Приказы МОЗ

СТАНДАРТ ТРЕТИННОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПРОГРАМНИЙ ПЕРИТОНЕАЛЬНИЙ ДІАЛІЗ У ДІТЕЙ З ХРОНІЧНОЮ ХВОРОБОЮ НИРОК V СТАДІЇ


 
ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом МОЗ України

від «___» листопада 2011р.№ ___

Cтандарт третинної медичної допомоги програмний перитонеальний діаліз у дітей з хронічною хворобою нирок V стадії

А. Загальна частина

Діагноз: Хронічна хвороба нирок V ст.. у дітей.

Перитонеальний діаліз.

Шифр згідно МКХ-10: N18

Розробники

Шейман Б.С.д.м.н., с.н.с. Інституту екогігієни і токсикології ім. Л.І.Медведя МОЗ України, завідуючий Українським центром дитячої токсикології, інтенсивної та еферентної терапії НДСЛ “Охматдит” МОЗ України.
Багдасарова І.В.д.м.н., професор, керівник відділу дитячої нефрології державної установи “Інститут нефрології АМН України”
Дудар І.О.д.м.н., керівник відділу еферентних технологій державної установи “Інститут нефрології АМН України”

Методичний супровід

Степаненко А.В.консультант ДП «Державний експертний центр», радник Міністра охорони здоров’я, д.мед.н, професор
Ліщишина О.М.директор Департаменту стандартизації медичних послуг ДП «Державний експертний центр» МОЗ України.
Грищенко М.А.заступник начальника відділу моніторингу індикаторів якості медичної допомоги та інформаційних технологій Департаменту стандартизації медичних послуг ДП «Державний експертний центр» МОЗ України

Рецензенти

Лісовий В.Мректор Харківського Національного МедичногоУніверситету МОЗ України, д.м.н., професор кафедри урології ї нефрології

 

Колесник М.Од.м.н., професор, директор державної установи “Інститут нефрології АМН України”

Дата наступного оновлення – 2014 р.

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ХНН— хронічна ниркова недостатність
АПД

ПАПД

— автоматичний перитонеальний діаліз

— постійний амбулаторний перитонеальний діаліз

КН— клінічні настанови
ПД— перитонеальний діаліз
СМД— стандарти медичної допомоги
ТПР— тест перитонеальної рівноваги
ШКФ— швидкість клубочкової фільтрації
ВІЛ— вірус імунодефіциту людини
CMV— цитомегаловірусна інфекція
ХХН-V—  хронічна хвороба нирок V ст.
Kt/V— доза діалізу
Ht— гематокрит
Hb— гемоглобін

Б. СТАНДАРТИ МЕДИКО-ПРОФІЛАКТИЧНОЇ ДОПОМОГИ

Стандарт 1. ОРГАНІЗАЦІЯ ЗАСТОСУВАННЯ ПЕРИТОНЕАЛЬНОГО ДІАЛІЗУ.

Положення стандартуОбґрунтування та поясненняКритерії ефективності
    Всі діти з хронічною хворобою нирок (ХХН-V), яка відповідає останній стадії ниркової недостатності (ХНН), повинні отримувати лікування з використанням методів замісної ниркової терапії в цілому, та перитонеального діалізу (ПД) зокрема.

Дітям з ХХН-V, які потребують лікування методом програмного ПД, стартова медична допомога надається в спеціалізованому лікувальному закладі.

    Доведено, що лікування хворих програмним ПД збільшує тривалість та покращує якість життя дітей з ХХН-V.

Загальними показаннями до початку замісної ниркової терапії з використанням методу ПД у дітей з ХХН-V є:

  • гіперкаліємія (>6,4 мекв/л);
  • гіпергідратація;
  • рефрактерний метаболічний ацидоз;
  • симптоми уремії;
  • порушення харчового статусу;
  • метаболічні порушення.

