Вміння лікаря, його лікувальне мистецтво не може бути товаром, об’єктом торгівлі. Серед пацієнтів є заможні, а є і такі, які не винуваті в тому, що збідніли і не здатні компенсувати високу вартість медичних послуг. Я з тих лікарів, хто засуджує корупцію, грошові розрахунки між медичним працівником і пацієнтом.
Отже, справедливо, доречно, доцільно було би розподіляти ці видатки між всіма членами суспільства таким чином, що у випадку хвороби пацієнти безпосередньо не мали би платити ані лікареві, ані в касу. Хворим досить журитися за свій стан, за своє життя.
Медичному працівникові мали би платити гідну зарплату з суспільного фонду. Таких принципів гарантує чинна Конституція України, але ці та інші гарантовані засади перманентно намагаються порушити і порушують нав’язані протисуспільні псевдореформи.
Платна медицина, як і корупція, є не іншим, як мародерством, шантажем.
Якщо медик при зверненні пацієнта ставить умовою надання послуг оплату або інші види компенсації, це злочинне мародерство, шантаж від якого пацієнт не може відмовитися.
Якщо умови ставить держава, то злочинцем стане держава. Приречений на лікування хворий не може торгуватися, примушений погодитися з тарифами, які б вони не були високі.
Якщо держава примушує медиків випрошувати гроші, милостиню від пацієнтів через низькі зарплати, то це злочинна держава. Це не виправдовує, але пояснює поступки медиків.
Іштван Майороші,
лікар вищої категорії, ветеран праці, дитина війни,
примусово звільнений на пенсію в період псевдореформ
Комментировать