Учасники «круглого столу» висловили стурбованість тим, що впродовж останніх років здійснюються спроби непослідовного реформування галузі чи відокремлених її елементів. Ця непослідовність полягає в тому, що без належного законодавчого підґрунтя на рівні виконавчої влади приймаються рішення, що носять підзаконний характер.
Зокрема, на законодавчому рівні й досі не врегульована діяльність центральних органів виконавчої влади, яка була здійснена відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади». Зазначене не дозволяє забезпечити реалізацію принципу «Врахування інтересів здоров’я в усіх сферах державної політики». До того ж, з 2014 року, з моменту прийняття вказаної Постанови в частині реорганізації Державної санітарно-епідеміологічної служби України, не внесено жодних змін до Законів України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24 лютого 1994 р. № 4004-XII та «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 р. № 1645-ІІІ, що призводить до порушення вимог цих Законів України.
До того ж, залишається відкритим питання щодо рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 8 лютого 2016 року щодо скасування абзацу 2 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 р. № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» в частині реорганізації Державної санітарно-епідеміологічної служби України, ухвалене за результатами розгляду скарги Профспілки працівників охорони здоров’я та низки обласних профспілок.
Народні депутати України — члени Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, поділяючи думку учасників «круглого столу» про те, що ключовим кроком до створення та розвитку системи громадського здоров’я повинно стати розроблення та прийняття відповідного закону про громадське здоров’я, наголошують, що на часі створення налагодженої та ефективно функціонуючої системи громадського здоров’я. Системи, яка стимулює бажання та надає можливості для зміцнення власного здоров’я. Даний вектор розвитку дозволить реалізувати Оттавську хартію ВООЗ, серед підписантів якої була й Україна. Ця хартія, визнаючи головним ресурсом держави здоров’я людей, закликає підтримувати їх бажання до зміцнення власного здоров’я та визнати, що основне право голосу з питань, які стосуються здоров’я, умов життя і благополуччя населення повинно належати місцевим громадам.
За результатами «круглого столу» учасники вважають за доцільне схвалити відповідну резолюцію. Пропозиції до неї проголошені на «круглому столі», опрацьовуються. Серед іншого у резолюції рекомендували Кабінету Міністрів України невідкладно вжити заходів щодо врегулювання ситуації навколо Постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», а такожзабезпечити розробку та схвалення Концепції розвитку системи громадського здоров’я України. Є нагальним запровадження спеціальностей «Лікар громадського здоров’я» (напрям «Охорона здоров’я») та «Менеджер в охороні здоров’я» (напрям «Управління та адміністрування»), а такожрозроблення та впровадження навчальних програм базової та післядипломної освіти з громадського здоров’я та менеджменту в охороні здоров’я.
Учасники слухань рекомендують створити при Комітеті Верховної Ради України з питань охорони здоров’яміж секторальну експертну робочу групу з оцінки існуючого законодавства у сфері громадського здоров’я та розробки проекту закону про громадське здоров’я з урахуванням міжнародних стандартів у цій сфері.
Підставою розвитку такого напряму системи охорони здоров’я як громадське здоров’я, стало підписання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами — членами, з іншої (глава 22. Громадське здоров’я), де Україна взяла зобов’язання розвивати співробітництво в галузі охорони здоров’я з метою підвищення рівня його безпеки та захисту здоров’я людини як передумови сталого розвитку та економічного зростання, у тому числі, керуючись підходом «охорона здоров’я у всіх політиках держави». В цьому контексті, особливо нагальною потребою системи охорони здоров’я є розбудова системи громадського здоров’я, яка передбачає заходи, що вживає держава для попередження захворювань та збереження здоров’я своїх громадян, звертається увага в матеріалах довідки Міністерства охорони здоров’я України до засідання «круглого столу». Є нагальною переорієнтація пріоритетів системи охорони здоров’я від політики лікування до політики зміцнення здоров’я і попередження захворювань.
Сьогодні система охорони здоров’я належним чином не охоплює потреби здорового населення. Ситуація ускладнюється неупинно зростаючим тягарем неінфекційних захворювань та відсутністю адекватного впливу на їх зниження. Це призводить до того, що Україна посідає друге місце в Європейському регіоні за рівнем смертності, яка збільшилась на 12,7% у період із 1991 по 2012 роки, тоді як у Європейському Союзі цей показник знизився на 6,7%. До того ж, одну чверть від загальної смертності складає смертність серед працездатного населення (для чоловіків це третина всіх смертей; вони мають у три-чотири рази вищу ймовірність смерті, ніж жінки у всіх вікових групах від 16 до 60 років).
При цьому основними причинами смертності є неінфекційні захворювання, такі як серцево-судинні тацереброваскулярнізахворювання, рак, хвороби обміну речовин тощо. Причинами такої ситуації є ряд чинників, включаючи соціально-економічну кризу, несприятливу екологічну ситуацію, високий рівень поширеностітютюнопаління, вживання алкоголю та наркотиків,гиподинаміята нездорове харчування, до яких додалася військова агресія на сході країни.
Україна продовжує потерпати від наслідків епідемії ВІЛ/СНІДу, що є найпотужнішою в Європі, а також захворюваності населення на туберкульоз, рівні якої займають друге місце в Європейському регіоні Всесвітньої організації охорони здоров’я.
Викликає занепокоєння суттєве зниження показників охоплення профілактичними щепленнямивід інфекційних хвороб, керованих засобами специфічної імунопрофілактики, що підвищує ризик повернення до України епідемій таких інфекційних хвороб як поліомієліт, кір, дифтерія. Така ситуація є надзвичайною подією у сфері громадського здоров’я на національному рівні та потребує вжиття невідкладних заходів реагування.
Потребують термінового вирішення питання біологічної безпеки та біологічного захисту, особливо у контексті нових ризиків, що виникають углобалізованомусвіті, та в контексті оборони і безпеки. На часі вирішення питань протидії зростання стійкості до протимікробних препаратів тавнутрішньолікарняногоінфікування пацієнтів.
Метою заходу було обговорення напрямів, механізмів, строків розвитку служби громадського здоров’я, діяльність якої сприятиме зміцненню пріоритетності профілактичного напрямку у сфері охорони здоров’я, зниженню показників захворюваності, інвалідності та смертності населення, що збільшить тривалість життя населення країни.
Участь у заході Комітету взяли народні депутати України, представники Адміністрації Президента України, Міністерства охорони здоров’я України, заінтересованих служб і відомств, департаментів охорони здоров’я обласних державних адміністрацій, Національної академії наук України, провідних наукових медичних установ, вищих навчальних закладів, представники професійних спілок, міжнародних, громадських організацій та ЗМІ.
Читайте також: Вступили в силу новые лицензионные условия осуществления медпрактики
Комментировать