Загальними протипоказаннями до використання методу ПД у дітей з ХХН-V є:

  • омфалоцелє або гастрошизис;
  • діафрагмальна грижа;
  • екстрофія сечового міхура;
  • облітерація черевної порожнини;
  • оперативні втручання на черевній порожнині;
  • пухлини у черевній порожнині.

Всі діти та/або їх батьки (опікуни) повинні мати доступ до інформації про метод ПД, умови його застосування, можливі ускладнення, тощо, яка дозволить їм у прийнятті інформованої згоди.

Всі діти та/або їх батьки (опікуни) повинні мати погоджений план заходів, який скерований на досягнення кращої можливої якості життя.  Вони повинні отримати своєчасну підготовку з правил проведення ПД, з метою мінімізації ускладнень і прогресії хвороби.

 

Обов’язкові:   

  1. Медичні працівники обговорюють з батьками дитини можливий вибір виду та режимів ПД-лікування, який включає обґрунтування щодо проведення ПД в домашніх умовах або у ЛЗ, ПАПД або АПД, тощо.
  2. Наявність локального протоколу з визначенням процедури направлення дітей на лікування ПД.
  3. Наявність письмових локальних протоколів, які визначають:
  • показання та протипоказання до лікування методом ПД;
  • процедуру вживляння ПД-катетера у черевну порожнину;
  • режим проведення ПД, дози ПД, частоту та тривалості обмінів, типу та складу діалізуючого розчину;
  • транспортні властивості очеревини;
  • контроль стану та догляд за місцем виходу ПД-катетера;
  • заходи профілактики та лікування ускладнень ПД (гіпотензія, гіпертензія, недостатність ультрафільтрації, інфекційні ускладнення та ін.);
  • заходи з діагностики та лікування анемії у дітей на ПД;
  • заходи з діагностики та лікування мінерально-кісткових порушень у дітей на ПД;
  • заходи з діагностики та корекції харчового статусу дітей на ПД;
  • заходи з діагностики, профілактики та лікування серцево-судинних ускладнень.
  1. Наявність форми реєстрації ПД-обмінів, його режиму, тривалості та ваги хворого, щоденно.
  2. Наявність лікаря-нефролога та медичної сестри, які відповідають за ведення пацієнтів на ПД протягом 24 годин.
  3. Наявність відповідного приміщення та обладнання для надання допомоги дітям з ХХН-V ст. з використанням методу циклер-асоційованого ПД.
  4. Наявність планових теоретичних та практичних програм для всього персоналу, який задіяний у наданні допомоги дітям з ХХН-V ст. методом ПД.
  5. Наявність планових теоретичних та практичних програм для дітей з ХХН-V ст., які планують лікуватися або лікуються методом ПД.
  6. Допомога надається бригадою, яка складається із спеціально підготованого персоналу, збирається не менше 1 разу на місяць для обговорення проблем та планів подальшого лікування дітей.
  7. Склад членів бригади визначається локальним протоколом. Обов’язковими членами бригади є лікар-нефролог та медична сестра. Можливим є залучення інших фахівців, які мають навички з проведення методів екстракорпоральної детоксикації в цілому, та методу ПД зокрема.

Стандарт 2. АДЕКВАТНІСТЬ ПЕРИТОНЕАЛЬНОГО ДІАЛІЗУ.

Положення стандартуОбґрунтування та поясненняКритерії ефективності
    Проведення лікування із застосуванням ПД потребує проведення регулярного аудиту з визначенням критеріїв адекватності методу.

Обов’язковою умовою є проведення оцінки стану, динамічного спостереження та лікування хворого відповідно до внутрішніх протоколів, складених на основі відповідних СМД та КН.

    Докази свідчать, що своєчасне та адекватне лікування покращує його результати у дітей з ХХН-V, які отримують лікування ПД.

Пацієнти, які отримують лікування ПД мають високий ризик розвитку інфекційних, серцево-судинних та інших ускладнень, тому для профілактики їх виникнення та розвитку динамічне спостереження за станом дітей є важливим та необхідним.

Перитоніт є серйозним ускладненням ПД.

