Кардиология

Рекомендації робочої групи з функціональної діагностики асоціації кардіологів України і української асоціації фахівців з ехокардіографії

Рекомендації асоціації кардіологів

Модератори: чл.-кор. АМН України, проф. В.М. Коваленко (Київ), проф. Ю.А. Іванів (Львів). Члени робочої групи з підготовки рекомендацій: проф. О.Й. Жарінов (Київ), д. мед. н. О.О. Крахмалова (Харків), д. мед. н. Н.Ю. Осовська (Вінни-ця), к. мед. н. С.І. Деяк (Київ), к. мед. н. С.В. Поташев (Київ)

Передмова 

Ехокардіографія (ультразвукове дослідження серця) – один із ключових методів обстеження у клінічній кардіології. Широке використання двовимірної ехокардіографії дозволило точніше визначати розміри порожнин серця, товщину стінок, діагностувати порушення скоротливої функції, оцінювати стан внутрішньосерцевої гемодинаміки і коронарного кровообігу. Активно впроваджується тривимірна ехокардіографія, яка забезпечує можливість покращити точність вимірювання маси міокарда, об’єми камер серця і досліджувати потоки в камерах серця. Технології тканинного допплерівського дослідження дозволили вдосконалити оцінку перфузії та діастолічної функції міокарда, а черезстравохідна ехокардіографія – діагностику деяких вад серця і маркерів тромбоутворення у порожнинах серця.

Доступність та постійне вдосконалення технологій ехокардіографії, а також розвиток страхової медицини визначають доцільність створення узгоджених настанов щодо використанн цього методу дослідження.Уцих рекомендаціях, підготовлених робочою групою з функ-ціональної діагностики Асоціації кардіологів України і Української асоціації фахівців з ехокардіографії, викла-дені сучасні уявлення про показання та інформативність застосування ехокардіографічного методу при серцево-судинних захворюваннях. Розглянуті клінічні можливос-ті та обмеження трансторакальної ехокардіографії в М- і В-режимах, допплерехокардіографії, а також черезстра-вохідної ехокардіографії. Основою для підготовки цього документа стали узгоджені рекомендації з клінічного за-стосування ехокардіографії Американської колегії карді-ологівіАмериканськоїасоціаціїсерця(2003).Рекоменда-ціїстворенідляспеціалістівзультразвуковоїдіагностики, функціональноїдіагностики,кардіологівітерапевтів.

Можливості ехокардіографічних технологій

Можливост ірізних технологій ехокардіографіїтадопплерехокардіографіїузагальненів табл.1.

Знання про переваги кожної з методик дозволять лікареві обрати серед них найбільш відповідну для конкретного випадку.

Шуми і клапанні вади серця

Ехокардіографія особливо корисна при здійсненні обстеженняувипадкусерцевихшумів,регургітаційістенозів усіх клапанів серця, функціонування протезованих клапанів, а також у хворих з інфекційним ендокардитом (ІЕ). Ехокардіографія забезпечує інформацію про основний діагноз, морфологію клапанів, кількісну оцінку уражень, структурнофункціональний стан міокарда, адекватність компенсації шлуночків. Ехокардіографія дозволяє легко виявляти такі структурні зміни, як фіброз, кальциноз, тромби, вегетації; розлади рухливості клапанів (нерухомість,флотація,пролапсстулок);дисфункцію протезованих клапанів.Ехокардіографічнаоцінканадаєлікареві діагностичну і прогностичну інформацію, дозволяє стратифікувати ризик, визначати алгоритм подальшого обстеженняйобиратипідходидолікування.

Ехокардіографія часто забезпечує встановлення остаточного діагнозу і дозволяє уникнути катетеризації.

Завдання ехокардіографії в оцінці серцевих шумів

  • Визначити первинне ураження і його причину, оці-нити його тяжкість
  • Визначити параметри гемодинаміки
  • Визначити супутні зміни
  • Визначити вторинні ураження
  • Оцінити параметри (розміри) і функціональний стан серця
  • Визначити орієнтири для подальших досліджень
  • Повторно оцінити параметри після втручання

 

Таблиця 1 Можливості ехокардіографії в дорослого пацієнта1
Таблиця 1 Можливості ехокардіографії в дорослого пацієнта1

Примітка. «++++» – найбільша цінність, «+» – найменша цінність; «-» – не застосовується; М – одновимірний режим, В – двовимірний режим; ФВ – фракція викиду; ЛШ – лівий шлуночок; МК – мітральний клапан; ЛА – легенева артерія; ПШ – правий шлуночок; ЧСЕхоКГ – черезстравохідна ехокардіографія, ТТЕхоКГ – трансторакальна ехокардіографія. 1 Коли сигнал допплерівського току крові субоптимальний, введення ехоконтрастної речовини може покращити якість сигналу. * З контрастом (внутрішньовенне введення сольової суміші).

