Интервью специалиста

Лікарі, це ті люди, які навчаються все своє життя

Шунько Єлизавета Євгеніївна, завідуюча кафедрою неонатології НМАПО ім. Шупика, охарактеризувала перспективи розвитку неонатології та перинатальної допомоги в Україні, навела багато цікавих фактів щодо системи охорони здоров’я, та оцінила дистанційне навчання вітчизняних лікарів.

Єлизавета Євгеніївна навела багато цікавих фактів стосовно української системи охорони здоров’я, оцінила важливість дистайційного навчання лікарів, та охарактеризувала перспективи розвитку неонатології та перинатальної допомоги. 

Єлизавето Євгенііївно, будь ласка, дайте свою оцінку стану надання медичної допомоги новонародженим дітям в Україні на сьогодні.

Є.Є.: Стан надання медичної допомоги новонародженим дітям визначається багатьма факторами. Перше – система організації медичної  допомоги. Дуже важливе значення має здоров’я жінок, ведення вагітності, лікувальний заклад, де спостерігається вагітна жінка та де  народжується дитина.

Важливе значення має кадрове забезпечення та підготовка кадрів. Тож найперше  — це система охорони здоров’я. І якщо говорити про Україну, то система охорони здоров’я матері та дитини, загалом, відповідає сучасним європейським і міжнародним підходам. Ми володіємо сучасними технологіями надання медичної допомоги новонародженим, маємо клінічні протоколи, беремо участь в наукових заходах, регулярно читаємо професійну свою та іноземну сучасну літературу.

Але, звичайно, є проблеми, над якими треба працювати. Наприклад, якщо продовжувати говорити про систему охорони здоров’я, є заклади медичної допомоги, що на сьогодні визначені, як заклади з надання медичної допомоги першого рівня, а також другого та третього рівнів. Вони мають величезне значення для спостереження за вагітною жінкою, яка має певний алгоритм обстеження і повинна його дотримуватися в перебігу усієї вагітності. Тим паче, що починаючи з першого і другого триместрів вагітність вже може мати  перинатальний ризик. Це означає, що вагітна жінка може мати певні захворювання, для виявлення яких їй треба пройти пренатальну діагностику та діагностику внутрішньоутробного стану дитини. І якщо виявляється, що такий  ризик є, або високий, або вкрай високий, то дуже важливо, щоб ця вагітна була своєчасно спрямована до медичного закладу другого або третього рівня. Там лікарі визначать, де будуть проходити пологи – у перинатальному  центрі третього рівня або обласному центрі охорони здоров’я матері та дитини, в якому лікарі-неонатологи нададуть необхідну медичну допомогу дитині відразу ж після народження.

А які перспектив розвитку надання такої допомоги? 

Є.Є.: Ви знаєте, новонароджені діти – то є найкращі люди на землі. І лише від нас з вами, дорослих, залежить якими вони стануть. На щастя, переважна більшість новонароджених в Україні народжується здоровими. Однак, проблема в тому, що кількість новонароджених останніми роками постійно зменшується. Пік народжуваності у незалежній Україні спостерігався у 2012 році. Тоді народилась майже 521 тисяча дітей за рік, а вже у 2014 – близько 493 тисяч, і я думаю, що цього року цифра буде ще дещо меншою, можливо, близько 450 тисяч. Тобто в Україні спостерігається тенденція до зменшення народжуваності. Але навіть і 450 тисяч дітей – це майже півмільйона нових людей в країні.

Щодо перспектив – законодавча база, прийнята в Україні, відповідає міжнародним та європейським стандартам. Але мати законодавчу базу та клінічні протоколи —  це одне, а забезпечувати та дотримуватись протоколів та медичних стандартів – це зовсім інше. І це найбільша проблема: забезпечення якісної, ефективної та безпечної медичної допомоги і вагітним, і новонародженим.

Наприклад, в Україні не впроваджено ефективну систему регіоналізації перинатальної допомоги, не вистачає перинатальних центрів. Їх у нас усього 11, а має бути, щонайменше, по одному у кожній області. І це не говорячи про те, що перинатальні центри повинні бути і другого, і третього рівня.

