиділення були у всіх хворих. Ін’єкції Ербісолу^® у цих хворих починали в терміни від 2 до 7 міс. від початку антимікобактерійної терапії. У 3 осіб встановлено повне розсмоктування округлих утворів з мінімальними залишковими змінами, в тому числі у пацієнтки з хронічним мультирезистентним туберкульозом, у якої виявлені 2 округлих утвори (один з деструкцією), що не піддавалися тривалій ХТ із застосуванням препаратів І та ІІ ряду, в поєднанні з вітамінами, гепатопротекторами, лазерним опромінюванням у проекції патологічного процесу. Ще у 2 хворих під впливом лікування округлі утвори зменшились наполовину. Лише у 1 пацієнта  розміри утворів зменшились незначно, хоча припинилося бактеріовиділення і перестала визначатися деструкція в одному з округлих фокусів.

Результати загального аналізу крові показали підвищення абсолютного числа лімфоцитів у 26 (63,4%) хворих, які отримували комплексне лікування із застосуванням Ербісолу^®, і «індексу резистентності» — у 27 (65,8%)  осіб. Це підтверджує позитивний вплив препарату Ербісол^® на імунний стан організму.

Висновки

1. Призначення препарату Ербісол^® на фоні стандартної антимікобактеріальної терапії хворим з торпідним перебігом туберкульозом легень сприяло підвищенню ефективності лікування, зокрема значному розсмоктуванню масивних інфільтратів, округлих чітко контурованих фокусів, загоєнню порожнин розладу малого і середнього розміру.
2. Під впливом комплексного лікування у хворих з великими і гігантськими кавернами зменшувалися їх розміри, стоншувалися стінки, стабілізувався процес.
3. Включення Ербісолу^® в комплексну терапію хворих на туберкульоз особливо показане особам із супутніми захворюваннями печінки, цукровим діабетом, у разі значного зниження абсолютної кількості лімфоцитів у периферичній крові.
   

   

Література

1. Фещенко Ю. І. Сучасні методи діагностики, лікування і профілактики туберкульозу // Ю. І. Фещенко, В. М. Мельник. – Київ: Здоров’я, 2002. – 903 с.
2. Николаенко А. Н. Концептуальные подходы по разработке высокоэффективных лекарственных препаратов нового поколения класса “Эрбисол” / А. Н. Николаенко // Фармакологічний вісник. – 1998. – № 6. – С. 69-74.
3. Клочков О. Е. Ефективність комбінації ербісолу та глутаргіну для профілактики уражень печінки при поліхіміотерапії туберкульозу легень / О. Е. Клочков // Укр. мед. альманах. – 2004. – Т. 7, № 1. – С. 69-71.