Ольга Голубовська, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри інфекційних хвороб НМУ ім. А.А. Богомольця, зазначила, що ВГС 1-го генотипу є найбільш складним в плані лікування, тому його терапії приділяється багато уваги. Також вона розповіла про міжнародні клінічні стандарти терапії ВГС: EASL, ВООЗ та Американської асоціації з вивчення захворювань печінки (The American Association for the Study for Liver Diseases — AASLD),. Відповідно до міжнародних рекомендацій EASL, ВООЗ і AASLD одним з перспективних методів лікування ВГС 1-го генотипу, доступних в Україні, вважається комбінація ледіпасвір + софосбувір.
Залежно від наявності цирозу і невдалого попереднього лікування терміни терапії даної комбінацією можуть варіювати від 8 до 24 тижнів з можливим включенням в схему лікування рибавірину.
О. Голубовська зазначила, що за основу українського Уніфікованого клінічного протоколу первинної, вторинної, третинної медичної допомоги «Вірусний гепатит С у дорослих» (далі — Протокол), оновленого 18.07.2016 р, були взяті в першу чергу рекомендації EASL 2015 року, а також Канадського протоколу лікування ВГС.
В оновленому Протоколі переглянуті режими лікування ВГС всіх генотипів відповідно до міжнародних стандартів: в лікування пацієнтів, інфікованих ВГС 1-го генотипу, включені схеми: ледіпасвір + софосбувір, софосбувір + сімепревір, 3D-режим; пацієнтів, інфікованих ВГС 2-го / 3-го генотипу — софосбувір + рибавірин (субоптимальний режим), а також ледіпасвір + софосбувір. На основі Протоколу були внесені зміни в номенклатуру державних закупівель МОЗ України на 2016 р неї увійшли 2 безінтерферонових режиму терапії ВГС.
За словами О. Голубовської, за період 2013-2016 рр. в рамках Державної цільової програми з профілактики, діагностики та лікування вірусних гепатитів на період до 2016 року (далі — Програма) 4662 пацієнта отримали противірусну терапію (з них близько 15% — пацієнти з коінфекцією ВІЛ / ВГС). При цьому в 2013-2015 рр., коли пацієнти отримували лікування пегінтерфероном і рибавірином, стійка вірусологічна відповідь (СВВ12) була досягнута в 68,9; 63,2 і 48% випадків відповідно. З 2016 року, коли в схему лікування було додано софосбувір, частота досягнення СВВ12 склала 95,2%, підкреслила О. Голубовська.
Комментировать