Гастроэнтерология

Синдром мальабсорбції у дітей. Лікування.

Синдром мальабсорбції

Лікування синдрому порушеного всмоктування.

Лікування синдрому порушеного всмоктування включає:

дієту з обмеженням (виключенням) непереносимих, і подразнюючих кишковик продуктів,засоби, що стимулюють процеси мембранного гідролізу в тонкій кишці,корекцію метаболічних розладів,ферментні препарати,антидіарейні засоби,засоби, що нормалізують кишкову флору,симптоматичні засоби.

Лікування первинного (спадково обумовленого) синдрому порушеного всмоктування складається насамперед у призначенні дієти з виключенням або обмеженням продуктів , до яких малюк має не-переносимість та які викликають патологічний процес у тонкій кишці. Так, у разі непереносимості моно- і дисахаридів рекомендують раціонхарчування, що не містить їх взагалі або містить дуже не-значну кількость; у разі непереносимості глутену (глутенова хвороба) призначають безглутенову ді-єту.

У разі вторинного (набутого) синдрому порушеної кишкової абсорбції, в першу чергу, варто ліку-вати основне захворювання. У зв’язку з недостатньою активністю ферментів мембранного травлен-ня призначають анаболічні стероїди (ретаболіл, неробол), інгібітор фосфодіестерази — еуфілін, інду-ктор лізосомальних ферментів — фенобарбітал, що стимулюють процеси мембранного гідролізу в тонкій кишці.

Нормалізують абсорбцію моносахаридів, підвищуючи її у разі низьких показників і знижуючи -у разі високих, інгібітори кінінів (пармідін), холінолітичні (атропін) і гангліоблокатори (бензогексоній) засоби. З метою корекції метаболічних розладів призначають парантеральне введення білкових гід-ролізатів, інтраліпіду, глюкози, електролітів, заліза, вітамінів. Гарні результатиу разіостеопорозі отримані від застосування препаратів, що впливають на ремоделювання кісткової тканини (2% роз-чин ксідіфону — 5 мг/кг/доб разом з оксідевітом — 0,0005 — 0,001 мг/доб). Як замісна терапія застосо-вують панкреатичні ферменти (панкреатин, мезимфорте, трифермент, панзинорм тощо). Антидіа-рейний ефект, крім в’яжучих і антибактеріальних препаратів, включаючи інтетрікс і смекту, дають ентеросорбенти — поліфепан, білігнін тощо.

У разі синдрому порушеного всмоктування, пов’язаного з кишковим дисбактеріозом, рекоменду-ють антибактеріальні препарати (короткі курси антибіотиків широкого спектра дії, еубіотиків — бакт-рим, похідних нафтірідіну — невіграмон, а також інтетрікс, із наступним застосуванням таких біологіч-них препаратів, як біфідумбактерин, колібактерин, біфікол, лактобактерін. у разі порушення кишко-вої абсорбції, обумовленої розладом функції клубової кишки, призначають препарати, адсорбуючі жовчні кислоти, що не всмокталися, сприяючи їхньому виділенню з фекаліями.

Серед симптоматичних засобів, застосовуваних у разі синдрому порушеного всмоктування, є се-рцевосудинні, спазмолітичні, сечогінні.

Прогноз у разі синдрому порушеної кишкової абсорбції, як і у разі будь-якого захворювання, за-лежить від своєчасної діагностики й раннього призначення цілеспрямованої терапії. Із цими обста-винами, пов’язана й профілактика вторинного порушення усмоктування.

Комментировать

Нажмите для комментария

Здравствуйте,
Выйти

Мы на Facebook