Власне неонатологічна допомога починається не з моменту народження, а з ведення 2-го чи 3-го триместру вагітності аж до самих пологів, доки новонароджену дитину не покладуть на живіт матері. Якщо стан дитини при народженні потребує медичної допомоги, цю медичну допомогу надають лікарі-неонатологи. Медична допомога новонародженим включає медичний догляд за здоровою новонародженою дитиною, інтенсивну терапію новонароджених з перинатальною патологією та дуже малою масою тіла при народженні, виходжування передчасно народжених дітей, подальше спостереження щодо стану здоров’я та розвитку немовлят.  

А якщо потрібна інтенсивна терапія? 

Є.Є.: Здорові діти – це ті, як було сказано мною раніше, яких практично відразу після народження викладають на живіт матері. Однак є й такі, що потребують негайної медичної допомоги при народженні та проведення початкової та реанімаційної допомоги. Наприклад, якщо дитинка народилась і не має ефективного самостійного дихання, тоді надається початкова реанімаційна допомога прямо у пологовій залі. І саме таку допомогу при народженні та подальшу інтенсивну терапію і надають лікарі-неонатологи у відділеннях інтенсивної терапії новонароджених дітей.

Тобто неонатологія – це і є інтенсивна терапія, лікарі-неонатологи надають, у разі необхідності,першу медичну допомогу при народженні дитини, потім дитина переводиться до відділенняі інтенсивної терапії новонароджених, у разі покращення стану та самостійного ефективного дихання, новонароджена дитина переводиться до відділення спільного перебування матері та дитини або до відділення виходжування передчасно народжених дітей.

Після виписки з перинатального центру або дитячої лікарні немовля спостерігають лікарі педіатри, лікарі загальної практики-сімейної медицини. Окремо слід зазначити важливість високоспеціалізованої мультидисциплінарної допомоги передчасно народженим дітям, новонародженим з вродженими вадами розвитку, перинатальною патологією, яку надають лікарі неонатологи, дитячі анестезіологи, дитячі хірурги, дитячі неврологи, офтальмологи, генетики в НДСЛ «ОХМАТДИТ», ІПАГ НАМН України, обласних дитячих лікарнях.

Які заходи у перинатальній допомозі є першочерговими, на що варто звертати особливу увагу?

Є.Є.: Якщо дитина народилася здоровою, вона проводить  перші 2-і години свого життя на животі чи на грудях матері, і цей контакт є дуже важливим, бо дитина під час народження дуже важко працювала, проходячи увесь пологовий шлях. До речі, це величезне навантаження і людина його ніколи не пам’ятає та, до того ж, протягом усього подальшого життя більше ніколи не відчуває такого стресу. І щоб зняти відчуття усіх пройдених больових подразників, дитина починає своє життя, відчуваючи контакт зі шкірою матері, запах та серцебиття матері,в умовах оптимальної температури або теплового ланцюжка. Важливим є ранній початок грудного годування, коли дитина отримує молозиво. А за жінкою та дитиною у цей час спостерігає акушерка та лікар неонатолог.

Водночас біля 10% новонароджених вже з моменту народження потребують медичної допомоги. Особливої уваги потребують передчасно народжені діти, які найбільш вразливі до впливу несприятливих перинатальних та постнатальних факторів, враховуючи їх морфофункціональну незрілість.

Останніми роками серед причин смертності новонароджених домінують вроджені вади розвитку. І це не якесь окреме захворювання, це велика комплексна проблема, що одночасно поєднує у собі велику кількість перинатальних патологій.

Які проблеми на сьогодні є найгострішими?

Є.Є.: Це лікування діток, які народилися хворими або народилися передчасно, тобто мали перинатальну патологію. Важливою особливістю є те, що на сьогодні перинатальна патологія найчастіше є поєднаною. Дуже багато діток сьогодні народжується з вродженими вадами розвитку. І це не якась ізольована вада розвитку чи окреме захворювання. Це комплексна перинатальна патологія, що поєднує у собі багато патологій.

Наприклад, якщо у новонародженої дитинки уражена центральна нервова система, у неї спостерігається і ураження шлунково-кишкового тракту, і ураження легень. В структурі смертності та захворюваності новонароджених в Україні у 2013-15 роках спостерігається тенденція до збільшення таких вад.

І, на превеликий жаль, вроджені вади розвитку виходять на перше місце у структурі смертності новонароджених. (Стани перинатального періоду, до яких належать розлади дихання, ураження ЦНС, інфекції та інші визначають структуру та рівень малюкової смертності або смертності дітей І-ого року життя).

