Центральне ожиріння — фактор ризику смерті

Результати 2 недавно виконаних мета-аналізів довели зв’язок між загальним ожирінням, оцінюваним за індексом маси тіла (ІМТ) і смертністю від усіх причин в загальній популяції.

У цьому мета-аналізі узагальнили дані 72 досліджень і оцінили зв’язок між центральним ожирінням і смертністю в загальній популяції.

Методи

Дослідники проаналізували бази даних PubMed і Scopus (до липня 2019 роки) на предмет проспективних когортних досліджень, в яких йшлося про зв’язок між центральним ожирінням (присутність як мінімум 3 ознак центрального ожиріння таких як, окружність талії, окружність стегон, відношення об’єму талія / стегна , відношення талії до зростання, індекс ожиріння, індекс форми тіла А.

Результати

Дослідники проаналізували 98 745 досліджень, з яких 72 проспективних досліджень відповідали критеріям включення (2 528 297 учасників).
За даними аналізу коефіцієнт ризиків був наступним: окружність талії (підвищення на кожні 10 см, 1,11 (95% довірчий інтервал (ДІ) 1,08-1,13, I2 = 88%, n = 50); окружність стегон (підвищення на кожні 10 см, 0,90 (95% ДІ 0,81-0,99, I2 = 95%, n = 9); відношення талії до стегон (підвищення на 0,1 Ед: 1,20 (95% ДІ 1 , 15-1,25, I2 = 90%, n = 31); відношення талії росту (підвищення на 0,1 Ед: 1,24 (95% ДІ 1,12-1.36, I2 = 94%, n = 11) ; індекс ожиріння (10% підвищення: 1,17 (95% ДІ 1,00-1,33, I2 = 75%, n = 4) і індекс форми тіла А (підвищення на 0,005 Од: 1,15 (95% ДІ 1,10-1,20, I2 = 87%, n = 9).
Позитивний зв’язок між центральним ожирінням і загальною смертністю зберігалася після обліку індексу маси тіла.
J-подібний зв’язок простежувався між окружністю талії і відношенням талії до зростання і ризиком смерті від всіх причин у чоловіків і жінок.
Виявлено U-подібний зв’язок між смертю і індексом ожиріння.

Висновок

Центральне ожиріння є незалежним предиктором смерті від всіх причин.

Відношення обхвату талії до стегон, відношення об’єму талії до зростання, індекс ожиріння і індекс форми тіла А асоційовані з високим ризиком смерті.

Джерело: hmad Jayedi, Sepideh Soltani, Mahdieh Sadat Zargar, et al. BMJ 2020; 370: m3324.