УВЧ-індуктотермія і ампліпульс-терапія в лікуванні хронічного простатиту

 Підвищення ефективності лікування чоловіків із хронічним простатитом і дистрофічними ураженнями хребта, які супроводжуються вираженим больовим та сексуальним синдромами шляхом застосування комбінованої УВЧіндуктотермії та ампліпульс-терапії. Ультразвукове дослідження пацієнтів та його результати.

С.В.Берестенко, , Н.І.Чайкіна, Н.В.Берестенко, СМСЧ-9

О.П.Панченко, КЗ «Мелітопольська міська лікарня 2»

Особливістю клінічної картини у пацієнтів з простатитом  і  дегенеративно-дистрофічними  ураженнями хребта (ДДУХ) є біль різної інтенсивності та локалізації [10, 13]. Наявність тривалого больового синдрому потребує додаткових методик обстеження  та  лікування  хворих  [3,  5,  9].  Особливо складно лікувати пацієнтів при сумісній патології хребта і передміхурової залози, коли довго зберігаються виражені больові, дизурічні, сексуальні і репродуктивні прояви хвороби. Симптоми хронічного простатиту при наявності больового синдрому хвилюють пацієнтів, викликають виражену психічну подавленість, знижують працездатність, досить часто приводять до конфліктних ситуацій в сім’ї, негативно впливають на народжуваність. Досить актуальною є проблема лікування і реабілітації хворих з простатитом та порушенням репродуктивної функції, які мешкають в несприятливих умовах промислової зони [2, 7].

 Метою роботи було підвищення ефективності лікування чоловіків із хронічним простатитом і дистрофічними ураженнями хребта, які супроводжуються вираженим больовим та сексуальним синдромами шляхом застосування комбінованої УВЧіндуктотермії та ампліпульс-терапії.

Матеріали та методи.

Ультразвукове дослідження пацієнтів ми проводили на апаратах УЗД Sono Fly – 3000 та SIEMENS Sonoline Prima LS конвексним датчиком 3,5 МГц. Для лікування пацієнтів використовували апарат для   високочастотної    терапії    УВЧ-80-3   «Ундатерм»,  а  також  апарат  низькочастотної  терапії «Ампліпульс-5».

Діагноз хронічного простатиту встановлювали на основі анамнезу,      клініко-лабораторного              дослідження,  ректального  та  ультразвукового  обстеження передміхурової залози. На початку лікування у чоловіків з хронічним простатитом в секреті передміхурової  залози  кількість  лейкоцитів  спостерігалася на рівні 15-20 і вище, а також знижена кількість лецитинових зерен. В групу дослідження не включали пацієнтів із хворобами, які передаються статевим шляхом та онкологічні захворювання. Рівень загального простатспецифічного антигену в крові обстежених чоловіків з простатитом не перевищував 5-6 нг/мл. Обов’язково проводили ультразвукове дослідження як передміхурової залози (УЗДПЗ), так і хребта (УЗДХ) у пацієнтів з вираженим  больовим,  дизуричним  та  сексуальним синдромом.

При УЗДПЗ для хронічного простатиту були характерними ехопозитивні помірно світлі зміни в паренхімі передміхурової залози і щільні склерозуючі зони із вогнищами гострого запалення у вигляді ехонегативних полів (Рис.3). Також в паренхімі передміхурової  залози  ми  спостерігали  інтенсивно негативні круглі або овальної форми мініабсцеси. Виявлені в тканині передміхурової залози ділянки пониженої щільності і рідинні включення пояснюються кістозним переродженням ацинусів [1, 3, 6,11, 12].

При довготривалому і вираженому больовому синдромі в поперековій ділянці і промежині ми проводили обов’язкове рентгенологічне і УЗДХ з метою уточнення патологічних змін в хребті (виключали  туберкульозне  ураження,  пухлину,  травму, протрузію і грижу міжхребцевого диску, звуження спинномозкового і корінцевого каналів). Трансабдомінальне ультразвукове дослідження хребта – перспективний та інформативний метод, який дозволяє оцінити стан міжхребцевих дисків (МХД), спинномозкового каналу (СМК), корінцевих каналів (КК) (Рис.1, Рис.2). Ми досліджували товщину СМК і КК. В нормі товщина СМК перевищує 11-12 мм, а просвіт КК перевищує 5 мм. У випадках регістрації звуження ширини просвіту СМК та КК можна припустити компресію корінців спинномозкових нервів або спинномозкового каналу як причину вираженого больового синдрому [12].

Під нашим спостереженням знаходились 96 хворих (чоловіків) віком від 30 до 55 років. Давність захворювання пацієнтів становила від 1 до 5 років, які постійно проживають в регіоні добування і збагачення залізної та уранових руд. Хворі були розподілені на дві однорідні групи. В першій групі (І) ми застосували методику фізіотерапевтичного лікування: УВЧ-індуктотермія і апліпульс-терапія (56 пацієнти-чоловіки). Друга група (ІІ) – контрольна (40  пацієнтів-чоловіків).  Хворі  контрольної  групи не  отримували  апаратного  фізіотерапевтичного лікування.

 УВЧ-індуктотермію  проводили  (56  чоловікам)  на промежину  в  проекцію  передміхурової  залози  в положені хворого лежачи на спині, з розведеними стегнами. Резонансний індуктор (ЕВТ) до апарату розміщували  на  область  промежини  (відстань  2 см). Доза слабко теплова, на протязі 20 хвилин, щоденно, на курс 10 процедур. Через 30 хвилин після  УВЧ-індуктотермії,  всім  пацієнтам  І  групи проводили  СМТ-терапію  (Апарат  «Ампліпульс  — 5»)  на  попереково-крижову  зону  хребта.  Круглі електроди діаметром 5 см розміщували на попереково-крижову зону паравертебрально, ІІІ рід роботи (РР) 4 хвилини, IV РР – 6 хвилин з глибиною модуляції (ГМ) 100%, частотою модуляції (ЧМ) 100 Гц, довжиною посилок-пауз – 4-6 секунд.

