Вибір редакції Новини

У Києві відбувся Третій форум ментального здоров’я

У Києві відбувся Третій форум ментального здоров'я

5–6 листопада відбувся Третій форум ментального здоров’я «Підтримати тих, хто підтримує всіх»: потенціал і добробут працівників сфери ментального здоров’я. Захід організовано в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я, ініційованої першою леді України Оленою Зеленською. Психічне здоров’я залишається одним із ключових національних пріоритетів. Держава послідовно розбудовує систему послуг у сфері психічного здоров’я, що особливо важливо в умовах війни, що триває.

“Вперше в нашій країні підтримка ментального здоров’я стоїть поряд із відповідями на інші нагальні виклики війни. Вперше послуга настільки наближена до кожного: у кабінеті сімейного лікаря, що пройшов відповідне навчання від ВООЗ, у сотнях центрів ментального здоров’я і центрах життєстійкості, у ветеранських просторах, культурних і мистецьких закладах. Ми сьогодні в цифрах побачили, що їх стало в усіх регіонах іще більше” — Олена Зеленська, перша леді України.

Форум став платформою для професійного діалогу, обміну думками й досвідом, а також для напрацювання нових ідей та рішень, що сприятимуть подальшим трансформаціям. Він об’єднав представників урядових структур, різних секторів і громад, надавачів послуг, людей з особистим досвідом, науковців, національні та міжнародні організації, агенції ООН, роботодавців і партнерів із реагування на надзвичайні ситуації — усіх, хто творить систему психічного здоров’я сьогодні.

Цьогоріч на форумі особливу увагу приділено людям, які щодня підтримують інших: у фокусі — добробут, професійний розвиток і потенціал фахівців сфери психічного здоров’я, які працюють у всіх секторах та на всіх рівнях — від державних інституцій до місцевих громад. Працівники сфери психічного здоров’я та медики щодня стикаються з надвисоким рівнем стресу, емоційного вигорання та професійних викликів — тенденція, що суттєво загострилася з початком пандемії COVID-19 та повномасштабної війни.

Психологічна стійкість працівників сфери охорони здоров’я 

За даними міжнародного звіту Our duty of care: A global call to action to protect the mental health of health and care workers (2022), під час пандемії 5 із 10 медичних працівників у світі переживали симптоми вигорання, 3 із 10 — тривогу або депресію, а 2 із 10 — посттравматичний стресовий розлад. В Україні нині працює близько 128 тисяч лікарів та 215 тисяч медичних сестер, братів і фахівців із медичною освітою, які також потребують уваги до рівня власного добробуту та психічного здоров’я.

Одним із практичних кроків у цьому напрямі стала реалізація експериментального проєкту у Дніпропетровській області — «Програми з управління стресом для медичних працівників» (2024–2025). Ініціатива впроваджувалася у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я за ініціативою Олени Зеленської у партнерстві з Міністерством охорони здоров’я України, ВООЗ, Координаційним центром з психічного здоров’я Кабінету Міністрів України, Дніпропетровською обласною військовою адміністрацією та Департаментом охорони здоров’я області.

У межах програми 638 медичних працівників із п’яти міст області пройшли сесії за науково обґрунтованою методикою ВООЗ — інтервенцією «Самодопомога Плюс» та ілюстрованим керівництвом «Важливі навички в періоди стресу». Ці інструменти допомагають ефективно долати стрес і запобігати розвитку психічних розладів, незалежно від того, чи має людина встановлений діагноз.

Після завершення програми результати продемонстрували суттєве покращення психічного стану учасників:

  • рівень депресії знизився на 22%,
  • прояви посттравматичного стресу — на 26%,
  • рівень тривожності — на 10%.

Отримані результати підтверджують ефективність системних програм психологічної підтримки медиків.

Питання запобігання професійного вигорання медиків особливо актуальне і потребує системних рішень. За даними репрезентативного дослідження первинної медичної допомоги SDI (червень–липень 2024 року) 60,9% закладів первинки вже надають послуги підтримки працівникам для запобігання вигоранню, 66,8% працівників знають про ці можливості, а 23,7% уже скористалися ними.

Для посилення інституційних механізмів МОЗ затвердило Методичні рекомендації щодо профілактики психоемоційного вигорання медичних працівників. Документ містить чіткі кроки щодо впровадження ефективної системи профілактики, раннього виявлення та подолання професійного вигорання, розроблені відповідно до сучасних міжнародних і національних стандартів охорони психічного здоров’я.

Міністерство охорони здоров’я України спільно із партнерами працює над тим, щоб психологічна допомога була доступною кожному, хто її потребує, а послуги відповідали найкращим стандартам і практикам.

У межах Пріоритетного проєкту — «Охорона психічного здоров’я у структурі медичної допомоги» — МОЗ послідовно розбудовує сучасну, комплексну систему охорони психічного здоров’я та впроваджує доказові підходи до надання психологічної й психіатричної допомоги.

