Тренд на здоровий спосіб життя і здорове харчування набирає обертів. Сьогодні багато європейців буквально вчитуються до складу тих чи інших продуктів харчування, вираховують калорійність придбаних продуктів. Маркування за принципом «світлофор» — це візуалізація порогів здорового харчування починаючи від корисного для здоров’я зеленого складу до червоного складу продуктів з сумнівною якістю. Сама по собі ідея хороша, і думається, що споживач її оцінить позитивно
У вересні 2015 року було опубліковано рекомендації ВООЗ з метою створення умов для поліпшення здорового харчування, в тому числі:
- Використовувати регулятивні та добровільні інструменти, такі як маркетинг, політики в області маркування продуктів харчування, економічні стимули або стримуючі заходи (наприклад, оподаткування, субсидії) для сприяння здоровому харчуванню.
- Підтримувати інформування в пунктах продажу, в тому числі за допомогою маркування, що надає точну, стандартизовану і зрозумілу інформацію про вміст поживних речовин в харчових продуктах, у відповідності з керівними принципами Комісії з Кодекс Аліментаріус.
Що означає перехід України на європейську систему інформування споживача про харчові продукти?
Щоб відповісти на це питання, варто спочатку відповісти на інші, наприклад, чи читаєте ви етикетки, щоб дізнатися склад, поживну цінність та термін придатності свого улюбленого смаколика?
Чи завжди ви розумієте, що написано на етикетці? Чи завжди ви можете розібрати те, що написано іноді дуже дрібним шрифтом?
І якщо відповідь на перше питання – це стовідсоткова відповідальність споживача, то останні два – це вже про державне регулювання та відповідальність бізнесу.
В Україні був введений у дію закон «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» з новими вимогами, які ґрунтуються на багаторічному досвіді ЄС.
Що змінить новий закон і що це означатиме для харчового бізнесу та споживачів?
Що має знати споживач?
Основний принцип сучасного європейського підходу – це насамперед максимальний захист здоров’я та життя споживача. Економічні чинники там на другому місці. Хоча історично рушійним чинником активного втручання держави у порядок надання інформації виробником чи продавцем про харчовий продукт був саме економічний. Так, в Англії ще у XIII столітті з метою уникнення обману щодо складу та ваги хліба (пшениця чи жито), оподаткування якого складало суттєву частину надходжень до королівської казни, кожен пекар повинен був мати власне тавро та маркувати ним кожну буханку хлібу, що вийшла з його пекарні.
З часом упаковка та етикетка стали чи не єдиним джерелом інформації про харчовий продукт та його виробника, який може знаходиться за тисячі кілометрів від споживача.
Відтак вимоги до інформації про харчовий продукт ставали жорсткішими.
Сьогодні перелік того, що має повідомити бізнес споживачам, майже однаковий по всьому світу.
Найбільш поширені системи маркування продуктів:
- Світлофор
Traffic light rating system
Речовини, що входять до складу продукту, виділяють кольорами світлофору ( зеленим, жовтим, червоним), залежно від рівня небезпеки для організму людини. На етикетці вказується кількість жирів, насичених жирів, солі і цукру, які, в залежності від відсотка присутності в продукті, позначені червоним (високий рівень), жовтим (середній рівень) і зеленим (низький рівень). - Маркування GDA
Guideline daily amount
Керівництво щодо кількості щоденного споживання. Воно вказує рекомендовані денні кількості споживання істотних з точки зору здоров’я поживних речовин і показує, скільки споживання даного продукту дає у % від рекомендованої добової норми. - Необовязкове маркування продуктів «free from», еко та ін групп у різних странах.
- Маркування продуктів у відповідності до існуючого законодавства
Навіщо потрібно маркування продуктів?
Нездорова дієта веде до розвитку серецево-судинних захворювань, гіпертензії, діабету. Також ожиріння є фактору ризику розвитку різних видів ракових пухлин.
Всесвітній Фонд Дослідження Рака Великобританія (WCRF UK) упевнений, що один з ключових методів боротьби з раком — забезпечення ясності і легкого сприйняття маркування продуктів харчування, яка допомагає проінформувати споживача і прийняти вірне рішення під час вибору продуктів.
Вчені вважають, що 37% з найбільш поширених ракових захворювань у Великобританії можна було б уникнути за умови дотримання правильної дієти та фізичної активності.
В Європі, наприклад, є популярними системи добровільного маркування харчових продуктів з акцентом на їхню поживну цінність. Так, у Великій Британії низка супермаркетів запровадила на додаток до обов’язкових вимог систему світлофора, яка дозволяє відразу побачити продукти з високим вмістом цукру, солі чи жирів. Схожі підходи, які враховують національні особливості, також успішно запроваджені в Нідерландах, Німеччині та в інших країнах ЄС.
Важливо зазначити, що добровільне маркування додається до обов’язкових вимог і не може бути альтернативою. Обов’язкові вимоги затверджують на державному рівні, найчастіше – шляхом ухвалення відповідного закону. Сподіваємось, подібні схеми з часом стануть звичайною справою і в Україні.
Так, в ЄС з 2011 року діє Регламент 1169/2011 «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів», що містить вимоги до обов’язкової інформації, яка має бути надана споживачеві для здійснення ним усвідомленого вибору. Цей Регламент є обов’язковим до виконання для всіх країн, що входять до складу ЄС.