Мірою оцінки адекватності ПД є визначення ефективності видалення метаболітів з низько молекулярною масою, серед яких індикатором є сечовина сироватки крові.

Лікування дітей з ХХН на ПД повинно супроводжуватись регулярним клінічним та лабораторним спостереженням за станом життєво важливих функцій та ефективністю діалізного лікування.

Дослідження співвідношення зниження рівню сечовини і концентрації альбуміну у сироватці крові дозволяє оцінити ризики виникнення смерті у пацієнтів на діалізній терапії.

Докази свідчать, що своєчасна діагностика покращує результати лікування дітей з ХХН-V, які отримують лікування ПД.

Обов’язкові:   

  1. Наявність локальних протоколів обстеження дітей, створених на основі відповідних СМД та КН.
  2. Всім дітям проводяться діагностичні тести в об’ємі та з частотою, визначеною у локальних протоколах.
  3. Стан дитини оцінюється бригадою з надання допомоги пацієнтам з ХХН-V, які лікуються ПД, не рідше 1 разу на місяць.
  4. Стан нових дітей з ХХН-V повинен оцінюватись бригадою з надання допомоги пацієнтам з ХХН-V, які лікуються ПД, на день надходження.
  5. Всім пацієнтам, які лікуються ПД, слід виконувати ТПР через 1 місяць після початку лікування.
  6. Загальний Kt/V (нирковий + перитонеальний) повинен бути більшим за 1,7, та досягатися протягом перших 8 тижнів після початку ПД.
  7. У анурічних пацієнтів добова ультрафільтрація повинна відповідати такий, що дорівнює добовій (розрахунковій або наявній) віковій фізіологічній потребі дитини у рідині.
  8. При лікуванні АПД рівень тижневого кліренсу креатиніну не повинен бути нижчим за 50 л/тижд./1,73 м2.
  9. Контроль залишкової функції нирок за рівнем ШКФ здійснюється кожні 3 місяці.
  10. Систолічний АТ не повинен бути вищим за 20% від вікової норми дитини.

Бажані:

  1. Частота перитонітів не повинна перевищувати 1 випадок на 18 місяців.
  2. У всіх хворих загальний Kt/V більше 2,0.

Стандарт 3. ГЕМОГЛОБІН У ДІТЕЙ НА ПЕРИТОНЕАЛЬНОМУ ДІАЛІЗІ.

Положення стандартуОбґрунтування та поясненняКритерії ефективності
    Всі діти на ПД повинні досягати цільового рівню гемоглобіну через три місяці діалізного лікування.

Переливання крові слід уникати, де є це можливим.

 

    Мірою оцінки адекватності лікування дитини з ХХН на діалізі є досягнення цільових рівнів гемоглобіну.

Повторні переливання крові можуть тимчасово підвищити рівень гемоглобіну але, можливо, зробити значні проблеми у проведенні успішної трансплантації нирок у майбутньому.

Повторні переливання крові збільшують ризики передачі інфекції і викликають перевантаження залізом.

Обов’язкові:

  1. Мета – через три місяці діалізу, досягнення концентрації гемоглобіну (Hb) не менш ніж l00 г/л (при рівні гематокриту (Ht) не менш, ніж 30%).
  2. Оптимальний рівень гемоглобіну у межах 110-120 г/л.
  3. Зазначений вище рівень Hb та Ht повинен досягатися мінімум у 85% дітей, що лікуються у діалізному відділенні.
  4. У дітей, в яких не вдається досягнути цільові концентрації Hb та Ht, повинні досліджуватися причини цього, документуватися результати дослідження та проводитися скеровані корегувальні заходи.
  5. Рівні заліза у сироватці крові повинні контролюватися мінімум 1 раз на 6 міс.
  6. Повинна реєструватися кількість дітей, що одержують переливання крові.

Стандарт 4. ПЕРИТОНЕАЛЬНИЙ ДОСТУП У ДІТЕЙ НА ДІАЛІЗІ.

