Ми вже звикли до різних реформаторів у різних галузях. І в поліції, і вже зараз бачимо у медицині. Головний реформатор – Уляна Супрун, та чи від неї все залежить? Ні, вона лише частина ланки.
Голова міністерства охорони здоров’я може виступати лише ініціатором, та не більше. Самі ж реформи кладуться на плечі Прем’єр-міністра України, а після нього на профільний комітет та Верховну Раду. Чи зроблена хоч щось для реформування галузі?
На цей час можна сказати точно одне! Майже зроблена реімбурсація на референтне ціноутворення на ліки. Чому майже? Там досі не прописані деякі аспекти. Наприклад, яка сама буде максимальна ціна на ті чи інші ліки, а також, чи є у аптек можливість пропонувати хворим на астму, діабет, чи серцево-судинні захворюванні брендові, дорогі аналоги. Про це вже активно говорять у бізнесі і вони найближчим часом збираються звернутися до МОЗ за поясненням. Часу в них обмаль, бо ціноутворення і реімбурсація мають заробити вже у лютому.
Як була зроблена ця реформа? Дуже просто. МОЗ та Кабмін розробили законопроект, як ініціатори, передали його у комітет, там його обробили, та винесли у ВР на голосування. Законопроект прийнято.
Тепер до інших реформ, а саме до госпітальних округів, та інших направлень реформування ініційованих міністерством охорони здоров’я.
Госпітальні округа – це впорядкування МОЗ, а тому тут вийшло обійти ВР та профільний комітет. Є постанова, вона затверджена Прем’єром і взята на виконання. Виконується вона саме міністерством охорони здоров’я руками місцевих департаментів та мерами. Тут не все так гарно, як хотілось би.
В деяких областях, ще не створивши округа, вже почали ліквідовувати місцеві лікарні (перепрофілювання у амбулаторії, терапевтичні відділення, тощо). Проконтролювати цей процес надзвичайно складно. Областей, районів і міст в Україні багато, а лікарень (було) багато. Все призвело до того, що частина лікарів залишаються, або залишаться у найближчій час у підвішеному стані, чекаючи, та сподіваючись, що для них дійсно буде місце у госпітальних округах.
Цей підвішений стан і є однією з умов, яка вже призвела до критики у адресу Уляни Супрун та МОЗ зі сторони лікарів.
По головам треба настукати в першу чергу владі на місцях, проте і до Супрун є питання по контролю. З цим розберемось пізніше.
Страхова медицина. Ось тут найбільше питань. Тут ми поки що окрім ЗАГАЛЬНИХ концепцій зовсім нічого не побачили. Вже три дні як в нас працює страхова медицина, проте досі є невизначеність по гарантованому державою пакетом медичних послуг. Хтось його бачив? Чи то я сліпий, чи то я просто не розібрався, що пропонує мені держава за ті 210 гривень.
Приводжу приклад прямого питання від журналістів пану Павлу Ковтоньоку, який є замом міністра!
Что входит в гарантированного пакета медицинской помощи?
«Реформа начинается в 2017 году с первичного звена. Она полностью покрывается гарантированным пакетом медицинских услуг, так же как и экстренная помощь. Вторичная звено (услуги специалистов и больниц) входит в реформу с 2018-го года, пояснил заместитель министра здравоохранения Павел Ковтонюк.
Гарантированный пакет медицинских услуг и лекарств на 2018 уже будет содержать услуги и первичной, и вторичной звена, а его структура будет разработана в течение 2017 года.»
Його питають, що нам пропонують за 210 гривень, а він розповідає якусь нісенітницю. То того пакета нема? Коли він буде? Я не розумію, які можуть бути договори з лікарями, якщо немає послуг від того лікаря. За що йому будуть фінансувати ці 210 гривень на рік?
Та годі вже лаятись. Концепція всьому голова. Вона затверджена паном Гройсманом і мабуть за цей рік її реалізують. Мабуть. Я хочу в це вірити, проте й тут дурдом, я вибачаюсь.
Спершу нам кажуть, що ми за пів року маємо знайти собі лікарів. Потім я бачу новини, де я вже маю знайти лікаря за три місяця. А ще трохи потім, чую, що реформа запрацює у 2018 чи то у 2019. Мабуть коли працюєш по концепції, а не готовому проекту, трохи плутаєшся у датах. Вибачимо за це наше МОЗ.
Так. Трохи відійшов від теми. То як саме має бути реалізована страхова медицина?
По-перше, ніяких зрушень не може бути, поки не буде готового проекту, а не концепції. Створення округів, навчання парамедиків, договори і таке інше можуть почати реалізовуватися Кабміном, МОЗом, Радою, комітетами, місцевою владою, та хоч Господом Богом тільки по готовому проекту. І про це має знати наш пан Гройсман. Він має це контролювати. Він має це поясняти. А зараз все виглядає так, що якщо щось піде не так, винувата буде лише Супрун. Це не правильно. Вона лише частина ланки.
Саме це і є «камєнь преткновения», який тягне за собою шквал критики з боку лікарів, та інших людей у сторону Уляни Супрун. Я не кажу про ситуацію с Борисом Тодуровим. Він доросла людина і якщо бачить щось злочинне у роботі МОЗ, має ідти до суду. Я кажу про систему взагалом. Яку треба рятувати. А рятувати її треба, бо рєформаторів у нас вже було багато, і довіри до неї нема. Уляна Супрун стане або рятівником, або палачем системи Охорони Здоров’я в Україні. І якщо останнє…. Довіри вже не буде ні до кого. Кожного нового міністра будуть чекати лікарі з гострими саблями наголо, для самозахисту.
Просто лікар
Мнение автора может не совпадать с мнением редакции.
Комментировать