І ще проблема в тому, що вроджені вади розвитку стають важчими, тому що стають більш поєднаними, а пов’язано це із тим, що в сучасній Україні, на превеликий жаль, з кожним наступним поколінням погіршується стан репродуктивного здоров’я жінок. А що таке репродукція? Це процеси відтворення людини, це водночас біологічна і соціальна функція. На жаль, молодь не ставиться з повагою до свого репродуктивного здоров’я, тому, як наслідок, ми і спостерігаємо погіршення репродуктивного стану українок.

Чому? Бо немає культури здорового способу життя на рівні держави, відсутня загальнодержавна політика та національні програми, спрямовані на профілактичні заходи, як, наприклад, у деяких європейських країнах, хоча, зі свого боку, ми робимо все можливе.

Що ви маєте на увазі?

Є.Є.: Якщо дитина народжена передчасно, вона потребує тривалого медичного догляду, тривалого виходжування, інтенсивної терапії. І ми на кафедрі навчаємо лікарів та батьків як доглядати за такими дітками.

У Неонатологічному центрі НДСЛ «ОХМАТДИТ», перинатальному центрі м. Києва ми спільно з лікарями зазначених клінік запровадили і практикуємо метод виходжування дитини під назвою «мама-кенгуру», — коли недоношені діти знаходяться постійно разом із мамою, тобто мають дуже близький контакт. Вони знаходяться на грудях у мами тривалий час, дехто 8-м, хтось 12-ть, а хтось і 16-ть годин на добу. Цей метод полягає у тому, що жінка, яка носить своє дитя на грудях, відчуває її, як ніхто інший. І такі дітки краще розвиваються, менше хворіють, а нам доводиться менше застосовувати антибіотиків або ж інших ліків.

Виходжування дитини методом «мати-кенгуру» сприяє грудному вигодовуванню дитини, що є золотим стандартом харчування немовлят. Поширенню застосування методу «мати-кенгуру» був присвячений один із розділів онлайн конференції по виходжуванню передчасно народжених дітей в НДСЛ «ОХМАТДИТ» на «Медпросвіті».  

Єлизавето Євгеніївно, а як, ви, як лікар і педагог, оцінюєте роботу ГО «Просвіта» і що можете сказати про відновлення дистанційного навчання лікарів на інтернет-порталі «Медпросвіта»шляхом проведення НПК МОЗ з трансляцією у режимі реального часу?  

Є.Є.: Що стосується роботи громадських організацій взагалі, то з власного досвіду можу сказати, що вони дуже часто мають більший вплив і можуть домогтися більшого, ніж деякі урядові групи чи ініціативи. Тому, дистанційне навчання та інформаційна підтримка медичних працівників материнства і дитинства в усіх регіонах України,що є основою діяльності ГО «Просвіта», є дуже суттєвою, як для вагітних і молодих батьків, так і для лікарів.

Відносно відновлення дистанційного навчання лікарів на інтернет-порталі «Медпросвіта» можу сказати, що минулий досвід нашої співпраці є тільки позитивним. Адже дистанційне навчання – це неймовірно корисно, тому  що лікарі – це  ті люди, які навчаються все своє життя. Спочатку в університеті 6 років, потім два роки в інтернатурі, потім постійно відвідують конференції, симпозіуми, де вони спілкуються з своїми українськими колегами, а також, за наявності можливості, колегами з інших країн, підвищують свій професійний рівень та свої кваліфікаційні категорії.

По-друге, дистанційне навчання, це не просто придбання знань, це можливість поспілкуватися с колегами, розповісти про свою практику, поділитися власним досвідом і дізнатися про досвід колег, навчитися новому і застосувати це у власній практиці. І, по-третє, не усі лікарі мають можливість виїздити у відрядження, бувають різні обставини, а завдяки можливостям інтернету вони можуть вчитися безпосередньо на робочому місці. Система післядипломної освіти в України використовує дистанційне навчання як технологію безперервного професійного розвитку.

Тож бажаю ГО «Просвіта» відновити дистанційне навчання лікарів на інтернет-порталі «Медпросвіта», ще на більш якісному рівні наповнювати інформаційний розділ статтями, в тому числі, і за нашої підтримки.

А на закінчення від себе особисто хочу побажати усім українським лікарям-неонатологам професійного розвитку, добробуту в сім’ї, творчої наснаги, здорових новонароджених дітей, миру та здоров’я.

Комментировать

Нажмите для комментария

Здравствуйте,
Выйти

Мы на Facebook

Самое популярное