16 грудня відбувся захід, присвячений проміжним підсумкам реалізації Стратегії реформування шкільного харчування, під час якого обговорили ключові досягнення та наступні кроки реформи. У робочій зустрічі взяли участь Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко, перша леді України Олена Зеленська, представники ключових міністерств, Офісу Президента України, обласних військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, дипломатичних місій та міжнародних організацій.
Учасники обговорили перехід реформи, яка продовжується попри війну, від точкових змін до системної державної політики, що охоплює здоров’я дітей, інфраструктуру, фінансування, кадри та культуру харчування. Уже зараз безоплатним гарячим харчуванням в Україні забезпечені понад 2 мільйони дітей, наступна глобальна мета – охопити 3 мільйони учнів.
Реформа, ініційована першою леді Оленою Зеленською, реалізується спільно державою, громадами та міжнародними партнерами з чіткою координацією на національному, регіональному й місцевому рівнях. Її мета – сталий, якісний, безпечний та рівний доступ дітей до здорового харчування незалежно від місця проживання, а в глобальному вимірі – формування культури здорового харчування серед дітей і їхніх родин.
“Неінфекційні захворювання є основною причиною смертності в багатьох країнах світу. З цим не здатна впоратися навіть найсильніша система охорони здоров’я, якщо не змінюються повсякденні звички людей. Тому реформа шкільного харчування — це про зміну філософії харчування і формування здорових звичок з дитинства. Діти, які щодня їдять збалансовану їжу в школі, приносять ці звички додому і впливають на харчування цілих родин. Другий важливий драйвер змін — дорослі. Уже з 2026 року стартує програма “Скринінг здоров’я 40+”, яка дасть змогу вчасно виявляти ризики серцево-судинних захворювань, діабету та інших хронічних станів і починати діяти до появи ускладнень. Здорове харчування дітей і раннє виявлення ризиків у дорослих працюють в одній логіці. Це системна профілактика, а не реагування на наслідки, щоби не просто збільшити тривалість життя українців, а продовжити саме активні, здорові роки” — Віктор Ляшко, міністр охорони здоров’я України.
Міністр нагадав, що у 2019 році в Україні вперше провели дослідження STEPs. Його результати засвідчують високі рівні поширеності факторів розвитку неінфекційних захворювань (НІЗ) серед українців. У висновках йдеться, що 9 з 10 передчасних смертей спричинені неінфекційними захворюваннями. Понад 60% смертей припадає на серцево-судинні захворювання. Серед ключових факторів ризику – нездорове харчування серед дорослих. Близько 87% українців споживають солі понад денну норму (5 г). А середнє споживання солі на добу становить 12,6 грама – більш ніж вдвічі за норму. Понад 66% – вживають недостатньо овочів та фруктів. Надмірна вага спостерігалася у 58% чоловіків і 60% жінок. А ожиріння у понад 20% чоловіків та близько 30% жінок. Близько 35% українців мали підвищений артеріальний тиск, і майже 41% – підвищений загальний холестерин.
Про системність проблеми нездорового харчування свідчать і результати дослідження щодо дитячого ожиріння у межах Європейської ініціативи ВООЗ — COSI, проведеного в Україні у 2024 році. Серед дітей 6-8 років надлишкова маса тіла спостерігається майже у 23%, з них понад 9% мають ожиріння, а більш як 2% — важке ожиріння. Тільки близько половини українських дітей харчується з дотриманням рекомендованої норми МОЗ — щодня їсти фрукти та овочі. Натомість опитування батьків показало, що діти споживають забагато цукру. Дослідження також виявило, що діти мають недостатню фізичну активність: третина дітей або взагалі не займаються, або витрачають менше години на тиждень на високоінтенсивні фізичні навантаження.
Дані досліджень дозволять в майбутньому оцінити і ефективність реформи шкільного харчування, коригувати підходи до профілактики неінфекційних захворювань з раннього віку та формувати безпечне освітнє середовище. Тож міністр анонсував, що у 2026-2027 роках запланований другий етап дослідження COSI.
Крім того, міністр зазначив, що наступного року розпочнеться оновлення підходів до харчування у закладах системи охорони здоров’я. Спочатку – в дитячих, а потім – у тих, де проходять лікування дорослі пацієнти.
Комментировать