Общая практика - семейная медицина Статьи

Уніфікований клінічний протокол Гострий риносинусит, Додатки

врач скрестил руки на груди_медпросвита

Додаток 1 
до Уніфікованого клінічного протоколу первинної, вторинної (спеціалізованої)
та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Гострий риносинусит»

Інформація для пацієнтаГострий риносинусит

Гострий риносинусит (ГРС) належить до хвороб, що в більшості випадків мають неускладнений перебіг. Більшість людей з ГРС одужують без лікування. Існуючі методи лікування здатні полегшити симптоми хвороби. В деяких випадках слід застосовувати антибактеріальні лікарські засоби. Ускладненнями (рідко зустрічаються) є поширення інфекційного процесу на сусідні структури (порожнина черепа та очниця).

Що таке синуси?

Це невеликі пазухи, заповнені повітрям, які знаходяться в деяких кістках черепа (лобовій, верхній щелепі та інших). Слизова оболонка, що вистилає стінки пазух, продукує слиз, що витікає в носову порожнину через невеликі співустя, які сполучають порожнину носа та пазухи.

Що таке риносинусит?

Риносинусит – це запалення слизової оболонки носа та синусів (пазух). Більшість випадків риносинуситів спричинені інфекцією. Найбільш часто уражаються пазухи верхньої щелепи (гайморові пазухи). Оскільки всі синуси сполучаються з порожниною носа, запальний процес охоплює одночасно і порожнину носа, і пазухи. Отже хвороба називається риносинуситом.

ГРС означає, що патологічний процес розвивається швидко (протягом декількох днів) і триває короткий період часу. Більшість випадків ГРС триває тиждень або близько того, але немає нічого незвичайного в тому, щоб він тривав 2–3 тиж (тобто, більше, ніж більшість гострих респіраторних інфекцій (ГРІ). Іноді це триває довше. Риносинусит вважається гострим, якщо він триває від 5 днів до 12 тиж. Часто зустрічається легкий ступінь ГРС і багато людей із ГРІ хворіють на риносинусит. Тяжкий ступінь ГРС зустрічається рідко. Більшість людей упродовж життя один або два рази хворіють на ГРС. Тим не менш, деякі люди схильні часто хворіти на дану патологію.

Хронічний риносинусит означає, що риносинусит має стійкий перебіг і триває довше 12 тиж. Ця патологія зустрічається рідко.

Причини ГРС

ГРІ, в тому числі грип

У більшості людей ГРС розвивається як прояв ГРІ, в тому числі грипу. Інфекційні агенти (переважно віруси) пошкоджують слизову оболонку порожнини носа та приносових пазух і спричинюють у ній патологічний процес, що триває до того часу, поки організм не очиститься від вірусу. В деяких випадках на тлі вірусного ураження слизової оболонки носа може приєднуватись бактеріальна інфекція, що ускладнює перебіг ГРС та збільшує тривалість хвороби.

Інфекційне ураження зубів

У деяких випадках інфекційний процес, що уражає гайморову пазуху, поширюється з уражених інфекцією зубів верхньої щелепи.

Інші фактори ризику розвитку ГРС

Деякі люди більш схильні до розвитку ГРС, оскільки в них наявні один або більше факторів ризику. Такими є:

  • алергічний риніт: алергія може спричинювати набряк слизової оболонки носа і блокувати співустя пазух, що робить пазухи більш сприйнятливими до інфекції. Докладнішу інформацію щодо алергічного риніту можете отримати у вашого сімейного лікаря;
  • інші причини, що пов’язані з блокуванням (обструкцією) співусть пазух, такі як: аномалії носової порожнини (деформації носової перегородки та ін.); сторонні тіла (особливо у дітей, такі як горох або пластикові кульки); травми або хірургічні втручання в ділянці обличчя; деякі вроджені аномалії розвитку у дітей;
  • бронхіальна астма;
  • муковісцидоз;
  • знижений імунний статус – наприклад, ВІЛ-інфекція; люди, які отримують хіміотерапію, та інші;
  • хвороби, що супроводжуються запальним процесом (наприклад, гранулематоз Вегенера або саркоїдоз);
  • вагітність, яка робить вас більш схильними до запалення носа (риносинусит);
  • пухлини носа, що рідко зустрічаються;
  • травми носа або щік у минулому;
  • медичні процедури, такі як штучна вентиляція легень або наявність назогастрального зонду (трубка для харчування, що вводиться у шлунок через ніс);
  • куріння.