Повторні дослідження при клапанній патології серця

Рутинні повторні дослідження не показані у випадках виявлення при первинному обстеженні мінімальних відхилень, коли немає клінічної симптоматики. Пацієнти з більш вираженими змінами можуть надалі спостерігатися з допомогою методу ехокардіографії. Частота обстежень визначається гемодинамічною тяжкістю ураження і вираженістю декомпенсації шлуночків при первинному дослідженні. Тяжкі зміни показників ехокардіографії, які можуть вказувати на недостатнє лікування хворого, навіть за відсутності змін клінічної симптоматики, повинні бути доведені при повторних дослідженнях, з коротшими інтервалами.

біль у грудній клітці

Біль у грудній клітці (ГК) може бути наслідком багатьох причин, пов’язаних із серцем або ні. У дорослих осіб найпоширенішим захворюванням серця, яке проявляється болями в ГК, є ішемічна хвороба серця (ІХС). Незважаючи на це, в деяких пацієнтів з болем у ГК та підозрою на ІХС наявні інші серцевосудинні аномалії, здатні викликати біль у ГК. Ці захворювання, зокрема гіпертрофічна кардіоміопатія (ГКМП), аортальний стеноз, розшарування аорти, перикардит, ПМК або гостра тромбоемболія легеневої артерії, мають специфічні ехокардіографічні ознаки.

Рекомендації щодо проведення ехокардіографії з метою оцінки серцевих шумів
Рекомендації щодо проведення ехокардіографії з метою оцінки серцевих шумів
Рекомендації щодо проведення ехокардіографії при стенозі клапанів
Рекомендації щодо проведення ехокардіографії при стенозі клапанів
Рекомендації щодо проведення ехокардіографії при клапанній недостатності
Рекомендації щодо проведення ехокардіографії при клапанній недостатності
Рекомендації щодо проведення ехокардіографії при пролапсі мітрального клапана (ПМК)
Рекомендації щодо проведення ехокардіографії при пролапсі мітрального клапана (ПМК)
Рекомендації щодо проведення ехокардіографії при пролапсі мітрального клапана (ПМК)
Рекомендації щодо проведення ехокардіографії при пролапсі мітрального клапана (ПМК)
Рекомендації щодо проведення ехокардіографії при інфекційному ендокардиті (ІЕ): нативні клапани *ЧСЕхоКГ часто забезпечує цінну додаткову інформацію, однак значення ЧСЕхоКГ як методики першої лінії потребує подальших досліджень.
Рекомендації щодо проведення ехокардіографії при інфекційному ендокардиті (ІЕ): нативні клапани *ЧСЕхоКГ часто забезпечує цінну додаткову інформацію, однак значення ЧСЕхоКГ як методики першої лінії потребує подальших досліджень.

 

Рекомендації щодо проведення ехокардіографії при інфекційному ендокардиті: протезовані клапани *ЧСЕхоКГ часто забезпечує додаткову цінну інформацію.
Рекомендації щодо проведення ехокардіографії при інфекційному ендокардиті: протезовані клапани *ЧСЕхоКГ часто забезпечує додаткову цінну інформацію.

У пацієнтів з болем у ГК несерцевої етіології потреби в подальшому обстеженні серця зазвичай немає. У ситуаціях, коли характер болю в ГК або наявність кількох факторів ризику свідчать про високу ймовірність ураження вінцевих артерій, ехокардіографія має істотне значення в обстеженні хворих. Коли це можливо, ехокардіографію виконують під час нападу болю в ГК у палаті інтенсивної терапії. Регіональні порушення рухливості стінок серця в систолу у хворих без підтвердженого ураження вінцевих артерій – індикатор підвищеної ймовірності гострої ішемії міокарда або інфаркту міокарда з позитивною передбачувальною точністю приблизно 50 %. Відсутність таких аномалій свідчить про відсутність гострого інфаркту міокарда (ГІМ) або ішемії з негативною прогностичною точністю приблизно 98 %. У хворого, який раніше переніс інфаркт міокарда, ехокардіографія у стані спокою може підтвердити наявність зони некрозу або оцінити його функціональне значення.

ішемічна хвороба серця

Ехокардіографія стала істотним та вагомим методом діагностики у пацієнтів з гострими ішемічними синдромами і хронічним атеросклерозом вінцевих артерій з його наслідками. Проведення трансторакального дослідження і допплерехокардіографії, як правило, є достатнім при обстеженні пацієнтів з підозрою на ІХС або встановленим раніше діагнозом. В окремих пацієнтів, особливо із серйозними порушеннями гемодинаміки, може

бути доцільною ЧСЕхоКГ. За цих умов ЧСЕхоКГ дозволяє виявити обширні інфаркти з недостатністю насосної функції, механічні ускладнення інфаркту або гіповолемію і, таким чином, обрати цілеспрямовану невідкладну терапію. Стрес-ехокардіографію можна застосовувати з метою оцінки наявності, локалізації, тяжкості ішемії міокарда, стратифікації ризику та прогнозування.

