Терапия

УВЧ-індуктотермія і ампліпульс-терапія в лікуванні хронічного простатиту

 Підвищення ефективності лікування чоловіків із хронічним простатитом і дистрофічними ураженнями хребта, які супроводжуються вираженим больовим та сексуальним синдромами шляхом застосування комбінованої УВЧіндуктотермії та ампліпульс-терапії. Ультразвукове дослідження пацієнтів та його результати.

С.В.Берестенко, , Н.І.Чайкіна, Н.В.Берестенко, СМСЧ-9

О.П.Панченко, КЗ «Мелітопольська міська лікарня 2»

Особливістю клінічної картини у пацієнтів з простатитом  і  дегенеративно-дистрофічними  ураженнями хребта (ДДУХ) є біль різної інтенсивності та локалізації [10, 13]. Наявність тривалого больового синдрому потребує додаткових методик обстеження  та  лікування  хворих  [3,  5,  9].  Особливо складно лікувати пацієнтів при сумісній патології хребта і передміхурової залози, коли довго зберігаються виражені больові, дизурічні, сексуальні і репродуктивні прояви хвороби. Симптоми хронічного простатиту при наявності больового синдрому хвилюють пацієнтів, викликають виражену психічну подавленість, знижують працездатність, досить часто приводять до конфліктних ситуацій в сім’ї, негативно впливають на народжуваність. Досить актуальною є проблема лікування і реабілітації хворих з простатитом та порушенням репродуктивної функції, які мешкають в несприятливих умовах промислової зони [2, 7].

 Метою роботи було підвищення ефективності лікування чоловіків із хронічним простатитом і дистрофічними ураженнями хребта, які супроводжуються вираженим больовим та сексуальним синдромами шляхом застосування комбінованої УВЧіндуктотермії та ампліпульс-терапії.

Матеріали та методи.

Ультразвукове дослідження пацієнтів ми проводили на апаратах УЗД Sono Fly – 3000 та SIEMENS Sonoline Prima LS конвексним датчиком 3,5 МГц. Для лікування пацієнтів використовували апарат для   високочастотної    терапії    УВЧ-80-3   «Ундатерм»,  а  також  апарат  низькочастотної  терапії «Ампліпульс-5».

Діагноз хронічного простатиту встановлювали на основі анамнезу,      клініко-лабораторного              дослідження,  ректального  та  ультразвукового  обстеження передміхурової залози. На початку лікування у чоловіків з хронічним простатитом в секреті передміхурової  залози  кількість  лейкоцитів  спостерігалася на рівні 15-20 і вище, а також знижена кількість лецитинових зерен. В групу дослідження не включали пацієнтів із хворобами, які передаються статевим шляхом та онкологічні захворювання. Рівень загального простатспецифічного антигену в крові обстежених чоловіків з простатитом не перевищував 5-6 нг/мл. Обов’язково проводили ультразвукове дослідження як передміхурової залози (УЗДПЗ), так і хребта (УЗДХ) у пацієнтів з вираженим  больовим,  дизуричним  та  сексуальним синдромом.

При УЗДПЗ для хронічного простатиту були характерними ехопозитивні помірно світлі зміни в паренхімі передміхурової залози і щільні склерозуючі зони із вогнищами гострого запалення у вигляді ехонегативних полів (Рис.3). Також в паренхімі передміхурової  залози  ми  спостерігали  інтенсивно негативні круглі або овальної форми мініабсцеси. Виявлені в тканині передміхурової залози ділянки пониженої щільності і рідинні включення пояснюються кістозним переродженням ацинусів [1, 3, 6,11, 12].

При довготривалому і вираженому больовому синдромі в поперековій ділянці і промежині ми проводили обов’язкове рентгенологічне і УЗДХ з метою уточнення патологічних змін в хребті (виключали  туберкульозне  ураження,  пухлину,  травму, протрузію і грижу міжхребцевого диску, звуження спинномозкового і корінцевого каналів). Трансабдомінальне ультразвукове дослідження хребта – перспективний та інформативний метод, який дозволяє оцінити стан міжхребцевих дисків (МХД), спинномозкового каналу (СМК), корінцевих каналів (КК) (Рис.1, Рис.2). Ми досліджували товщину СМК і КК. В нормі товщина СМК перевищує 11-12 мм, а просвіт КК перевищує 5 мм. У випадках регістрації звуження ширини просвіту СМК та КК можна припустити компресію корінців спинномозкових нервів або спинномозкового каналу як причину вираженого больового синдрому [12].

