Новости медицины

Ведення астмоїдного дихання. Амбулаторне ведення дітей віком від 2-х місяців до 5-ти років

Ведення астмоїдного дихання

Дослідження використання аерозольних бронхолітиків для лікування астмоїдного дихання у дітей зі скаргами на кашель і/або утруднене дихання були підтримані ВООЗ. Мультцентрове, проспективне дослідження, проведене в Пакистані та Таїланді [16, 17] оцінювало клінічну ефективність застосування до трьох циклів інгаляцій швидкодіючим бронхолітичним засобом (сальбутамол) у дітей віком від 1-го до 59-ти місяців з астмоїдним диханням, що виявляється при аускультації або чутно на відстані, у поєднанні з задишкою і/або втягненням нижньої частини грудної клітки. Лікування пацієнтів проводилося в амбулаторному режимі з подальшим обстеженням на 3-й і 5-й день. Результати даних досліджень продемонстрували необгрунтовано неадекватну діагностику пневмонії у більшості дітей з подальшим призначенням антибактеріальних препаратів при фактичній відсутності показань щодо призначення. Результати також показують, що у значної більшості дітей з астмоїдним диханням, у яких отримано добрий ефект від призначення бронхолітиків, триває позитивна динаміка при подальшому амбулаторному веденні без антибіотиків.

Дітям з астмоїдним диханням і задишкою і/або втягненням нижніх відділів грудної клітки показане пробне застосування швидкодіючих бронхолітичних засобів (до трьох циклів), перш ніж їм буде поставлений діагноз пневмонія та призначені антибактеріальні препарати. На одну дозу інгаляційного розпилення слід брати 0,5 мл сальбутамолу, розчиненого у 2,0 мл стерильної води.

Якщо стан дитини класифікований як «ЙМОВІРНО ПНЕВМОНІЯ» чи «КАШЕЛЬ АБО ГОСТРЕ РЕСПІРАТОРНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ» та після першого призначення швидкодіючого аерозольного бронхолітика астмоїдне дихання зникло, дитині призначають інгаляції сальбутамолу протягом 5-ти днів.

Сальбутамол для лікування астмоїдного дихання

а) Діти з гострою обструкцією/астмою та бронхоспазмом повинні отримати інгаляції сальбутамолу з використанням дозуючого інгалятора із спейсерним пристроєм для зняття бронхоспазму.

(Сильна рекомендація, низька якість доказів)

б) Пероральний сальбутамол не слід використовувати для лікування гострої або персистуючої обструкції за винятком випадків, коли аерозольний сальбутамол не доступний. Також немає доцільності використання перорального сальбутамолу в якості тесту відповіді на бронхолітик.

(Сильна рекомендація, низька якість доказів)

 Докази та резюме висновків

Огляд, проведений Експертною Комісією з відбору та використання основних лікарських засобів (2008), був присвячений тому, чи слід залишати пероральний сальбутамол в примірному переліку ВООЗ основних лікарських засобів, що застосовуються в педіатрії [18]. Огляд визначив п’ять досліджень, які порівнювали функціональні тести зовнішнього дихання серед хворих на астму, які отримували пероральний сальбутамол, аерозольний або їх поєднання. Більшість досліджень продемонстрували, що інгаляційний сальбутамол має перевагу в поліпшенні функції легенів, є більш ефективним при низьких дозах, і, отже, викликає менше побічних ефектів, ніж пероральний сальбутамол. Тим не менш, пероральний сальбутамол досі залишається ефективним бронхолітиком, крім того в одному дослідженні було визначено, що бронхолітична дія перорального сальбутамолу триває довше, ніж інгаляційного.

Одне рандомізоване дослідження, в якому брали участь 780 дітей з нетяжкою або тяжкою пневмонією згідно з критеріями ВООЗ та стридором, вивчало стандартні дозування перорального (390 дітей) та інгаляційного (390 дітей) сальбутамолу. Діти амбулаторно отримували антибактеріальні препарати та бронхолітики. 66 дітей в групі перорального бронхолітика і 62 дітей у групі інгаляційного зазнали невдачу лікування на 5-й день, але ця різниця не мала статистичної значущості (ВР 0,94, 95% ДІ 0,68-1,29).

Комментировать

Нажмите для комментария

Здравствуйте,
Выйти

Мы на Facebook