Пацієнтам з еректильною дисфункцією та вираженим сексуальним синдромом (34 хворих із І групи) через місяць після комбінованої УВЧ-індуктотермії та ампліпульс-терапії на попереково-крижову зону,  додатково  проводили  трансректальну  СМТтерапію  за  слідуючою  методикою:  після  очисної клізми  хворого  розміщували  на  правому  боці  з приведеними до живота і зігнутими в колінах ногами. Зовнішній електрод розміром 6 х 12 см розміщували над лобком, другий – ректальний – вводили в пряму кишку на глибину 5-7 см від ануса.

Перші п’ять процедур: ІІІ РР 10 хвилин, ЧМ 50 Гц, ГМ  75-100%,  тривалість  посилок  –  2-3  секунди. Силу струму підвищували до відчуття вираженої вібрації. З шостої процедури: ІІ РР ЧМ 50 Гц, ГМ 100%, 5 хвилин, тривалість посилок – 2-3 секунди, на курс 10 процедур.

Всім хворим (І та ІІ груп), проводили комплексну стандартну патогенетичну  медикаментозну терапію хронічного простатиту відповідно до рекомендацій та протоколів МОЗ України [4, 8].

Результати та їх обговорення.

Проведене комплексне лікування позитивно вплинуло як на клінічні прояви хвороби, так  і на основні показники, використані для оцінки стану пацієнтів у динаміці. У чоловіків І групи покращення самопочуття наступало після 2-5 процедур, всі сеанси  переносились  добре,  викликаючи  позитивну емоційну реакцію у пацієнтів. Результати лікування  пацієнтів  з  хронічним  простатитом  сумісною УВЧ-індуктотермією   та   ампліпульс-терапією   на фоні патогенетичної терапії представлені в таблиці 1.

СПЗ* секрет передміхурової залози, лейкоцити більше 20 в полі зору.

Оцінюючи ефективність запро понованої методики,слід зазначити, що після проведеного курсу лікування ми спостерігали: зменшення болю і полакійурії в І групі в 95% випадків, в ІІ групі – в 85%; позитивну динаміку сексуальних симптомів в І групі – в 35% пацієнтів, в ІІ групі – в 20%; нормалізацію і покращення консистенції передміхурової залози в І групі у 95%, а в ІІ групі  в 80% хворих.

Покращення складу секрету передміхурової залози виявлено в І групі в 93% пацієнтів, а в ІІ групі – в 85%.

Для ультразвукової картини при УЗДПЗ в динаміці (через  3  місяці)  після  лікування  комбінованою апаратною  фізіотерапевтичною  методикою  було характерно зменшення щільних склерозуючих зон, вогнищ гострого запалення, кількості мініабсцесів в тканині передміхурової залози у пацієнтів І групи в 71,4%, а в чоловіків ІІ групи в 60%.

Висновки

Таким чином, у пацієнтів з хронічним простатитом і  вираженим больовим синдромом доцільно проводити  трансабдомінальне  ультразвукове  дослідження хребта з метою виявлення звуження корінцевих каналів  або спинномозкового каналу.

Сумісне застосування УВЧ-індуктотермії та СМТтерапії є ефективним методом лікування больового, запального та сексуального синдромів у чоловіків з хронічним простатитом та дегенеративнодистрофічними ураженнями хребта.

 Рис. 3. Ультразвукова картина передміхурової залози. 1сечовий міхур; 2передміхурова залоза; 3зона фіброзу при хронічному простатиті. (Поздовжне сканування).

Список літератури

1.  Абдуллаев Р.Я., Хвисюк А.Н., Дзяк Л.А. Ультразвуковая диагностика при поясничном остеохондрозе.-Харьков: Новое слово, 2008.50 с.

2.  Берестенко С.В. Комплексна оцінка впливу шкідливих факторів регіону з розвинутою залізоуранодобувною промисловістю на репродуктивну систему чоловіків (клініко-експериментальне дослідження): Автореф. дис. … канд. мед. наук : 14.01.06 / Інститут урології АМН України. – Київ, 2004. 36 с.

3.  Гажонова В.Е. Ультразвуковая диагностика и мониторинг лечения острого простатита // Эхография. -2002. Т.3, №2. С. 175-189.

4.  Галузеві стандарти / Нормативні директивні правові документи. Урологія та сексопатологія / МВЦ «Медінформ», Київ 2003, 408 с.

5.  Горпинченко І.І., Гурженко Ю.М. Санаторно-курортне лікування андрологічних хворих // Основи курортології:  посібник  для  студентів  та  лікарів.  За  редакцією  М.В.Лободи,  Е.О.Колесника.   К.:  Видавець О.О.Купріянова, 2003. 299-315.

6.  Игнашин Н.С. Ультрасонография в диагностике и лечении урологических заболеваний.М.: Видар, 1997.112 с.

7.  Люлько О.В., Стусь В.П. Аналіз впливу шкідливих чинників промислової зони на репродуктивну систему чоловіків // Медичні перспективи. 1996.Т.1, № 1. С. 50 54.

8.  Наказ МОЗ України № 330 від 30.06.2007 «Про удосконалення надання урологічної допомоги населенню України».

9.  Панченко О.П., Ефимова Т.В., Берестенко С.В. Опыт сочетанного применения БРВТ и НЛОК в лечении ряда заболеваний // Матеріали ІІІ з’їзду ВАФК 30.09 03.10.2008 р. С. 194 195.