Неонатологія та педіатрія

Синдром мальабсорбції у дітей. Клініка та діагностика

Клінічна картина синдрома мальабсорбції у дітей. Ознаки. Діагностика.

Клінічна картина цього синдрому характеризується: поєднання діареї та інших кишкових проявів (поліфекалія, стеаторея, креаторея, амілорея) з розладом всіх видів обміну речовин. Наростають ознаки виснаження хворого аж до кахексії; загальна слабість, зниження працездатності; іноді виникають психічні розлади, ацидоз. Частими ознаками є: полігіповітаміноз, остеопороз і навіть остеомаляція, В-12-фолієвоі залізодефіцитна анемія, трофічні зміни шкіри, нігтів, гіпопротеінемічні набряки, атрофія м’язів.

Шкіра стає сухою, нерідко місцями гіперпігментованою, внаслідок порушення білкового й водно-електролітного обміну виникають набряки, підшкірна клітковина розвинена слабко, випадає волосся виникає підвищена ламкість нігтів.

Внаслідок дефіциту вітамінів з’являються, у разі недостатності:

—      тіаміну парестезії шкіри рук і ніг, біль в ногах, безсоння;

—     нікотинової кислоти глоссит, пеллагроїдні зміни шкіри;

—     рибофлавіну хейліт, ангулярний стоматит;

—     аскорбінової кислоти кровоточивість ясен, крововиливи на шкірі;

—     вітаміну А розлад сутінкового зору.

До клінічних ознак, пов’язаних з порушенням обміну електролітів відносяться: тахікардія, артеріальна гіпотонія, спрага, сухість шкіри у разі дефіциту натрію; болі і слабкість у м’язах, ослаблення сухожильних рефлексів, порушення серцевого ритму, частіше у вигляді экстрасистолії -у разідефіциті калію ;позитивний симптом м’язевого валика внаслідок підвищення нервово-м’язової збудливості, відчуття оніміння губ і пальців, остеопороз, іноді остеомаляція, переломи кісток, судоми м’язів -у разі недостатності кальцію. У патогенезі диспепсії важливу роль відіграє неповне розщеплення харчових речовин травними ферментами, що перебувають у порожнині кишковика.

Виділяють первинний (спадково обумовлений) і вторинний (набутий) синдром порушеного всмоктування.

Діагностика.

Діагноз синдрому порушеного всмоктування ставлять на підставі клінічної картини хвороби, визначення в сироватці крові загального білка, білкових фракцій, імуноглобулінів, загальних ліпідів, холестерину, калію, кальцію, натрію, заліза. під час дослідження крові виявляють, окрім анемії, гіпопротеінемію, гіпохолестеринемію, гіпокальціемію, помірну гіпоглікемію. Копрологічне дослідження виявляє стеаторею, креаторею, амілорею (знаходять позаклітинний крохмаль), підвищене виділення з калом неперетравлених харчових речовин.у разі дисахаридазної недостатності знижується Рн калу до 5,0 і нижче.у разі дефіциту лактози й непереносимості, внаслідок цього, молока, можна іноді виявити лактозурію. У діагностиці непереносимості дисахаридів допомагають проби з навантаженням моноі дисахаридами (глюкозою, D-Ксилозою, сахарозою, лактозою) з наступним визначенням їх рівня у крові, калі, сечі.

Цінну інформацію можна одержати в результаті рентгенологічного дослідження тонкої кишки, звертаючи увагу на пасаж барію, рельєф слизової оболонки, рівень рідини і газу.

Допомагають діагностиці та дозволяють скласти уявлення щодо ступеню порушення всмоктування різних продуктів кишкового гідролізу тести на всмоктування: крім проби з D-Ксилозою, галактозою й іншими сахаридами, застосовуються йод-калієва проба, дослідження з навантаженням залізом, каротином.

Комментировать

Нажмите для комментария