Методика пренатального виховання: переваги. Психологічна підготовка до народження дитини. Формування режиму майбутнього малюка.
Дитина чує все, що відбувається як усередині мами, так і навколо неї. З восьмого тижня розвитку у плоду розпочинається бурхливий ріст клітин мозку. З чотирнадцяти тижнів плід починає реагувати на звук і здатний сприймати мовні структури і певним чином реагувати на них. Тому вагітну жінку слід навчитися спілкуванню з дитиною ще до її народження. Важливим інструментом музичної дії є голос вагітної жінки. Це той камертон, по якому настроюється апарат світосприймання дитини. Звук бере участь в утворенні первинних рефлексів і гармонізує життєдіяльність новонародженого. В результаті спілкування виникають такі психофізичні ефекти, як емоційне пожвавлення, комфорт, вібраційна стимуляція клітинних обмінних процесів, поліпшення мікроциркуляції крові та лімфи, рання диференціація рецепторів органів слуху.
Займатись цим необхідно не рідше одного разу на тиждень, протягом 1-1,5 годин. При цьому слід робити дихальну гімнастику, метою якої є стимуляція легеневого кровообігу вагітної жінки, активізація рухової активності плоду за рахунок створення штучної гіпоксії в процесі ритмічного дихання матері. За допомогою дитячих і колискових пісень формується режим малюка (годування, купання, умивання і т.д.), відбувається знайомство з навколишнім світом. Майбутні мами повинні читати вірші, казки, слухати класичну, інструментальну, національну музику. Відчуваючи при цьому відчуття свого малюка, вони тим самим стимулюють дрібну моторику рук і відповідні відділи мозку у майбутньої дитини, а у результаті впливають на його фізичний і нервово-психічний розвиток. Бажано всі свої відчуття відображати в щоденнику.
З дитиною, що не народилася, через деякий час починає спілкуватися вся сім’я. Тата, бабусі, старші діти також можуть брати активну участь у спілкуванні з малюком. Адже дуже важливо, в якій атмосфері виховується дитина до народження, але ще важливіше, щоб до її появи на світ в сім’ї був позитивний психологічний клімат.
Таким чином вагітна психологічно готується до пологів і усвідомлює те, що від неї залежить стан і благополуччя дитини. Якщо є умови, то можна до пологовий будинок вагітним приходити з касетою тієї музики, яка впродовж занять якнайбільше подобалася майбутній дитині і мамі, що теж допомагає зняти психологічний стрес під час пологів.
Як показує практика, у жінок, які проводили такі заняття самостійно або в складі групи, всі пологи переважно термінові, знизжується частота ускладнення пологів кровотечею і гестозами, скоротшується кількість травм, аномалії родових сил проявляються в два рази рідше, зменшується число пологів з гнійно-запальними захворюваннями і внутрішньоутробною гіпоксією плоду. Діти при народженні мають оцінку сім і більш балів за шкалою Апгар. Збільшується число малюків першої групи здоров’я, захворюваність їх, в порівнянні з однолітками, нижча. По своєму нервово-психічному розвитку ці діти випереджають однолітків на 3 — 4 тижні.
Жінка під час вагітності надчутлива до всього оточуючого, і тому дуже важливо усунути негативні психологічні емоції в цей період, допомогти їй усвідомити свій стан як один з прекрасних подарунків життя. Більшість вагітних, які проходять школу відповідального батьківства, особливо разом з чоловіками, не відчувають страху перед пологами, після трьох місяців занять відзначають поліпшення клімату в сім’ї, дбайливіше і чуйніше відношення один до одного і майбутнього малюка. Усвідомлення батьківства і материнства відбувається задовго до народження дитини, а значить, є упевненість, що малюк, що з’явився на світ, житиме в повній і щасливій сім’ї.
Підсумок роботи красномовно свідчить: методика пренатального виховання дозволяє в 1,5-2,5 рази понизити патологію вагітності і пологів, кількість недоношених і маловагих дітей. Діти, що народилися від матерів, що займалися в КПВ, менше хворіють, усвідомлено слухають музику, комунікабельні в спілкуванні з однолітками і дорослими.
Комментировать