Інтерв'ю спеціаліста

«Унікальна для науки подія»: репортаж із української лабораторії, де вперше у світі розробили метод пронуклеарного переносу

Днями кореспонденти Медпросвіти завітали до унікальної лабораторії клініки «Надія»: саме тут ретельно і наполегливо розробляли унікальну методику, завдяки якій в Україні народилася перша у світі «дитина від трьох батьків».

У цій лабораторії – потужний арсенал для генетичних досліджень. «У інших клініках просто немає такого обладнання» — зізнаються лікарі й науковці.

17 січня 2017 року українські репродуктори клініки «Надія» виступили з заявою про народження в Україні першої в світі дитини після пронуклеарного переносу (дитина «від трьох батьків»).  Термін «дитина від трьох батьків» максимально просто пояснює наявність у новонародженого ДНК від трьох осіб – мами, тата та донора.

За допомогою інноваційного методу  — пронуклеарного переносу —  34-річна жінка, яка страждала  безпліддям більше 15 років, 5 січня 2017 року народила у Києві  здорову генетично «свою рідну» з чоловіком дитину.  До цього жінка  мала  багато спроб штучного запліднення в багатьох клініках, в тому числі і закордонном (зокрема в  Ізраілі).

«Обстеження були такі, наче перед відправленням у космос»

Причиною безпліддя цієї пацієнтки, як було з’ясовано, була неможливість розвитку ембріонів до стадіі бластоцисти, тобто ембріони зупиняли  свій розвиток на  ранніх етапах.  До цього в подібних випадках пацієнтам можна було допомогти лише з використанням донорських яйцеклітин. За словами лікарів, унікальність українського випадку у тому, що це перша у світі дитина, народжена після пронуклеарного переносу.

До слова, стан здоров’я дівчинки, яка народилася в результаті пронуклеарного переносу, детально досліджували одночасно і тут, і в німецькій лабораторії.

«Обстеження були такі, наче перед відправленням у космос», — зізнається Валерій Зукін, головний лікар клініки.

«Ми перетнули бар’єр, на якому зупинявся розвиток ембріона»

У розмові з нами головний лікар клініки пояснює, що цей метод дозволить вилікувати деякі безнадійні форми безпліддя як в Україні, так і в усьому світі.

«Все це — важка, копітка робота з непередбачуваним результатом. Ну і з серйозними витратами», — каже Валерій Зукін.

«Успішна реалізація такого методу – це унікальна для науки подія. Цим методом ми перетнули бар’єр, на якому зупинявся розвиток ембріона. Звісно, маючи в руках такий механізм – гріх ним не скористатись», — зазначає Павло Мазур, лікар-ембріолог клініки «Надія».

Автори розробки  зазначають: методика українських лікарів вже перестала бути експериментальною, оскільки в результаті розробки вже народилася перша дитина.

«Вважаю, що журналістський термін «дитина від трьох батьків» — не дуже вірний. Нам здається, що краще використовувати термін цитоплазматична або мітохондріальна донація», — уточнює Валерій Зукін.

«Якби могли тільки зменшити податки»

На наше питання про те, як фінансуються подібні розробки репродуктивної медицини у інших країнах і чи має давати гроші держава, Валерій Зукін відповів:

«Чесно кажучи, не знаю. Зазвичай подібні розробки підтримують гранатові програми, фонди або самі клініки, що ми і робили. Якби хоча б могли ставити наукові розробки на витрати і зменшити податки. Це максимум, що могло б зробити для нас держава», — підкреслив він.

Суть методу, застосованого в даному випадку, полягає в тому, що пацієнтці було проведено перенос ії  та чоловіка ядер в донорську яйцеклітину, що в свою чергу була позбавлена ядра. В результаті цієї маніпуляції була отримана «реконструйована» яйцеклітина, що мала генетичний набір ядерної ДНК від матері і батька (приблизно 25.000 генів) і цитоплазматичне ДНК від донора (37 генів), тобто дитина має «трьох батьків».

Наявність ДНК від 3 осіб було підтверджено при обстеженні дитини під час вагітності в лабораторіях України та Німеччини. Народження дитини після цього методу лікування зареєстровано вперше в світі. У березні 2017 року очікується народження другої дитини у іншої жінки з подібною історією.

«Для всіх процедур є свої показання. В даному випадку у жінки ембріони погано розвивалися, — зазначає Ірина Судома, науковий директор клініки «Надія», — Ми зробили припущення, що скоріше за все це пов’язано з тим, що мітохондрії в цитоплазмі яйцеклітин – не дуже гарної якості. І саме тому ембріони мають недостатньо енергії. В цьому випадку Це спрацювало. Але якщо, наприклад, причиною поганого розвитку ембріону є хромосомні порушення в самому ядрі, то така сама методика їх вже не виправить. Ембріони все одно будуть погані. Хоча наш метод — це тільки початок шляху. В подальшому триватиме робота і по інших напрямках».

Фото — Олег Божко

Комментировать

Нажмите для комментария