Під нашим спостереженням знаходились 96 хворих (чоловіків) віком від 30 до 55 років. Давність захворювання пацієнтів становила від 1 до 5 років, які постійно проживають в регіоні добування і збагачення залізної та уранових руд. Хворі були розподілені на дві однорідні групи. В першій групі (І) ми застосували методику фізіотерапевтичного лікування: УВЧ-індуктотермія і апліпульс-терапія (56 пацієнти-чоловіки). Друга група (ІІ) – контрольна (40  пацієнтів-чоловіків).  Хворі  контрольної  групи не  отримували  апаратного  фізіотерапевтичного лікування.

 УВЧ-індуктотермію  проводили  (56  чоловікам)  на промежину  в  проекцію  передміхурової  залози  в положені хворого лежачи на спині, з розведеними стегнами. Резонансний індуктор (ЕВТ) до апарату розміщували  на  область  промежини  (відстань  2 см). Доза слабко теплова, на протязі 20 хвилин, щоденно, на курс 10 процедур. Через 30 хвилин після  УВЧ-індуктотермії,  всім  пацієнтам  І  групи проводили  СМТ-терапію  (Апарат  «Ампліпульс  — 5»)  на  попереково-крижову  зону  хребта.  Круглі електроди діаметром 5 см розміщували на попереково-крижову зону паравертебрально, ІІІ рід роботи (РР) 4 хвилини, IV РР – 6 хвилин з глибиною модуляції (ГМ) 100%, частотою модуляції (ЧМ) 100 Гц, довжиною посилок-пауз – 4-6 секунд.

Пацієнтам з еректильною дисфункцією та вираженим сексуальним синдромом (34 хворих із І групи) через місяць після комбінованої УВЧ-індуктотермії та ампліпульс-терапії на попереково-крижову зону,  додатково  проводили  трансректальну  СМТтерапію  за  слідуючою  методикою:  після  очисної клізми  хворого  розміщували  на  правому  боці  з приведеними до живота і зігнутими в колінах ногами. Зовнішній електрод розміром 6 х 12 см розміщували над лобком, другий – ректальний – вводили в пряму кишку на глибину 5-7 см від ануса.

Перші п’ять процедур: ІІІ РР 10 хвилин, ЧМ 50 Гц, ГМ  75-100%,  тривалість  посилок  –  2-3  секунди. Силу струму підвищували до відчуття вираженої вібрації. З шостої процедури: ІІ РР ЧМ 50 Гц, ГМ 100%, 5 хвилин, тривалість посилок – 2-3 секунди, на курс 10 процедур.

Всім хворим (І та ІІ груп), проводили комплексну стандартну патогенетичну  медикаментозну терапію хронічного простатиту відповідно до рекомендацій та протоколів МОЗ України [4, 8].

Результати та їх обговорення.

Проведене комплексне лікування позитивно вплинуло як на клінічні прояви хвороби, так  і на основні показники, використані для оцінки стану пацієнтів у динаміці. У чоловіків І групи покращення самопочуття наступало після 2-5 процедур, всі сеанси  переносились  добре,  викликаючи  позитивну емоційну реакцію у пацієнтів. Результати лікування  пацієнтів  з  хронічним  простатитом  сумісною УВЧ-індуктотермією   та   ампліпульс-терапією   на фоні патогенетичної терапії представлені в таблиці 1.

Табл.1. Клінічні показники хворих на хронічний простатит до та після лікування комбінованою методикою

До лікуванняПісля лікування
І група (56)ІІ група (40)І група (56)ІІ група (40)
Біль в промежині56 (100%)40 (100%)3 (5,3%)6 (15%)
Біль в паховій зоні56 (100%)40 (100%)4 (7,1%)5 (10%)
Біль в попереку31 (55,3%)21 (52,5%)5 (8,9%)20 (50%)
Часте сечовипускання56 (100%)40 (100%)3 (5,3 %)3 (7,5%)
Неповне        сечовипускання10 (17,8%)8 (20%)2 (3,6%)1 (2,5%)
Біль при сечовипусканні56 (100%)40 (100%)1 (1,8%)1 (2,5%)
Зниження ерекції40 (71,4%)28 (70%)20 (35,7%)20 (50%)
Прискорена еякуляція32 (57,1%)18 (45%)12 (21,4%)10 (25%)
Лейкоцити в СПЗ*(> 20)56 (100%)40 (100%)4 (7,1%)6 (15%)

СПЗ* секрет передміхурової залози, лейкоцити більше 20 в полі зору.

