У МОЗ України відбулося чергове засідання Секторальної робочої групи «Охорона здоров’я» за участі міністра охорони здоров’я України Віктора Ляшка. У центрі обговорення — прогрес реалізації Стратегії розвитку системи охорони здоров’я у 2025 році, а також подальші кроки та пріоритети на 2026 рік.
До зустрічі також долучилися Голова Бюро ВООЗ в Україні та співголова Секторальної робочої групи з боку партнерів з розвитку д-р Ярно Хабіхт, Представниця Уряду США в Україні та співголова Секторальної робочої групи з боку партнерів з розвитку Робін Марц, заступники Міністра охорони здоров’я України, а також представники міжнародних організацій, дипломатичних установ і донорських інституцій.
Під час засідання Віктор Ляшко презентував результати реалізації Стратегії за ключовими напрямами, які відображають реальні зміни для пацієнтів і медичної системи за підсумками 2025 року.
“Від самого початку ми створювали Стратегію розвитку системи охорони здоров’я до 2030 року як практичний інструмент змін, а не декларативний документ. Підсумки 2025 року це підтверджують: 74% заходів операційного плану вже реалізовано, ще понад 21% — перебувають на фінальній стадії. Це означає, що більшість запланованих рішень або вже впроваджені, або будуть реалізовані найближчим часом. Ми послідовно будуємо систему, яка забезпечує доступну і безоплатну медичну допомогу та здатність галузі працювати в умовах війни й довгострокових викликів” — зазначив міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко.
Стратегія розвитку системи охорони здоров’я передбачає три стратегічні цілі. Кожна з них уже має конкретні результати реалізації.
Перша стратегічна ціль Стратегії передбачає забезпечення універсального доступу населення до якісних медичних послуг. У межах її реалізації вже досягнуто низки практичних результатів.
Зокрема ідеться про посилення захисту прав пацієнтів: чітко врегульовано перелік платних і безоплатних послуг у державних і комунальних медичних закладах, запроваджено централізовану закупівлю ендопротезів та електронну чергу на операції з ендопротезування. Також впроваджено нову систему оцінювання повсякденного функціонування, яка прийшла на заміну МСЕК. Крім того, розширено доступ пацієнтів до інноваційних лікарських засобів завдяки застосуванню договорів керованого доступу (ДКД).
Розроблено механізм перегляду спроможної мережі закладів охорони здоровʼя, що наразі у 19 областях та місті Києві включає 583 лікарень, з яких 135 — надкластрені, 166 — кластерних та 282 — загальні медзаклади. Також до мережі входить 2 537 надавачів первинної медичної допомоги та 25 центрів екстреної медичної допомоги. Також затверджено концепцію і дорожню карту розвитку інтегрованої первинної медичної допомоги.
Особливу увагу приділено безперервності надання медичної допомоги у віддалених та прифронтових громадам. Цьогоріч для таких громад збільшено фінансування первинної та екстреної медичної допомоги. Запроваджено додаткові гарантії оплати праці для медичних працівників, які працюють у зоні бойових дій. Державну підтримку у вигляді одноразових виплат вже отримали 83 молоді лікарі, які розпочали роботу в сільській місцевості. Також запроваджується програма забезпечення медиків у селах та прифронтових містах службовим житлом.
Розширено доступ до лікарських засобів. До програми «Доступні ліки» додано 85 нових препаратів. Додатково запущено мобільні аптеки та продовжується масштабування проєкту «Укрпошта.Аптека», що дозволяє забезпечити доступ до ліків у віддалених громадах. Проведено централізовані закупівлі медичних товарів і лікарських засобів на понад 15 млрд грн, а також систематизовано ціни на ліки через Національний каталог цін.
Посилюється фокус на профілактиці: впроваджено програму «Скринінг здоров’я 40+» для раннього виявлення серцево-судинних захворювань, цукрового діабету та розладів психічного здоров’я. Підготовлено запуск оновленого календаря профілактичних щеплень та впровадження вакцинації проти ВПЛ.