Які симптоми ГРС?

Симптоми, що зустрічаються найчастіше:

Біль і болючість при пальпації над ураженою пазухою. Біль часто має пульсуючий характер і посилюється при нахилі голови вперед. Біль може спричинюватись жуванням.

Симптоми ураження носа:

  • Закладеність носа: обидві половини вашого носа, як правило, будуть закладені. На деякий час ви можете втратити нюх.
  • Виділення з носа: якщо виділення мають зелений/жовтий колір, то існує вірогідність бактеріальної інфекції у пазухах. Зелений/жовтий колір виділення мають через наявність гною. Виділення можуть зменшитися, якщо співустя пазух будуть заблоковані густим слизом. У таких випадках може посилитись біль і болісність при пальпації над ураженою пазухою.
  • Гарячка: може з’явитися гарячка, і ваш загальний стан погіршиться.

Інші симптоми можуть включати: головний біль, неприємний запах з рота, зубний біль, кашель, відчуття тиску або закладеність у вухах, загальну втому.

У дітей можуть зустрічатися наступні симптоми: дратівливість, дискомфорт у вухах, хропіння, дихання відкритим ротом, проблеми з вигодовуванням, гугнявість.

Діагностика ГРС

Лікар, як правило, може діагностувати ГРС на підставі наявних у вас скарг та характерних симптомів. Він може виміряти у вас температуру тіла, якщо на це є підстави, або якщо ви відчуваєте болісність над ураженою пазухою при пальпації. Лікар може оглянути ваш ніс, оскільки при ГРС часто набрякає слизова оболонка носа. Як правило, немає потреби проводити інші дослідження для діагностики ГРС. У складних випадках, коли немає впевненості щодо остаточного діагнозу, потрібно проводити додаткові обстеження: аналіз крові, рентген-обстеження тощо.

Лікування ГРС

Чи потрібні антибактеріальні лікарські засоби?

Як правило, не потрібні. В більшості випадків ГРС спричинюється вірусною інфекцією. Як і при більшості ГРС, імунна система організму самостійно справляється з вірусом упродовж декількох тижнів, видаляючи його з організму. Антибіотики не впливають на віруси. Окрім того, навіть якщо інфекційним збудником будуть бактерії, імунна система очищатиме організм від них. Отже, для більшості людей з ГРС антибактеріальні лікарські засоби не потрібні. До того ж антибіотики можуть спричинювати різноманітні побічні реакції (наприклад, діарея, нудота, блювання, шкірні висипання, грибкові інфекції тощо). Але в деяких випадках антибіотики необхідні. Ваш лікар, імовірно, не призначатиме антибіотики при легкому ступені тяжкості ГРС. Але в деяких випадках вони вам можуть бути прописані:

  • якщо ви маєте тяжкий перебіг ГРС або якщо погано себе почуваєте;
  • якщо ви маєте інші супутні хвороби, наприклад, муковісцидоз, ослаблену імунну систему або проблеми з серцем;
  • якщо ваш стан не покращується (або погіршується) впродовж п’яти днів від початку лікування.

Симптоматичне лікування

Деякі види лікування можуть полегшити ваш стан упродовж того часу, доки імунна система не звільнить організм від збудника хвороби:

  • такі болезаспокійливі засоби, як парацетамол або ібупрофен, як правило, полегшують біль. Вони також можуть нормалізувати підвищену температуру тіла;
  • рослинні препарати;
  • корисним може бути вживання достатньої кількості рідини;
  • використання сольових розчинів для носа може допомогти у видаленні слизу з порожнини носа.

