На заметку

Українська медицина 2015: що Квіташвілі встиг за рік

Віктор Сердюк, президент Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів

За допомоги «виписаного» з Грузії міністра українська система охорони здоров’я мала повстати з попелу – але не сталося. Продовжує догоряти.

Олександр Квіташвілі, колишній грузинський чиновник і теперішній український – вже справив річницю перебування на посаді очільника Міністерства охорони здоров’я.

Під час вступу на посаду плани він мав великі і амбіційні. Навіть разом з купою експертів написав стратегію медичної реформи. До речі, команда експертів, куди входив і сам Квіташвілі, розробила цю стратегію за 1,6 млн грн за курсом 14. Кожен її рядок вартував понад 100 доларів США. А в останньому рядку, між іншим, було лише два слова.

Сама ж стратегія базується на тому, що медицини в нас немає. Не має не тому, що вона не фінансується і не витрачається навіть 45 копійок на людину на рік, щоб закупити вакцини від ботулізму та сказу. Проблему знайшли в неналежному управлінні злиденними коштами. Як кажуть деякі чиновники, з грошима кожний зробить, а ти без грошей спробуй. Так і з медициною в Україні. Тому основа цієї стратегії така – нам грошей більше не треба, нам грошей вистачає, навіть заробимо. Може, поріжемо ліжка на металобрухт? Це дуже сподобалося тим, хто «тримає» та бюджет. Тільки вони забули про лікарів і про пацієнтів. Їх чим пиляти? Бензопилою?

Навіть Європарламент визнав недостатність фінансування нашої охорони здоров’я в декларації №544, в якій звертається до уряду і Верховної Ради щодо належного забезпечення цієї сфери. Фінансування має бути на рівні 7% від валового продукту. У нас зараз виділяється 3,5% ВВП. Менше ніж 7% вважається катастрофічним для охорони здоров’я. Можновладці запевняють – немає коштів. Але питання не в абсолютних цифрах. Просто від кожної гривні має бути виділено 7 копійок на медицину. Це буде справедливо, по-людські і згідно з рекомендаціями ВООЗ та Ради Європи.

За півроку після вступу на посаду Квіташвілі зізнався, що всі його оптимістичні прогнози розбилися об українські реалії, фармацевтичну мафію та бюрократичну машину. Невдовзі почали з’являтися чутки про його звільнення, а на початку вересня міністр вже сам попросився у відставку. Рада зробила три спроби задовольнити прохання, але голосів так і не вистачило, тож він лишився у міністерському кріслі, в якому й досі перебуває. Хіба ж хочеш – мусиш.

У будь-якому разі Квіташвілі рік керує, та й сам рік добігає кінця – тож час підбити підсумки. А вони є невтішними для українців, для їхнього життя та здоров’я. У 2015-му команда Квіташвілі має три найбільш значущі здобутки, однак і їх, щоправда, потрібно брати в лапки.

Вакцинація на недовірі

Перший «здобуток» – це величезна бульбашка, пов’язана з вакцинацією від поліомієліту. Чому бульбашка? По-перше, вакцинація потрібна, вона дійсно належним чином не проводилась щонайменше останні п’ять років. Але перейнялися цією проблемою тільки тоді, коли з Канади надійшла гуманітарна допомога у вигляді вакцини від поліомієліту, і її потрібно було використати. Замість того, щоб це зробити відразу після її прибуття до України, ще на початку травня, у МОЗ про неї забули. Забігали лише у вересні, коли термін придатності мав ось-ось спливти.

По-друге, через історію з її замороженням-розмороженням, терміном придатності та так званим «спалахом» нібито поліомієліту на Закарпатті почали з’являтися сумніви, чи все з нею гаразд. Інструкція виробника це забороняє, але з’явилися певні документи, де йшлося про те, що вакцину буцімто можна використовувати. І замість того, щоб все пояснити та розвіяти сумніви, консолідувати суспільство, у МОЗ починаються якісь розбірки, запрошуються нікому невідомі в Україні іноземні експерти, які запевняють, що все добре.

У 2015-му команда Квіташвілі має три найбільш значущі здобутки, однак і їх, щоправда, потрібно брати в лапки.