Положення стандартуОбґрунтування та поясненняКритерії ефективності
    Всі діти, що потребують ПД, повинні забезпечуватися своєчасним хірургічним втручанням для з встановлення ПД-катетеру.

Всі діти, що потребують ПД, повинні забезпечуватися заходами передопераційної підготовки перед вживлянням ПД-катетеру.

 

    Наявність безпечного доступу до черевної порожнини є головним чинником досягнення успіху або невдачі на діалізному лікуванні.

Проведення заходів передопераційної підготовки та адекватний вибір ПД-катетеру є важливим фактором, що суттєво впливає на ефективність та безпечність функціонування методики ПД.

Своєчасні дії у забезпеченні надійного доступу до черевної порожнини скорочують потребу в надзвичайних процедурах у дітей, що знаходяться на плановому діалізному лікуванні.

Обов’язкові:

  1. Заходи передопераційної підготовки:
  • профілактика та лікування констипаційних проявів (послаблюючі засоби повинні бути призначені дитині за 5 діб до дати запланованого вживляння ПД-катетера у черевну порожнину);
  • дослідження групи крові та Rh-фактору, загального аналізу крові та сечі, рівнів сечовини, креатиніну, електролітів та трансаміназ у сироватці крові, системи згортання крові;
  • інформована згода на проведення оперативного втручання від батьків (опікунів) дитини;
  • початок антибіотикотерапії за 1 год до проведення оперативного втручання.
  1. Вибір ПД-катетеру:
  • ПД-катетери у дітей повинні бути, переважно, прямі, переважно з муфтами, термінальними отворами;
  • Довжина ПД-катетеру повинна відповідати масі тіла пацієнта: < 7,5 кг — 39 см; від 7,5 до 20 кг — 57см; > 20 кг — 60 см.
  1. Хірургічна техніка повинна передбачати наступне:
  • хірург оцінює пацієнта і розглядає всі аспекти процедури ПД;
  • доведено, що менша кількість ускладнень при вживлянні ПД-катетеру асоційовані з лапароскопічною технікою;
  • слід уникати операційної травми білої лінії черевної порожнини;
  • підшкірний курс катетера має бути таким, що на виході зі шкіри він співпадає з розташуванням хвостової частини катетеру;
  • вихідний сегмент ПД-катетеру потрібно розмістити (в міру можливості) якомога далі від інших оперативних ран (гастростом, колостом, уростом, тощо);
  • вихідний сегмент ПД-катетеру в ідеалі потрібно розмістити з лівого боку живота, передбачивши оптимальні умови для майбутньої ренотрансплантації справа;
  • може бути проведена часткова оментектомія для профілактики блокування ПД-катетеру в наступному;
  • всі зовнішні зв’язки ПД-катетера мають бути закриті замком Люера;
  • після встановлення ПД-катетеру, необхідно здійснити промивання черевної порожнини до появи прозорого розчину, використовуючи фізіологічний розчин в дозі 10-20 мл/кг маси тіла дитини з гепарином (500 од. гепарину на 1 л фізіологічного розчину);
  • за можливості слід уникати накладення швів у місцях виходу ПД-катетеру.
  1. Заходи найближчого післяопераційного періоду:
  • слід уникати надмірних рухів в зоні проекції виходу ПД-катетеру з черевної порожнини;
  • пацієнт повинен бути іммобілізованим після оперативного втручання протягом 24 год;
  • пацієнтові слід уникати важких фізичних навантажень протягом 6 тижнів;
  • плавання та купання не дозволяється;
  • при наявності гематоми в зоні проекції ПД-катетеру, доцільно призначити антибіотики курсом на 2 тижні, дослідити систему згортання крові;
  • оптимальні терміни початку роботи ПД є 2 тижні після оперативного втручання;
  • вихідний отвір з черевної порожнини потрібно оцінювати щотижня;
  • знеболення у пацієнта після оперативного втручання проводити, як мінімум, протягом 48 год.
  1. Постійний доступ до черевної порожнини повинен мати місце на першому ПД у, мінімум, 60% дітей, які знаходяться на додіалізному спостереженні протягом 3-х міс.
  2. Причини у дітей, що не мають постійного доступу до черевної порожнини на їх першому діалізі, досліджуються та документуються.