Парові інгаляції є традиційним засобом лікування, але на даний час не рекомендуються, оскільки існує мало доказів того, що це допомагає. Окрім того, існують дані, в яких повідомляється, що в деяких випадках люди отримують опіки, намагаючись дихати парою з чайника. В інших випадках деякі люди стверджують, що їхній ніс очищується і їм стає легше дихати впродовж деякого часу після прийому гарячого душу.

З метою забезпечення ефективності та безпеки фармакотерапії необхідно дотримуватись рекомендацій із застосування лікарських засобів, призначених лікарем, та інструкції для медичного застосування препаратів. До завершення курсу лікування слід зберігати первинну та/або вторинну упаковку лікарського засобу, на якій зазначені назва, форма випуску, доза, серія, дата випуску, термін придатності, назва виробника лікарського засобу.

Увага: обов’язково звертайтеся до свого лікаря у випадку, якщо ваш стан не покращується (або погіршується) впродовж тижня від початку захворювання (проте, симптоми ГРС можуть тривати 2–3 тиж). Симптомами, про наявність яких потрібно сповістити вашого лікаря, є:

  • сильний біль та/або припухлість у передній частині голови;
  • набряк навколо очей;
  • набряк м’яких тканин обличчя;
  • кров’янисті виділення з носа.

Ви також повинні звернутися до лікаря, якщо маєте повторні випадки риносинуситу, оскільки це може бути ознакою прихованих проблем.

Які ускладнення ГРС?

Існують ускладнення, що рідко зустрічаються, але вони можуть бути серйозними, наприклад, запальний процес може поширитися на кістки, в кровоносне русло, очницю або в головний мозок. Такі ускладнення трапляються, за оцінками, приблизно 1 на 10 000 випадків ГРС. До ускладнень більш схильні діти, ніж дорослі. Якщо у дитини з риносинуситом почервоніли повіки або щоки, такі діти повинні терміново бути проконсультовані лікарем.

ГРС може перейти у хронічний, що є найбільш частим ускладненням. Хронічний синусит має такі самі симптоми, але триває понад 12 тиж.

Попередження: надана інформація носить лише ознайомчий характер і не повинна використовуватися для діагностики чи лікування хвороби. Щодо діагностики та лікування захворювання консультуйтеся з вашим лікарем.

Додаток 2 
до Уніфікованого клінічного протоколу первинної, вторинної (спеціалізованої)
та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Гострий риносинусит»

Алгоритм первинного обстеження пацієнта з підозрою на ГРС

Алгоритм первинного обстеження пацієнта з підозрою на ГРС

Додаток 3 
до Уніфікованого клінічного протоколу первинної, вторинної (спеціалізованої)
та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Гострий риносинусит»

Візуальна аналогова шкала (ВАШ) оцінки тяжкості хвороби у дорослих(від 18 років)

Візуальна аналогова шкала (ВАШ) оцінки тяжкості хвороби у дорослих (від 18 років)

Для оцінки загального ступеня тяжкості за ВАШ (відрізок 10 см) пацієнта просять вказати на ВАШ суб’єктивне відчуття того, наскільки симптоми риносинуситу завдають пацієнту труднощів. Пацієнту пояснюють, що початок відрізку (ліворуч) відповідає гарному стану, а кінець (праворуч) – найгіршому стану. При цьому пацієнт не має знати шкалу інтерпретації тяжкості. Після того як пацієнт зробив оцінку свого стану, лікарем проводиться інтерпретація самооцінки ступеня тяжкості: легкий (0–3 см), помірний (3–7 см) та тяжкий (7–10 см).

Оцінка за ВАШ > 5 см впливає на якість життя пацієнта.

