Гестаційний цукровий діабет — порушення толерантності до вуглеводів різного ступеню важкості з первинним виявленням під час вагітності. Згідно останніх даних гестаційний діабет виникає у 3-5% всіх вагітних, частіше за все в другій половині гестації.
Виявлення вагітних з порушеннями вуглеводного обміну проводиться поетапно. Завданням першого етапу є виявлення вагітних з факторами ризику розвитку цукрового діабету. Підвищена вірогідність захворювання визначається при першій явці вагітної в жіночу консультацію.
Фактори ризику виникнення цукрового діабету:
- Ожиріння
- Наявність цукрового діабету в родичів
- Обтяжений акушерський анамнез (мертвонародження, вроджені вади розвитку плода, пологи плодом з масою тіла більше 4000 г, багатоводдя)
- Рецидивуючий кандидоз
- Запальні захворювання сечовивідних шляхів, які часто повторюються.
На другому етапі жінкам групи ризику проводиться скринінговий одногодинний тест з навантаженням 50 г глюкози та для кінцевого діагнозу —3-годинний тест з 100 г глюкози.
Використовувати 2-годинний тест з 75 г глюкози для діагностики гестаційного діабету вважається неправильним, в зв’язку з тим, що цей тест розроблений для невагітних, а притаманні вагітності фізіологічні зміни вуглеводного метаболізму в певній мірі змінюють ці нормативи.
Нормальні показники концентрації глюкози у плазмі венозної крові вагітних при 3 годинному тесті зі 100 г глюкози:
- Натще < 5,83 ммоль/л
- 1 год. < 10,55 ммоль/л
- 2 год. < 9,16 ммоль/л
- 3 год. < 8,05 ммоль/л.
Для капілярної крові, відповідно:
- Натще < 5,0 ммоль/л
- 1 год. < 9,1 ммоль/л
- 2 год. < 8,0 ммоль/л
- 3 год. < 7,0 ммоль/л.
Якщо два чи більше показників перевищують норму, то встановлюється діагноз «гестаційний діабет». При цьому не має значення, як досягається компенсація — за допомогою дієти, чи інсуліну. Не має значення також термін вагітності, в якому виявлений діабет.
Жінок, зі встановленим діагнозом гестаційний діабет, потрібно госпіталізувати до ендокринологічного відділення для додаткового обстеження, визначення необхідної дози інсуліну, навчанню методів самоконтролю за перебігом захворювання. В подальшому всі вагітні з гестаційним діабетом підлягають ретельному спостереженню та лікуванню, їх ведення та розродження проводиться так само, як і при маніфестному цукровому діабеті.
Якщо через один місяць після закінчення вагітності не наступила нормалізація вуглеводного обміну, виставляється діагноз цукровий діабет І чи ІІ типу в залежності від характеру перебігу останнього.
Підготовлено ЦГЗ МОЗ
Комментировать