Питання психології

Що таке важкий підліток?

Частина-1

Зазвичай, під важким підлітком розуміють дітей підліткового віку (11-15 років), які брутально себе поводять, лихословлять, розв’язують бійки, ображають слабких, не виконують вимог вчителів, виявляють непослух до батьків. Тобто, це невиховані, непідконтрольні будь-яким впливам і авторитетам, підлітки. Ще їх називають важковиховуваними, педагогічно занедбаними, дезадаптованими, відносять до правопорушників, вважають майже безнадійними. Тобто, як правило, під важкими визнають часто-густо тих дітей, з якими важко оточуючим, яких тяжко до чогось схилити, наприклад, залучити до якоїсь цікавої, як здається дорослим, діяльності, до спілкування з однолітками – хлопцями і дівчатами з класу, у дворі, у таборі відпочинку, в гуртку і т.ін. Але чи так все однозначно?

Гурлєва Тетяна

Зрозуміти цю важку й водночас актуальну тему читачам Медпросвіти допоможе Гурлєва Тетяна, кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник лабораторії консультативної психології та психотерапії Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України, м.Київ, психолог-консультант з проблем виховання та особистісного розвитку.

Може так зручно думати – він поганий і треба щось діяти, якось перевиховувати, впливати, щоб дитина виправилась,  стала такою «як усі»? Аби з підлітком було не важко, а легко, безпроблемно, спокійно, передбачувано?

Авжеж, так спокійніше. І, певно, таким чином дорослі знімають з себе відповідальність, може, не визнаючи і власних помилок у вихованні?

Саме так. Дорослий ухиляється від власної відповідальності за те, що перед ним – важкий підліток, з яким ніби то й не було ніяких стосунків, який начебто спустився згори, і до якого нема ніякого діла.

Пригадаймо батьківські збори, які проходять у школах, гімназіях, ліцеях. Можна спостерігати, як учителі схильні винити батьків, а батьки – вчителів, замість того, щоб разом зрозуміти причини прикрого явища і спільно шукати шляхи подолання небажаних рис і поведінки хлопчика або дівчинки…

До речі, під важкими підлітками розуміють здебільшого хлопчиків. Але ж з дівчатками теж бувають проблеми, дівчатка бувають не менш важкими?

Так, тим більше, їх важковиховуваність не так помітна, ніж хлопчиків. Дівчатка потаємніші, навіть хитріші, віртуозніші, аби приховати свої наміри, думки, проступок.

Отже, для більшості більш менш зрозумілим є те, що важкий підліток той, з яким важко. На жаль, не віддається належної уваги тому, що трудно, боязко, страшно, прикро, байдуже може бути самій дитині. Тобто, можна говорити, що важкий підліток – це той, з яким важко навколишнім людям, зокрема, батькам, і якому важко самому собі, із собою та іншими – дорослими та однолітками, світом узагалі.

Іще один ракурс питання. Підліток може бути чудово адаптованим, зовні вихованим, чемним, дорослі навіть не запідозрюють, що він здатен на підлість, зраду, лицемірство, жорстокість. Тож, не завжди приємний і успішний підліток – є благополучним. Розпізнати те, чого не видно на перший погляд, можна  у конфліктних ситуаціях, в моменти вибору між добром і злом, благородним і ницим. Причому це має бути не одноразова (ймовірно показова) дія, а ціла низка вчинків. А безкарність, байдужість оточуючих до негативної поведінки, а той деякою мірою навіть схвалення, наприклад «От і добре, що постояв за себе і дав ляпаса отому хлюпику!», тільки утверджує, посилює важковиховуваність, безвідповідальність, безсовісність такої людини, як то кажуть черствість її душі, безсердечність.