Додаток 4 
до Уніфікованого клінічного протоколу первинної, вторинної (спеціалізованої)
та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Гострий риносинусит»

Алгоритм ведення пацієнтів (дорослих та дітей) з ГРС лікарями, які надають первинну медичну допомогу

Алгоритм ведення пацієнтів (дорослих та дітей) з ГРС лікарями, які надають первинну медичну допомогу

Додаток 5 
до Уніфікованого клінічного протоколу первинної, вторинної (спеціалізованої)
та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Гострий риносинусит»

Алгоритм ведення дорослих та дітей з ГРС оториноларингологом амбулаторно

Алгоритм ведення дорослих та дітей з ГРС оториноларингологом амбулаторно

Розробники протоколу

1. Кравченко В.В., в.о. директора Медичного департаменту МОЗ України, голова.

2. Хотіна С.Г., директор Департаменту медичної допомоги МОЗ України (до 01.04.2015 р.), голова.

3. Заболотний Д.І., директор ДУ «Інститут отоларингології ім.проф.О.С.Коломійченка» НАМН України, академік НАМН України, д.м.н., професор, заступник голови з клінічних питань.

4. Талаєва Т.В., в.о. генерального директора Державного підприємства «Державний експертний центр МОЗ України», заступник голови з координації діяльності мультидисциплінарної робочої групи, д.м.н., професор.

5. Ліщишина О.М., директор Департаменту стандартизації медичних послуг Державного підприємства «Державний експертний центр МОЗ України», к.м.н., ст.н.с., заступник голови з методологічного супроводу.

6. Безшапочний С.Б., зав. кафедри оториноларингології з офтальмологією ДВНЗ України «Українська медична стоматологічна академія», д.м.н., професор.

7. Бекетова Г.В., зав. кафедри дитячих і підліткових захворювань НМАПО ім.П.Л.Шупика, д.м.н., професор, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності «Педіатрія» (згідно з наказом МОЗ України від 17.11.2014 р. № 622-к).

8. Березнюк В.В., зав. кафедри оториноларингології ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», д.м.н., професор.

9. Ванченко В.М., зав. відділення мікрохірургії ЛОР-органів Івано-Франківської обласної клінічної лікарні, головний позаштатний спеціаліст Департаменту охорони здоров’я Івано-Франківської обласної державної адміністрації зі спеціальності «Отоларингологія».

10. Василюк Н.В., доцент кафедри оториноларингології та офтальмології з курсом хірургії голови і шиї ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет», к.м.н., доцент.

11. Веселова Т.В., асистент кафедри сімейної медицини та амбулаторно-поліклінічної допомоги НМАПО ім.П.Л.Шупика, к.м.н.

12. Горова Е.В., начальник відділу контролю якості медичних послуг МОЗ України.

13. Дєєва Ю.В., професор кафедри отоларингології Національного медичного університету ім.О.О. Богомольця, д.м.н.

14. Заболотна Д.Д., ст.н.с. відділу запальних захворювань ЛОР-органів ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка» НАМН України, д.м.н.

15. Зарицька І.С., провідний н.с. відділу запальних захворювань ЛОР-органів ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка» НАМН України, к.м.н.

16. Коломейчук В.М., начальник Управління медичної допомоги матерям і дітям Медичного департаменту МОЗ України.

17. Кононов О.Є., асистент кафедри сімейної медицини та амбулаторно-поліклінічної допомоги НМАПО ім.П.Л.Шупика, к.м.н.

18. Косаковський А.Л., зав. кафедри дитячої отоларингології, аудіо­логії та фоніатрії НМАПО ім.П.Л.Шупика, д.м.н., професор, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності «Дитяча отоларингологія».

19. Лукач Е.В., зав. ЛОР-онкологічним відділенням ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України», д.м.н., професор, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності «Онкоотоларингологія».

20. Малофійчук О.М., зав. відділення отоларингології Житомирської обласної лікарні, головний позаштатний спеціаліст Департаменту охорони здоров’я Житомирської обласної державної адміністрації зі спеціальності «Оториноларингологія».

