Чи потрібно електронне урядування в системі охорони здоров’я? Для чого нам той горезвісний е-health?
Ні, то не риторичне запитання – я справді намагаюсь визначити, як розуміють потребу в електронній системі обліку різні представники галузі?
МОЗ
Перш за все, МОЗ робить акцент на тому, що електронна система дозволить реалізувати принцип «гроші за пацієнтом». Це дійсно важлива річь, бо, як неодноразово наголошували урядовці, медичний заклад отримує гроші за кількістю приписаних до нього територіально осіб. А де вони лікуються? Ніхто не знає. І скільки насправді медичних послуг вони отримують також не знає ніхто. Адже звіти, які регулярно повинні писати лікарі, лікарні тощо… ну ви самі знаєте, як вони пишуться.
А так – все прозоро, ніяких тобі фальсифікацій чи приписок, хто скільки послуг надав – той стільки і отримав.
Важливо, не посперічаєшься. І МОЗ це розуміє.
Електронная система охорони здоров’я буде створена найближчим часом
Лікарі
Тут вже складніше. Бо лікарі діляться на 2 категорії: 1) ті, що дійсно готові працювати непокладаючи рук і отримувати за це кошти; 2) ті, кого більш ніж задовільняла робота «диспетчера» і перспектива під пильним контролем МОЗ починати виконувати купу обов’язків (що покладені на плечі первинки) – ну ні як не хочеться. Але всі розуміють, що працювати з електронними базами – дісно зручно. Всі результати дослідів та обстежень, вся історія хвороби під рукою, не потрібно перегортати купи паперу, не потрібно хвилюватись, що щось загубилось.
Пацієнти
От вони перш за все зацікавлені в е-health. Для них електронна система це не лише можливість отримати якісне лікування, а (в ідеалі) ще й можливысть обирати лікаря. Ой, щось я поспішила – цього пункту в програмі електронного врядування не передбачено…
Про те, як все це корисно і як воно повинно виглядадти і експерти, і лікарі, і навіть пересічні громадіни говорили досить.
В. Гришин: Как может выглядеть е-схема взаимодействия врача и больного
Але по факту реалізацією проекту зайнялися на лікарі і навіть не посадовці, а … громадські організації.
Добре це чи погано? Складне питання. З одного боку, контроль громадськості над діями уряду – начебто й непогано. Але коли одні й ті самі «представники громадськості» починають контролювати всі напрямки роботи МОЗ, де спостерігаються якісь фінансові потоки, то це вже викликає деякий сумнів в їх безкорисності.
От як ситуацію з реалізацією проекту електронного здоров’я коментує Ю. Бугай (ТІ):
«Оскільки після підписання другого Меморандуму, як я вже писав, окремі учасники широкої ініціативи “Відкрите здоров’я” мали свої перестороги щодо ролі нашої команди в Ініціативі, то й апдейти припинился. Команди ТІ та Мережі ЛЖВ дещо відійшли від координації, створилася суттєва невизначеність в самій Ініціативі. Аби продовжити реформу, ми звернулися до МОЗу з готовністю взяти відповідальність за подальшу координацію eHealth згідно принципів першого та другого Меморандумів…»
Які «бурі в морі» були підняті після обрання Координаційної ради з питань е-health, всі, мабудь, памятають. Тоді Мольфар і багато інших, кого обійшли увагою та м’яко кажучи «прокинули» (з їх слів), розповідали про це досить. Але ми про інше.
«Ми, як і в реформі ProZorro, є прихильниками активної співпраці між державою, громадянським суспільством та бізнесом. Ми це любимо називати “золотим трикутником партнерства”. Основною метою бізнесу є надавати сервіс на рівних та відкритих до входу умовах. Держава ж в той час є відповідальною за загальну регуляцію та має гарантувати рівні правила гри, безпеку та захищеність інформації. Громадянське суспільство, яке в цьому разі представлене однією з найбільших пацієнтських організацій та однією із найвідоміших антикорупційних організацій, відповідає за моніторинг та координацію реформи на перших етапах проекту» — розповідає Ю. Бугай.
І на останок, Бугай додав: «Ми формуємо команду для координації реформи на базі Transparency International Україна та Мережа ЛЖВ»
Ну звісно! А хто ж ще!
То що ж таки відбувається в напрямку створення електронної системи?
Той самий відповідний «за все» Ю. Бугай звітував, що в напрямку створення е-системи вже зроблено декіцлька конкретних кроків:
- Провели Засідання Координаційної ради з питань впровадження електронної охорони здоров’я. Координаційна рада створена як дорадчий орган при Міністерстві охорони здоров’я України для обговорення стратегічних рішень у сфері eHealth.
- Проектний офіс було визначено створити при ТІ та ЛЖВ. Міністерство охорони здоров’я України підтримало нашу спільну ініціативу з Мережою ЛЖВ створити офіс для координації реформи eHealth.
- Провели зустріч з Асоціацією eHealth.
- Провели зустріч з пацієнтськими та антикорупційними НГО.
- Почали формувати команду проектного офісу.
І дійсно – почалися пошуки спеціалістів для створення команди!
Чи тільки мене трошки засмутило, що eHealth знову опинилась на стадії формування команди та обговорення концепції?
Та ні, здається не лише мене.
І Шовгенюк (одн з підписантів Меморандуму про eHealth та активний учасник створення попередньої концепції, розробник архітектури тощо) та інші учасники процесу висловлюються з приводу подій скептично і навіть різко.
Але МОЗ, схоже, має оптимізм з цього приводу.
Офіційно:
Основними умовами для підтримки Міністерством тієї чи іншої пропозиції щодо організації розробки є:
- усвідомлення та дотримання Меморандумів від 25.11.2016 та 22.12.2016, врахування та використання викладених у них напрацювань;
- усвідомлення та дотримання принципів роботи системи озвучених на зустрічі з публічною ініціативою “Відкрите Здоров’я” 13 січня 2017 року;
- держава є єдиним бенефіціаром центрального продукту, що розробляється;
- постійна співпраця, підтримка комунікації та залучення експертизи і рекомендацій бізнесу, громадських та галузевих об’єднань і асоціацій, науковців та державних органів, особливо тих, що приєднались до Меморандумів від 25.11.2016 та 22.12.2016;
- несення повної відповідальності за готовність та якість центральних компонентів згідно з вимогами та потребами МОЗ;
- постійна співпраця з МОЗ та фаховою Координаційною радою;
- центральні компоненти, що розробляються мусять бути безперешкодно доступні для тестування всім зацікавленим сторонам;
- наявність наглядової ради або еквіваленту для моніторингу діяльності проектного офісу;
- підтримка проекту створення eHealth в Україні протягом 2017 року;
- самостійне залучення коштів та ресурсів для підтримки проекту протягом 2017 року;
- повна публічна фінансова підзвітність, із залученням аудиту визнаними міжнародними компаніями.
Зважаючи на готовність слідувати викладеним вище умовам, МОЗ України вважає за доцільне підтримати пропозицію організації розробки Мінімального життєздатного продукту запропоновану представниками ГО “Transparency International Україна” та БО “Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД” на основі створення проектного офісу реформи eHealth. Пропозиція передбачає найбільш комплексний підхід до виконання поставленої задачі, ефективну організацію співпраці та залучення до роботи усіх зацікавлених сторін, можливість ефективно залучати фінансування, відкрито та прозоро організовувати набір фахівців до проектного офісу реформи eHealth.
Ну що ж, почекаємо ще. Нам не звикати.
Ваш редактор,
Наталя Усенко
Комментировать