Оцінюючи ефективність запро понованої методики,слід зазначити, що після проведеного курсу лікування ми спостерігали: зменшення болю і полакійурії в І групі в 95% випадків, в ІІ групі – в 85%; позитивну динаміку сексуальних симптомів в І групі – в 35% пацієнтів, в ІІ групі – в 20%; нормалізацію і покращення консистенції передміхурової залози в І групі у 95%, а в ІІ групі  в 80% хворих.

Покращення складу секрету передміхурової залози виявлено в І групі в 93% пацієнтів, а в ІІ групі – в 85%.

Для ультразвукової картини при УЗДПЗ в динаміці (через  3  місяці)  після  лікування  комбінованою апаратною  фізіотерапевтичною  методикою  було характерно зменшення щільних склерозуючих зон, вогнищ гострого запалення, кількості мініабсцесів в тканині передміхурової залози у пацієнтів І групи в 71,4%, а в чоловіків ІІ групи в 60%.

Висновки

Таким чином, у пацієнтів з хронічним простатитом і  вираженим больовим синдромом доцільно проводити  трансабдомінальне  ультразвукове  дослідження хребта з метою виявлення звуження корінцевих каналів  або спинномозкового каналу.

Сумісне застосування УВЧ-індуктотермії та СМТтерапії є ефективним методом лікування больового, запального та сексуального синдромів у чоловіків з хронічним простатитом та дегенеративнодистрофічними ураженнями хребта.

14

Рис. 1. Ультразвукова картина міжхребцевого диску (1), спинномозкового каналу (2), корінцевих каналів (3). Поперечне горизонтальне сканування.

15
Рис. 2. Вентральна протрузія МПД (поздовжне вертикальне сканування). 1брюшна аорта; 2вентральна протрузія МПД; 3остеофіти.

 16

 Рис. 3. Ультразвукова картина передміхурової залози. 1сечовий міхур; 2передміхурова залоза; 3зона фіброзу при хронічному простатиті. (Поздовжне сканування).

Список літератури

1.  Абдуллаев Р.Я., Хвисюк А.Н., Дзяк Л.А. Ультразвуковая диагностика при поясничном остеохондрозе.-Харьков: Новое слово, 2008.50 с.

2.  Берестенко С.В. Комплексна оцінка впливу шкідливих факторів регіону з розвинутою залізоуранодобувною промисловістю на репродуктивну систему чоловіків (клініко-експериментальне дослідження): Автореф. дис. … канд. мед. наук : 14.01.06 / Інститут урології АМН України. – Київ, 2004. 36 с.

3.  Гажонова В.Е. Ультразвуковая диагностика и мониторинг лечения острого простатита // Эхография. -2002. Т.3, №2. С. 175-189.

4.  Галузеві стандарти / Нормативні директивні правові документи. Урологія та сексопатологія / МВЦ «Медінформ», Київ 2003, 408 с.

5.  Горпинченко І.І., Гурженко Ю.М. Санаторно-курортне лікування андрологічних хворих // Основи курортології:  посібник  для  студентів  та  лікарів.  За  редакцією  М.В.Лободи,  Е.О.Колесника.   К.:  Видавець О.О.Купріянова, 2003. 299-315.

6.  Игнашин Н.С. Ультрасонография в диагностике и лечении урологических заболеваний.М.: Видар, 1997.112 с.

7.  Люлько О.В., Стусь В.П. Аналіз впливу шкідливих чинників промислової зони на репродуктивну систему чоловіків // Медичні перспективи. 1996.Т.1, № 1. С. 50 54.

8.  Наказ МОЗ України № 330 від 30.06.2007 «Про удосконалення надання урологічної допомоги населенню України».

9.  Панченко О.П., Ефимова Т.В., Берестенко С.В. Опыт сочетанного применения БРВТ и НЛОК в лечении ряда заболеваний // Матеріали ІІІ з’їзду ВАФК 30.09 03.10.2008 р. С. 194 195.

10. Тиктинский О.Л., Калинина С.Н. Заболевания предстательной железы: Руководство.-СПб: Питер, 2006. —464 с. (Серия «Спутник врача»).

11. Ультрасонография    в    уронефрологии:    [учеб.]    /    Р.Я.Абдуллаев,    В.М.Лесовой, М.И.Пилипенко, Т.С.Головко. Харьков: Новое слово, 2009. – 132 с.

12. Щупакова А.Н., Литвяков А.М. Клиническая ультразвуковая диагностика: Учебное пособие.Мн.: Книжный Дом, 2004. 368 с.

13. Юнда И.Ф. Простатиты.Киев: Здоров’я, 1987. 187 с.

Комментировать

Нажмите для комментария

Мы на Facebook

Самое популярное