21. Матюха Л.Ф., зав. кафедри сімейної медицини та амбулаторно-поліклінічної допомоги НМАПО ім.П.Л.Шупика, д.м.н., професор, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності «Загальна практика-сімейна медицина» (згідно з наказом МОЗ України від 25.03.2015 р. № 83-к), заступник голови з клінічних питань.

22. Писанко В.М., головний науковий співробітник відділу ЛОР-патології дитячого віку Державної установи «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка», д.м.н., головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності «Сурдологія».

23. Попович В.І., зав. кафедри оториноларингології та офтальмології з курсом хірургії голови і шиї ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет», д.м.н., професор, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності «Оториноларингологія».

24. Пухлик С.М., зав. кафедри оториноларингології Одеського національного медичного університету, д.м.н., професор.

25. Романів М.П., головний спеціаліст відділу спеціалізованої медичної допомоги Управління надання медичної допомоги дорослим Департаменту медичної допомоги МОЗ України.

26. Сміянов Є.В., зав. відділення отоларингології Сумської обласної клінічної лікарні, головний позаштатний спеціаліст Управління охорони здоров’я Сумської обласної державної адміністрації зі спеціальності «Оториноларингологія».

27. Хомик В.Д., зав. відділення отоларингології Черкаської обласної лікарні, головний позаштатний спеціаліст Департаменту охорони здоров’я Черкаської обласної державної адміністрації зі спеціальності «Оториноларингологія».

28. Шидловська Т.А., провідний н.с. лабораторії професійних порушень голосу і слуху ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України», д.м.н., професор.

29. Шкоба Я.В., зав. відділення отоларингології Київської обласної клінічної лікарні, головний позаштатний спеціаліст Департаменту охорони здоров’я Київської обласної державної адміністрації зі спеціальності «Оториноларингологія».

30. Шкорботун В.О., зав. кафедри оториноларингології НМАПО ім. П.Л. Шупика, д.м.н., професор.

31. Ященко Ю.Б., зав. наукового відділу організації медичної допомоги ДНУ «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами, професор кафедри неонатології НМАПО ім.П.Л.Шупика, д.м.н., професор, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності «Педіатрія» (згідно з наказом МОЗ України від 29.05.2014 р. № 196-к).

Методичний супровід та інформаційне забезпечення

32. Горох Є.Л., начальник відділу якості медичної допомоги та інформаційних технологій Департаменту стандартизації медичних послуг Державного підприємства «Державний експертний центр МОЗ України», к.т.н.

33. Мельник Є.О., начальник відділу доказової медицини Департаменту стандартизації медичних послуг Державного підприємства «Державний експертний центр МОЗ України».

34. Мігель О.В., зав. сектору економічної оцінки медичних технологій Департаменту стандартизації медичних послуг Державного підприємства «Державний експертний центр МОЗ України».

35. Шилкіна О.О., начальник відділу методичного забезпечення новітніх технологій у сфері охороні здоров’я Департаменту стандартизації медичних послуг Державного підприємства «Державний експертний центр МОЗ України».

Рецензенти

36. Волосовець О.П., зав. кафедри педіатрії № 2 НМУ ім. О.О. Богомольця, член-кореспондент НАМН України, д.м.н., професор, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності «Дитяча кардіоревматологія» (згідно з наказом МОЗ України від 29.05.2014 р. № 196-к).

37. Гарюк Г.І., зав. кафедри отоларингології та дитячої отоларингології Харківської медичної академії післядипломної освіти, д.м.н., професор.

Адреса для листування: Департамент стандартизації медичних послуг Державного підприємства «Державний експертний центр МОЗ України», м. Київ. Електронна адреса: medstandards@dec.gov.ua.

Друкується в скороченому обсязі.

Електронну версію документа можна завантажити з офіційного сайту Міністерства охорони здоров’я (http://www.moz.gov.ua) та Реєстру медико-технологічних документів (http://www.dec.gov.ua/mtd/reestr.html)

Комментировать

Нажмите для комментария

Здравствуйте,
Выйти

Мы на Facebook