Підготовка фахівців — для забезпечення якісних та доступних послуг на первинці

Для реалізації цього проєкту Міністерство охорони здоров’я спільно з ВООЗ та НСЗУ навчає українських медичних працівників за глобальною програмою ВООЗ Mental Health Gap Action Programme (mhGAP). Її мета — зробити підтримку психічного здоров’я максимально доступною — там, де люди найчастіше звертаються по медичну допомогу. Лікарі первинної ланки — сімейні лікарі, терапевти та педіатри — є першою точкою контакту для більшості пацієнтів, у тому числі тих, хто переживає емоційне напруження, тривогу чи депресію. Вони відіграють ключову роль у ранньому виявленні психічних розладів, наданні базової психосоціальної підтримки та подальшому скеруванні пацієнтів до вузьких фахівців за потреби.

Інтеграція безоплатних послуг із підтримки психічного здоров’я до базового пакета первинної медичної допомоги дозволяє своєчасно виявляти психічні розлади, надавати підтримку на ранньому етапі та запобігати ускладненням. Впродовж 2025 року послугами у сфері психічного здоров’я на «первинці» скористались понад 238 тисяч пацієнтів, з яких 17,3 % – діти.

Наразі першу частину онлайн-курсу «Ведення поширених психічних розладів на первинному рівні медичної допомоги з використанням керівництва mhGAP» вже пройшли понад 138 тисяч слухачів. Серед них — 23 тисячі лікарів первинної ланки (сімейні лікарі, терапевти та педіатри), близько 73 тисячі середніх медичних працівників і понад 14 тисяч лікарів спеціалізованої медичної допомоги. Лідери за кількістю учасників, які успішно пройшли курс: Дніпропетровська область (13,2 %), м. Київ (8,6 %) та Черкаська область (8 %).

Другу частину онлайн-курсу з ведення поширених психічних розладів на первинному рівні медичної допомоги за керівництвом mhGAP вже завершили й отримали сертифікати близько 90 тисяч медичних працівників. Серед них — понад 29,7 тисячі середніх медичних працівників первинної ланки та понад 18,5 тисячі лікарів первинної ланки. Загалом на курс другого рівня зареєструвалися близько 105 тисяч слухачів.

Водночас очне навчання з mhGAP пройшли 8,6 тисячі працівників первинної медичної допомоги.

Інтеграція mhGAP у навчальні програми закладів медичної освіти

Важливим кроком стало впровадження у медичних університетах навчальних програм на базі флагманської програми ВООЗ mhGAP. Усі 18 університетів завершили повний цикл навчання викладачів, і вже з вересня 2025 року студенти розпочали навчання за цією програмою. Типові робочі навчальні програми mhGAP були розроблені в межах пілотного проєкту Національного медичного університету імені О. О. Богомольця у співпраці з експертною командою ВООЗ та МОЗ.

Інтеграція програми mhGAP у систему вищої медичної освіти відбувається в межах партнерства між МОЗ, МОН, ВООЗ та міжнародними партнерами. Уже понад 360 викладачів пройшли спеціалізоване навчання, а для університетів підготовлено стандартизовані навчальні програми, за якими розпочато освітній процес.

Запровадження mhGAP у підготовку майбутніх лікарів і фахівців системи охорони здоров’я формує необхідні компетентності для надання якісної, доказової допомоги у сфері психічного здоров’я.

Довідково: mhGAP (Mental Health Gap Action Programme) — це глобальна флагманська програма ВООЗ, спрямована на підвищення доступу до послуг з охорони психічного здоров’я шляхом залучення неспеціалізованих із ментального здоров’я кадрів (наприклад, сімейних лікарів) до надання допомоги людям із психічними розладами. Керівництво mhGAP та його версія для надзвичайних гуманітарних станів пропонує медичним працівникам, які не є спеціалістами у сфері психічного здоров’я, протоколи оцінки та ведення поширених психічних розладів, таких як депресія, гостра реакція на стрес, посттравматичний стресовий розлад, суїцидальна поведінка, розлади, пов’язані зі вживанням психоактивних речовин та інших ПНПР розладів.

Надання спеціалізованої психіатричної допомоги

Розширення мережі Центрів ментального здоров’я — один із пріоритетів Програми дій Уряду.

Такі центри створюються, щоб кожен українець міг отримати своєчасну фахову допомогу поруч із домом та без стигми. Тут працюють мультидисциплінарні команди — психіатри, психологи, психотерапевти, соціальні працівники та інші фахівці, які спільно забезпечують комплексний підхід до підтримки пацієнтів.

Сьогодні в Україні функціонує 150 Центрів ментального здоров’я, з них: 121 у кластерних (97) і надкластерних (24) закладах охорони здоров’я у всіх регіонах країни. Послуги для пацієнтів є безоплатними і фінансуються державою в межах Програми медичних гарантій. Від початку року допомогу в цих закладах отримали понад 90,5 тисячі пацієнтів, із яких 24,1 % — діти. Це означає, що в більшості регіонів пацієнти можуть отримати підтримку ближче до місця проживання — як амбулаторно, так і під час лікування у стаціонарі, або завдяки мобільним мультидисциплінарним командам за місцем перебування людини.

Турбота про ментальне здоров’я як пацієнтів, так і фахівців — ключ до стійкої системи, здатної ефективно реагувати на сучасні виклики. Спільно з Всеукраїнською програмою ментального здоров’я, ініційованою першою леді України Оленою Зеленською, Міністерство охорони здоров’я продовжує послідовно розвивати систему послуг у сфері психічного здоров’я, підвищувати спроможність фахівців і створювати умови, щоб допомога була якісною та доступною для кожної людини.

Комментировать

Нажмите для комментария

    Ми на Facebook