Стандарт 5. ХАРЧОВИЙ СТАТУС У ДІТЕЙ НА ПЕРИТОНЕАЛЬНОМУ ДІАЛІЗІ.

Положення стандартуОбґрунтування та поясненняКритерії ефективності
    У всіх дітей з ХХН-V, які отримують лікування з використанням методу програмного ПД, або в пацієнтів з низьким рівнем очищення креатиніну, необхідно регулярно проводити та документувати оцінку харчового статусу.    Недоїдання є звичайним проявом в пацієнтів з ХНН.

Регламентація дієти у пацієнтів і частий огляд дитини можуть запобігти або лікувати недоїдання.

Регламентація дієти може уповільнити прогресію ХНН, поліпшити або стабілізувати якість життя.

Обов’язкові:

  1. Оцінка харчового статусу у всіх дітей на ПД оцінюється, як мінімум, кожні 6 міс.
  2. Окремо документуються пацієнти, які за сучасними критеріями харчового статусу мають ознаки недоїдання.
  3. Документуються причини, які обумовили недосягнення бажаних харчових цілей у дітей з ХХН на плановому ПД, та заходи щодо їх усунення.
  4. Регламентну оцінку харчового статусу у дітей з ХНН, які знаходяться на програмному ПД, повинен здійснювати позначений дієтолог, який пройшов вишкіл та має досвід роботи з хворими на ниркову недостатність.
  5. Режим та якість харчування дітей на ПД вимагає залучення мультидисциплінарної команди (педіатр, дитячий нефролог, дієтолог).
  6. Режим та якість харчування повинні бути індивідуалізованими.

Бажані:

Дані базової антропометрії у дітей документуються на початку лікування дієтою.

Стандарт 6. МЕДИКАМЕНТОЗНА ТЕРАПІЯ У ДІТЕЙ НА ПЕРИТОНЕАЛЬНОМУ ДІАЛІЗІ.

Положення стандартуОбґрунтування та поясненняКритерії ефективності
    Всі діти з ХХН-V отримують лікувальну терапію, відповідно до встановлених функціональних порушень з боку органів та систем, яка відповідає профільним рекомендаціям, настановам та стандартам лікування.

 

    Лікування повинно відповідати та базуватися на профільних (до встановлених порушень) рекомендаціях, настановах та стандартах для хворих.

Індивідуальна корекція дозування — ключова вимога для ефективності і безпеки дитини з ХХН-V.

Для лікування встановлених порушень у дітей з ХХН-V повинен заохочуватись профільний (до встановлених порушень) фахівець, який надає рекомендації щодо найбільш якісного лікування дитини.

Обов’язкові:

  1. Використання клінічних настанов та рекомендацій для:
  • лікування анемії;
  • лікування ускладнень перитонеального доступу;
  • профілактика та лікування гепатиту B.
  1. Використання клінічних настанов та рекомендацій для дітей з трансплантованою ниркою:
  • режими імуносупресивної терапії;
  • профілактика CMV та пневмоцистної інфекції;
  • профілактика тромбозу ниркових судин.
  1. Всі заходи медикаментозної терапії у дитини з ХХН-V  повинні розглядатися та обґрунтовуватися відповідними для їх призначення обставинами.
  2. Всі заходи медикаментозної терапії у дитини з ХХН-V  повинні документуватися та інформація про них повинна бути доступною як для пацієнта, так й для інших спеціалістів охорони здоров’я.
  3. Лікування перитоніту:
  • Безперервне, протягом 24-48 год) проведення циклі ПД, з використанням 1.36% розчину діалізату;
  • час утримання діалізату в черевній порожнині — 1 год;
  • введення в мішки з діалізатом Гентаміцину (5мг/л), Ванкоміцину (25мг/л), Гепарину (500 од./л);
  • призначення антимікотичних препаратів;
  • бактеріальне дослідження діалізату та крові, мікроскопія з фарбуванням за Грамом.