У відповідь на виклики війни посилено напрями медичної евакуації, реабілітації та психічного здоров’я. Понад 6,2 тис. пацієнтів евакуйовано на лікування за кордон за підтримки 33 країн. Також 108 тис. ветеранів скористалися безоплатною стоматологічною допомогою, понад 20 тис. — розширеними послугами первинної медичної допомоги. Реабілітаційну допомогу у 2025 році отримали понад 435 тис. людей, а кількість закладів, які надають такі послуги за Програмою медичних гарантій, зросла до 570. Понад 260 тис. осіб отримали психосоціальну підтримку на рівні первинної ланки.
Друга стратегічна ціль спрямована на посилення міжсекторіальної координації у системі охорони здоровʼя. У процесі реалізації цього напряму запроваджено низку системних змін.
Триває розвиток спроможності ключових інституцій системи охорони здоровʼя. Зокрема, Національна служба охорони здоровʼя як єдиний замовник медичних послуг перейшла на багаторічне планування та укладення договорів.
Посилюється спроможність центральної закупівельної організації. Додатково протягом минулого року МЗУ придбало 866 позицій медичних товарів на 15,7 млрд грн бюджетних коштів, що становить понад 97% від потреб, визначених МОЗ. За кошти донорів платформи UNITED24 також закуплено 48 одиниць обладнання на 426 млн грн. Загальна сума заощаджень під час закупівель склала 1,7 млрд грн.
Водночас Україна демонструє прогрес у гармонізації законодавства з правом ЄС: у сфері охорони здоров’я імплементовано 92 акти Європейського Союзу, отримано високу оцінку «good progress» у межах переговорного розділу 28.
Розвивається міжнародна співпраця: у межах ініціативи міжнародного медичного партнерства підписано 38 нових меморандумів. Крім цього, було укладено дві кредитні угоди з Францією на понад 46 млн євро.
Разом з цим, протягом 2025 року було укладено 11 міжвідомчих угод у сфері охорони здоров’я, зокрема 8 — на виконання безпекових домовленостей із Іспанією, Бельгією, Естонією, Францією, Норвегією, Італією, Грецією та Польщею. Загалом уже діє 13 таких угод із партнерами, спрямованих на зміцнення стійкості української системи охорони здоров’я та її спроможності реагувати на виклики війни.
Третя стратегічна ціль Стратегії передбачає розвиток та реалізації потенціалу національної системи охорони здоров’я. Цей напрям уже підкріплений конкретними результатами.
У фокусі – розвиток людського капіталу охорони здоровʼя. У відповідь на кадрові виклики впроваджуються нові підходи до підготовки та професійного розвитку медичних працівників: запущено пілотний проект університетських лікарень у Львові, впроваджено систему електронного розподілу в інтернатуру, створено симуляційні центри у всіх університетах МОЗ, а також запроваджено системний підхід до безперервного професійного розвитку працівників охорони здоров’я.
Зокрема, продовжується розвиток та масштабування електронної системи охорони здоров’я: нині вона охоплює близько 49 тис. закладів, 475 тис. медичних і фармацевтичних працівників і понад 5 млрд електронних медичних записів.
Також в ході обговорення заступник міністра охорони здоров’я України Едем Адаманов представив результати реалізації публічних проектів у сфері охорони здоров’я за минулий рік та окреслив ключові пріоритети відновлення медичної інфраструктури на 2026 рік.
У свою чергу МОЗ України й надалі системно працює над розвитком і реалізацією Стратегії, забезпечуючи її адаптацію до актуальних викликів та потреб суспільства.
Пріоритетами залишаються підвищення доступності та якості медичних послуг, посилення стійкості системи в умовах війни, розвиток людського потенціалу галузі та послідовне наближення національної політики у сфері охорони здоров’я до європейських стандартів.
Довідково. Стратегія спрямована на визначення проблем здоров’я українців та формування рішень, що сприятимуть їх розв’язанню. Разом зі стратегією розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 січня 2025 р. № 34-р затверджено операційний план заходів з її реалізації у 2025-2027 роках.
Метою Стратегії–2030 є створення такої системи охорони здоров’я, за ефективного функціонування якої кожна людина зможе подбати про своє здоров’я, підтримувати, зберігати його та отримувати необхідну медичну допомогу, а всі, хто залучені до її надання, матимуть прозорі та ефективні інструменти для реалізації власного потенціалу і впливу на формування політик щодо охорони здоров’я на всіх рівнях.
Комментировать