Лимонад корисніше лососини?
У квітні 2016 р британські медики запропонували використовувати спеціальні графічні зображення для маркування продуктів, так як вважають існуючу систему інформування покупця про калорійність продуктів і змісту в них жиру, цукру і солі неефективною для боротьби з ожирінням.
Ширлі Кремер (Shirley Cramer), директор британського Королівського товариства охорони здоров’я (Royal Society of Public Health), вважає, що набагато більш ефективним буде вказувати на упаковках з продуктами час, який знадобиться для витрачання калорій, що містяться в продукті, і супроводжувати такі цифри графічними зображеннями різних видів фізичних навантажень. Так, наприклад, стандартна банку (330 мл) солодкої газованої води містить 138 кілокалорій, і для витрати цієї енергії необхідно 26 хвилин пройти пішки або пробігтися протягом 13 хв
Простота моделі, однак, має і свої вади. Так, заморожені рибні палички, які навряд чи хто вважатиме особливо здоровою їжею, мають відповідно до Nutri-Score зелений колір завдяки високому вмісту в них протеїнів. Лимонад, в якому цукор замінений іншим підсолоджувачі, виявляється корисніше свіжої лососини, що містить досить багато жиру.
Але головна вада полягає в тому, що схвалена німецьким міністерством кольорове маркування поки залишиться добровільною, на розсуд фірм-виробників і торгових мереж.
Глобальні бренди та маркування продуктів
Починаючи з 2007 року, компанія вже розміщувала на передній частині банок і пляшок маркування з рекомендованими кількостями споживання харчових речовин і енергії, відповідно до зобов’язань The Coca-Cola Company забезпечити споживачів у всьому світі прозорою інформацією про харчову цінність їх продукції. У 2014 році Coca-Cola Great Britain прийняла рішення наносити маркування «світлофор» на всю свою продукцію.
Джон Вудс, генеральний директор Coca-Cola в Великобританії і Ірландії, заявив: «На сьогоднішній день асортимент товарів в магазинах розширився — це чудова новина для покупців, і ми вважаємо, що маркування може допомогти їм зробити вибір продуктів на користь збалансованого харчування.
Найбільший в світі продовольча концерн Nestle вже заявив, що якомога швидше почне і в Німеччині продавати свою продукцію з маркуванням Nutri-Score.
В Україні:
За думкою ВР:
“Новий закон дозволить забезпечити високий рівень захисту здоров’я та інтересів споживачів, оскільки ті тепер отримуватимуть всю необхідну інформацію. Це, зі свого боку, допоможе їм здійснити свідомий вибір харчових продуктів. Також, відповідно до закону, запроваджується відповідальність операторів ринку – ті тепер відповідатимуть не лише за інформацію про харчові продукти, а і за те, чи вводять вони споживачів в оману”
Закон про нове маркування харчових продуктів узгоджено з проектом технічної допомоги ЄС «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні». Також його узгодили оператори ринку харчових продуктів, що входять до складу Американської торговельної палати в Україні, Європейської бізнес Асоціації, Ліги виробників харчових продуктів, а також Держпродспоживслужба України.
Зазначений документ має на меті приведення українського законодавства відповідно до положень Регламенту ЄС щодо надання споживачам інформації про харчові продукти.
Як вплине на ринок приведення законодавства України відповідно до норм законодавства ЄС щодо надання споживачам інформації про харчові продукти:
Оператори ринку матимуть уніфіковані правила щодо надання споживачам інформації стосовно харчових продуктів. Це дозволить забезпечити правову визначеність та зменшити адміністративний тягар на операторів ринку, відповідальних за інформацію про харчові продукти.
Споживачі харчових продуктів зможуть обирати для себе такі продукти, які найбільш їм підходять, особливо з міркувань охорони здоров’я, економічних, екологічних, соціальних та етичних міркувань. Також вони матимуть захист від шахрайських та оманних практик.
Що зміниться в Україні?
Як і в ЄС, за бажанням український виробник може доповнити вищезазначений перелік іншими даними, які він вважає за потрібне. Але обсяг обов’язкової інформації є незмінним, а додаткова інформація не повинна вводити споживача в оману.
Зрозуміло, що процес переходу на нові правила потребує часу та фінансових витрат, в першу чергу від українських виробників та експортерів харчових продуктів.
Але ми не унікальні. Аналогічна проблема існувала і в ЄС.
Саме для того, щоб цей процес пройшов якомога легше, враховуючи досвід ЄС, законодавці передбачили перехідні періоди для поступового введення в дію положень закону. На повну силу він має запрацювати з серпня 2022 року.
Тож законодавці зробили свою справу. Наразі черга за бізнесом і, звичайно, за споживачами. Маємо читати та вивчати, що ми їмо, і берегти власне здоров’я.
Нагадаємо, неінфекційні (хронічні) захворювання роблять найбільш вагомий внесок у загальний тягар хвороб.
Україна до цього часу не мала загальнонаціональних репрезентативних даних про основні фактори ризику неінфекційних захворювань, що є перешкодою для прийняття науково обґрунтованих рішень для покращення ситуації.
Для отримання об’єктивної інформації про поширення факторів ризику НІЗ та подальшого вироблення підходів до профілактики і боротьби з НІЗ в Україні вперше було проведено національне репрезентативне дослідження STEPS.
Комментировать