Стандарт 7. ДОСТУП ДІТЕЙ НА ПЕРИТОНЕАЛЬНОМУ ДІАЛІЗІ ДО МУЛЬТИДИСЦИПЛІНАРНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ.

Положення стандартуОбґрунтування та поясненняКритерії ефективності
Всі діти з  ХХН-V  повинні  мати доступ до багатопрофільної медичної допомоги.    Діти з  ХХН-V, крім безпосередньо порушень ниркових функцій, зазвичай мають багато проблем з боку інших органів та систем, що є підґрунтям для залучення у лікувальному процесі різнопрофільних фахівців для надання найбільш якісної медичної допомоги.Обов’язкові:

  1. Крім спеціалістів, які безпосередньо виконують заходи з надання діалізної допомоги, дитина з ХХН-V за показаннями повинна мати доступ до медичної та соціальної допомоги наступного профілю:
  • фізіотерапія;
  • фармакотерапія;
  • дієтологія;
  • професійна терапія;
  • психологія (спеціаліст з проблем соціальної адаптації);
  • офтальмологія;
  • анестезіологія;
  • хірургія (судинний хірургія, трансплантологія);
  • ендоскопія;
  • інструментальна діагностика;
  • лабораторна діагностика;
  • педіатрія;
  • гематологія.
  1. Діти на програмному ПД повинні регулярно консультуватися мультидисциплінарною командою, у складі медичних та немедичних фахівців.

Стандарт 8. ВЕРИФІКАЦІЯ ПОКАЗАНЬ ДО ТРАНСПЛАНТАЦІЇ ДІТЕЙ, ЯКІ ЗНАХОДЯТЬСЯ НА ПЕРИТОНЕАЛЬНОМУ ДІАЛІЗІ.

Положення стандартуОбґрунтування та поясненняКритерії ефективності
    Всі діти з  ХХН-V, що знаходяться на лікуванні з використанням методу програмного ПД, оцінюються для придатності до трансплантації нирок.    Оцінку пацієнтів з верифікацією показань для проведення трансплантації нирок здійснює лікар-трансплантолог, який працює у центрах трансплантації органів.Обов’язкові:

  1. Всі діти з ХХН-V, що знаходяться на лікуванні з використанням методу програмного ПД, оцінюються для трансплантації в межах 3-х місяців від початку стартового діалізу, на підставі відповідного направлення до Центру трансплантації.
  2. Діти, які звернулися до центру трансплантації, оглядаються нефрологом і хірургом центру трансплантації.
  3. Рішення відносно оцінки пацієнта та можливості проведення пересадки нирок у центрі трансплантації повинно документуватися та пацієнту надають задокументовані висновки.
  4. Повторні консультації лікаря-трансплантолога здійснюються у дітей з ХХН-V, що знаходяться на лікуванні з використанням методу програмного ПД, щорічно.
  5. Всі пацієнти, які підлягають трансплантації, знаходяться на черзі, з щорічною документацією результатів та висновків їх огляду.
  6. Відсоток дітей, які знаходяться на черзі для трансплантації, контролюється і розглядається щорічно.

В. ІНДИКАТОРИ ЯКОСТІ

1.Наявність локального  протоколу з визначенням процедури направлення пацієнтів на лікування методом програмного ПД
2.Наявність у письмовому протоколі показань та протипоказань до лікування методом програмного ПД
3.Наявність в ЛЗ форми реєстрації кожного проведеного сеансу ПД, його режиму та стану дитини до, під час та після сеансу програмного ПД
4.Наявність в ЛЗ протоколу встановлення перитонеального катетера
5.Наявність положень протоколу з профілактики та лікування ускладнень ПД (інфекційних, механічних, недостатності ультрафільтрації, дефектів черевної стінки).
6.Наявність в локальному письмовому протоколі режиму проведення ПД, який включає призначення дози ПД, частоти та тривалості обмінів, типу діалізуючого розчину
7.Наявність в ЛЗ локальному протоколі визначення доставленої дози ПД
8.В усіх пацієнтів, які лікуються ПД загальний Kt/V сечовини більше 1,7