Вакцинація має проводитись тільки тоді, коли є суспільна довіра. І от МОЗ цю суспільну довіру, якої і так було небагато – втратило повністю. Тим не менш вони взялися проводити вакцинацію. Хоча за таких обставин є очевидною велика загроза – що смерті дітей під час періоду вакцинації можуть бути перенесені на наслідки самої вакцинації. Батькам буде байдуже, чи справді медична шкода пов’язана з вакцинуванням, чи ні – довіри немає жодної. Вже начебто є випадки паралічів, сталося три чи чотири смерті…

Україна і раніше безглуздо втрачала дітей через недбалість, нехлюйство і безвідповідальність. Останній приклад: у Рівному дитина 5 років з банальним апендицитом померла у хірургічному відділенні обласної дитячої лікарні. Лікували обтиранням з оцтом. Середньовіччя. А якби їй перед цим покапали якусь вакцину? Як довести батькам та громадськості, що смерть дитини жодним чином не пов’язана з вакциною? Експертиза підпорядковується замовнику – тобто МОЗ.

Тож МОЗ примудрився цього року ще більше дискредитувати вакцинацію як таку, і це після попередніх скандалів (зокрема, смерть хлопчика після щеплення від кору у Краматорську в 2008 році), коли довіра до неї тільки-но почала відновлюватись. Система знову не витримала «стрес-тесту» вакцинацією.

Міжнародні закупівлі ціною в життя

Другий «здобуток» – міжнародні закупівлі. Цілий рік у МОЗ працювали над тим, щоб організувати міжнародні закупівлі. І що? Нічого, великий пшик. Міжнародні закупівлі, може, і будуть, але вже у наступному році. А тепер давайте порахуємо, скільки людей не отримали і не дочекаються життєво необхідних для них ліків. Виходить, що до міжнародних закупівель ми йдемо по трупах онкохворих, хворих на гепатит і т.д.

Ніхто ж не проти, якщо перехід до міжнародних закупівель є ефективним способом боротьби з корупцією – будь ласка, але ж не за рахунок людей, які не мають ліків від гемофілії, від онкологічних захворювань, гепатиту. Здається, Квіташвілі настільки захопився боротьбою з Верховною Радою, з фармацевтичною мафією та іншими «вітряками», що забув, для кого все це насправді потрібно. Лише в грудні перерахують кошти і тільки потім буде оголошено тендер. Коли люди отримують ті ліки? Заступник Квіташвілі, який відповідає за міжнародні закупівлі, на це питання багатозначно розводить руками і каже, що невідомо. Така собі вбивча простота.

«Дорогий» здобуток

Третє, що, в принципі, можна назвати «здобутком» – це рішення, що деякі ліки все ж будуть закуповуватися в Україні. Чому поділили закупівлі, за яким принципом на вітчизняні та міжнародні, на кращі та гірші? Може, міжнародні – це такі найбільш прості і ласі шматочки, де кошти одразу відправляються за кордон, частину одразу в офшор, щоб не ганяти їх туди сюди з Україну в Україну.

У 2015-му команда Квіташвілі має три найбільш значущі здобутки, однак і їх, щоправда, потрібно брати в лапки.

При цьому якраз внутрішні закупівлі, на відміну від міжнародних, цього року вже відбулись – як і раніше, з повним набором корупційних традицій. МОЗ організував «спеціальний тендер» для одного виробника по трьох напрямках – гемофілія (для дорослих), розсіяний склероз і гормон росту для дітей. Здавалось би, закуповуйте вже ці ліки за кордоном, як і всі інші. Вирішили потурбуватись про власного виробника? Було би чудово, якби не одне «але». «Несподівано» тендери по всіх трьох напрямках виграв один виробник.  І ціна його препаратів чомусь виявилась на понад 15 млн. грн вищою, ніж пропонували інші виробники, навіть зарубіжні. Які, на прохання МОЗ України, запропонували нижчу ціну на якісні та безпечні ліки. І що, це великий здобуток? Закупити дорожче? Сумнівної якості? Відбулись і інші внутрішні тендери, про «традиції» яких ще належить з’ясувати.

Більше ні про що в цьому році МОЗ не рапортував. У ЗМІ повсякчас ходять чутки про купу заблокованих законопроектів, «переломних» наказів, перспективних інвестицій, які от-от і завтра запрацюють на благо. Суспільство – пацієнти та медична спільнота – просто втомилось від відсутності ліків, невідомості, злиденності медицини та інформаційного шуму.

Реформи, про які багато говорив Квіташвілі після вступу на посаду, не впроваджуються – і слава Богу. Якщо МОЗ не може впоратися з таким простим завданням, як розвести по регіонах вакцину від поліомієліту і покапати дітям в ротик чи забезпечити виділення 45 копійок на людину на рік для вакцин від ботулізму, сказу, правеця, малярії — як вони можуть реалізовувати якісь стратегії і щось кардинально змінювати?

Побажаємо пану Квіташвілі звільнення від міністерського ярма, а всім нам наступного року – здобутків без лапок, здоров’я та щастя.

Комментировать

Нажмите для комментария

Медична виставка ГалМЕД

Мы на Facebook