Новини

В українському МОЗі визначили найголовніші завдання щодо реформи галузі на 2016 рік

На підсумковому засіданні Колегії МОЗ України підбила підсумки діяльності медичної галузі за 2015 рік

В МОЗ відбулося підсумкове засідання Колегії МОЗ України «Про підсумки діяльності галузі за 2015 рік, завдання щодо реформування та перспективного розвитку системи охорони здоров’я України».

У ній взяли участь представники депутатського корпусу Комітету з питань охорони здоров’я Верховної ради України, керівники структурних підрозділів з питань охорони здоров’я обласних, Київської міської державної адміністрації, державних підприємств, установ, організацій, підпорядкованих МОЗ, Національної академії медичних наук України, головні позаштатні спеціалісти МОЗ, члени профспілки системи охорони здоров’я, представники громадських та пацієнтських організацій.

За словами Міністра охорони здоров’я України Олександра Квіташвілі, основними досягненнями команди Міністерства спільно з керівниками галузі на місцях, професійним фаховим середовищем, за допомоги та підтримки усієї медичної спільноти у 2015 році є:

  • повна зміна системи державних закупівель лікарських засобів, що зрушила з місця процес передачі закупівельної функції від МОЗ на міжнародні організації, нівелювала корупційну складову тендерних процедур та дозволяє вже в найкоротші терміни забезпечити пацієнтів необхідними та якісними ліками;
  • затвердження нових правил ліцензування медичної практики;
  • підготовка пакету реформаторських законів щодо автономії медичних закладів та зміни системи фінансування медичних закладів;
  • проведення аудиту та підготовка нормативної бази для створення Центру громадського здоров’я;
  • початок реалізації спільного зі Світовим банком проекту, спрямованого на інвестування в розвиток охорони здоров’я у 8 областях країни.

У 2016 році МОЗ України визначає 5 стратегічних напрямів реформ для того, щоб система охорони здоров’я здатна була відповідати на реальні потреби людей, забезпечувати доступні та якісні послуги і гарантувати фінансовий захист:

  1. Нова система фінансування медичних послуг;
  2. Оновлена служба первинної медичної допомоги;
  3. Нова система державних закупівель лікарських засобів;
  4. Реформа системи громадського здоров’я;
  5. Реформа фармацевтичного сектору та забезпечення основними лікарськими засобами.

Так, за словами заступника Міністра охорони здоров’я України Віктора Шафранського, пріоритетом галузі на сьогодні залишається розвиток первинної медичної допомоги (ПМД), що складає 80 % загального обсягу медичної допомоги. Сьогодні проводиться робота з покращення оснащеності закладів ПМД, у тому числі транспортом, застосування економічних стимулів для медичних працівників, підвищення ролі медсестер у наданні ПМД, внесення змін до програми додипломної підготовки лікарів та медсестер. Ведеться робота і щодо подальшого реформування екстреної медичної допомоги (ЕМД) в напрямку створення оперативно-диспетчерських служб, створення відділень екстреної (невідкладної) медичної допомоги, забезпечення матеріально-технічними та лікарськими засобами, підвищення доступності та якості ЕМД, удосконалення системи підготовки спеціалістів з медицини невідкладних станів.

Значні зусилля, за словами заступника Міністра, спрямовані і на удосконалення травматологічної, хірургічної, кардіологічної, онкологічної допомоги населенню, проведення медико-психологічної реабілітації учасників АТО та лікування демобілізованих.

У своїй доповіді він окреслив конкретні показники та перспективи надання медичної допомоги в країні різним категоріям населення від первинної та екстреної до високотехнологічної допомоги. Так, за його словами, в цілому в країні залишається високим рівень поширеності та смертності від серцево-судинних, онкологічних захворювань, хвороб органів дихання. Знизилась смертність дітей до одного року порівняно з попередніми роками, але водночас погіршилася демографічна ситуація.

За словами заступника Міністра Ігоря Перегінця, зміни в системі фінансування медичних закладів передбачають перехід від абстрактної «безкоштовної» охорони здоров’я до конкретно визначеного державного гарантованого пакету медичних послуг, від бюджетних закладів охорони здоров’я до автономних некомерційних державних чи муніципальних підприємств, від фінансування ліжко-місця – до оплати за надані медичні послуги. Це можливо досягти шляхом створення єдиного замовника медичних послуг – Національної агенції з фінансування охорони здоров’я, застосування нових механізмів оплати медичних послуг – за принципом «гроші йдуть за пацієнтом», автономії медичних закладів, впровадження гарантованого пакету медичних послуг. «Впровадження реформи фінансування спільно з іншими важливими напрямками реформ – оновленою службою первинної медичної допомоги, новою системою державних закупівель, реформою громадського здоров’я, фармацевтичного сектору – здатна відповісти на потреби пацієнтів, гарантувати їм доступні та якісні послуги і фінансовий захист», — зазначив він.

Продовжуватиме своє впровадження у 2016 році і реформа у фармацевтичній галузі. Один із ключових напрямків, за словами Першого заступника Міністра охорони здоров’я Олександри Павленко, — робота з розробки і впровадження Національної політики з лікарських засобів (National Drug Policy), основаній на рекомендаціях ВООЗ та практиці країн ЄС, і спрямованій на забезпечення країни якісними, ефективними, безпечними та доступними лікарськими засобами, а також раціональне їх застосування. Вона буде зорієнтована на:

  • відбір основних лікарських засобів шляхом створення Національного переліку основних лікарських засобів;
  • доступність лікарських засобів (забезпечення наявності лікарських засобів та їх цінове регулювання);
  • фінансування системи лікарських засобів (державне фінансування лікування пріоритетних захворювань, малозабезпечених та вразливих верств населення та підтримка відшкодування лікарських засобів в рамках державного фінансування та державно-приватного партнерства);
  • налагодження системи постачання лікарських засобів (належна практика закупівель, постачання при гострих та надзвичайних ситуація, належна утилізація);
  • регулювання та забезпечення якості лікарських засобів;
  • раціональне застосування лікарських засобів;
  • дослідження лікарських засобів (дослідження доступу до лікарських засобів, якості та раціонального використання, клінічні дослідження);
  • розвиток кадрових ресурсів для фармацевтичного сектору;
  • моніторинг та оцінку.

Читайте також: Необходимые для реформ в сфере здравоохранения законы могут быть приняты в апреле

1 Комментарий

Нажмите для комментария

  • Первичка финансируется хорошо,а кадры бездарны в большинстве своем. Чтобы поучить помощь люди идут к семейному врачу, а доктор справится или нет-думает. Вначале «лечит» сам, терпит неудачу и дает направление на 2й уровень оказания помощи к специалисту. Недолеченый больной уже допустим на БЛ 6-7 день. Приходит к врачу-специалисту, выстаивает очередь, получает диаметрально противоположный вначале-диагноз, и как следствие-назначение. Лекарства он покупает как в первом так и во втором случае за свои. БЛ идет. Немного лучше, но больше 10 дней семейный врач держать на больничном не будет, особенно бесплатно. Снова деньги. Свои, последние. Наконец-то выздоровел, быть может… а после сел и посчитал. Лучше один раз заплатить специалисту за прием без посредников, не проходить»пробное» лечение-авось поможет, и будет тебе аллилуя… А первичка получает приличную зарплату, надбавки, интенсивность за «души» на участке обслуживания, плюс бонусы за ВСЕ шаги от пациента в «благодарность» Это не медицина , а круги ада. Лучше платили бы и развивали вторичку, стационары, учили надлежащим образом врача, уж коль «первичка» не рулит

    Ми на Facebook