В Україні є медицина. Мій друг приїхав у Київ перед відпусткою і захворів.
Зі всіма буває.
Першому мені зателефонували, але я у той день був далеко.
Отже порадив звернутись просто до сімейного лікаря.
Так вони і зробили. Вже доводилось звертатись і сімейний лікар був дійсно сімейний. Всіх обслуговував як доводилося — від онуки до діда.
Хороший лікар. У комунальній амбулаторії поряд з домом, де живе дочка.
Далі все було напрочуд тривіально.
Направлення в лікарню.
Приймальне відділення, огляд спеціалістами, аналізи, госпіталізація.
Тривіально й попри неприємність самого захворювання — приємно.
Чітко, швидко й організовано. Доброзичливо.
Вчора друг вже був вдома і запросив мене на вечерю.
Я ще раз вислухав (по телефону вже про це говорилося) розповідь про хорошу лікарню.
А я згадав, що головним лікарем там шановна Таїсія Лобода.
Є лікарі з великої букви, а є такі ж головні лікарі. Лікарю значно легше себе проявити за хорошої організації роботи. Пацієнти це одразу відчувають. Відчувавють що про них піклуються, а не просто лікують чи діагностують.
Дякую Вам пані Таісіє. Передайте вдячність усім хто піклувався за мого друга.
В Україні є медицина.
Українській медицині хронічно не вистачає поваги і піклування про неї держави і її очільників.
К. Надутий
Комментировать