Г. ЛІТЕРАТУРНІ ДЖЕРЕЛА

  1. Piraino, G.R. Bailie, J. Bernardini et al. Peritoneal dialysis-related infections recommendations: 2005 update// Perit. Dial. Int.-2005. -Vol.25.-№2.-P.107-131.
  2. Dombros, M. Dratwa, M. Feriani et al. European best practice guidelines for peritoneal dialysis. 3 Peritoneal access// Nephrol. Dial. Transplant.-2005.-Vol.20.-Suppl 9.-ix8-ix12.
  3. Canadian Guidelines for treatment with peritoneal dialysis// J. Am. Soc. Nephrol. –1999. -Suppl 13.
  4. A. Brown, S.J. Davies, P. Rutherford et al. Survival of Functionally Anuric Patients on Automated Peritoneal Dialysis: The European APD Outcome Study// J. Am. So.c Nephrol. -2003. -Vol.14. -№11. -P.2948-2957.
  5. Paniagua R, Amato D, Vonesh E, et al. Effects of Increased Peritoneal Clearances on Mortality Rates in Peritoneal Dialysis: ADEMEX, a Prospective, Randomized, Controlled Trial// J. Am. Soc. Nephrol.-2002.-Vol.13.-№5.-P.1307-1320.
  6. European Best Practice Guidelines (EBPG) for the Management of Anaemia

in Patients with Chronic Renal Failure// Nephrol. Dial. Transplant. -2004. -Vol. 19 Suppl 2. — ii1.

  1. KDOQI Clinical Practice Guidelines and Clinical Practice Recommendations for Anemia in Chronic Kidney Disease 2006. http://www.kidney.org/professionals/KDOQI/guidelines_anemia/
  2. National Kidney Foundation. K/DOQI Clinical Practice. Guidelines for Bone Metabolism and Disease in Chronic Kidney Disease-2004 http://www.kidney.org/professionals/KDOQI.
  3. Clinical Standards Board for Scotland (NHS)/ Adult Renal Services. February, 2002.
  4. National Collaborating Centre for Chronic Conditions. Anaemia management in chronic kidney disease; national clinical guideline for management in adults and children. London, Royal College of Physicians. 1-4-2010.  Ref Type: Serial (Book,Monograph)
  5. Schroder CH. The management of anemia in pediatric peritoneal dialysis patients. Guidelines by an ad hoc European committee. Pediatr Nephrol 2003 August;18(8):805-9.
  6. Rees L, Shaw V. Nutrition in children with CRF and on dialysis. Pediatr Nephrol 2007 October;22(10):1689-702.
  7. Fischbach M, Terzic J, Chauve S, Laugel V, Muller A, Haraldsson B. Effect of peritoneal dialysis fluid composition on peritoneal area available for exchange in children. Nephrol Dial Transplant 2004.
  8. Chadha V, Schaefer FS, Warady BA. Dialysis-associated peritonitis in children. Pediatr Nephrol 2010 March;25(3):425-40.
  9. Crabtree JH, Burchette RJ, Siddiqi NA. Optimal peritoneal dialysis catheter type and exit site location: an anthropometric analysis. ASAIO J 2005 November;51(6):743-7.
  10. British Association for Paediatric Nephrology. Peritoneal dialysis clinical practice guidelines for children and adolescents . 7-2-2007. 7-4-2010. Ref Type: Serial (Book,Monograph)
Департамент охорони материнства,

дитинства та санаторного забезпечення МОЗ України

Осташко С.І.

 

Комментировать

Нажмите для комментария

Здравствуйте,
Выйти

Мы на Facebook

Самое популярное