гострі ішемічні синдроми (гіМ і нестабільна стенокардія)

Ехокардіографію можна проводити з метою швидкого встановлення діагнозу за наявності регіональних розладів скоротливості внаслідок ГІМ, оцінки величини ділянки дисфункції, виділення груп високого і низького ризику, виявлення динаміки змін функції шлуночків, розпізнавання серйозних ускладнень. Окремі пацієнти з гострим болем у ГК мають нестабільну стенокардію, при якій також доцільно застосувати ехокардіографію з метою діагностики та оцінки ризику.

хронічна іхс

У хворих з хронічною ІХС ехокардіографія може бути застосована у багатьох випадках, включно з діагностикою, стратифікацією ризику та рішенням про стратегію лікування. Кількісні показники сумарної і регіонарної систолічної функції (такі як ФВ, фракція укорочення та індекси рухливості стінок) можуть бути використані для описання функції ЛШ, визначення прогнозу та оцінки результатів лікування. Для оцінки систолічної і діастолічної функції шлуночків також застосовують допплерівські методики.

Рекомендації щодо проведення ехокардіографії у хворих з болем у грудній клітці
Рекомендації щодо проведення ехокардіографії у хворих з болем у грудній клітці
Рекомендації щодо проведення ехокардіографії у хворих з болем у грудній клітці
Рекомендації щодо проведення ехокардіографії у хворих з болем у грудній клітці

кардіоміопатія, застійна серцева недостатність та оцінка функції лівого шлуночка

Оцінкасистолічноїфункціїшлуночків–найпоширеніша підстава для проведення ехокардіографії. Сучасні методики забезпечують надійну оцінку розмірів іфункції ЛШ. За допомогою ехокардіографії в М-режимі можуть бути досить чітко виміряні порожнина ЛШ протягом серцевого циклу і товщина його стінок, а також розраховані кінцево-систолічний і кінцеводіастолічний об’єми, фракція укорочення і ФВ. Двовимірну ехокардіографію застосовують для спрямування скануючого променя в М-режимі, а також безпосередніх вимірів і розрахунків об’єму ЛШ і ФВ. Перевага двовимірної ехокардіографії (порівняно з М-режимом)–можливістьвизначенняоб’ємівпатологічно змінених камер серця, ФВ і маси ЛШ. У більшості лабораторій двовимірна ехокардіографія є основним неінвазивним методом для кількісної оцінки об’ємів, сумарноїірегіонарноїсистолічноїфункціїЛШ.Розрахунокмаси ЛШ та кількісні вимірювання його об’ємів за допомогою ехокардіографіїпередбачаютьвисокуякістьзображення, особливу увагу до належної орієнтації скануючої площини та використання відповідних геометричних моделей ЛШдлярозрахунків.

Ехокардіографія дозволяє визначати регіональну скоротливість ЛШ, оскільки для цього методу характерна висока як просторова, так і часова роздільна здатність, а також оцінювати локальне потовщення стінки ЛШ й екскурсію ендокарда.

Рекомендації щодо проведення ехокардіографії для оцінки ризику та ефективності лікування при гострих ішеміч-них міокардіальних синдромах
Рекомендації щодо проведення ехокардіографії для оцінки ризику та ефективності лікування при гострих ішеміч-них міокардіальних синдромах
1Фізичне навантаження або фармакологічна стрес-ехокардіографія. 2Стрес-ехокардіографія з добутаміном.  Рекомендації щодо застосування ехокардіографії для діагностики та прогнозування перебігу хронічної ІХС
1Фізичне навантаження або фармакологічна стрес-ехокардіографія. 2Стрес-ехокардіографія з добутаміном. Рекомендації щодо застосування ехокардіографії для діагностики та прогнозування перебігу хронічної ІХС
1Фізичне навантаження або фармакологічна стрес-ехокардіографія. 2Стрес-ехокардіографія з добутаміном. Рекомендації щодо застосування ехокардіографії для оцінки інтервенційних втручань при хронічній ІХС
1Фізичне навантаження або фармакологічна стрес-ехокардіографія. 2Стрес-ехокардіографія з добутаміном. Рекомендації щодо застосування ехокардіографії для оцінки інтервенційних втручань при хронічній ІХС

 

*Фізичне навантаження або фармакологічна стрес-ехокардіографія.Рекомендації щодо застосування ехокардіографії для оцінки інтервенційних втручань при хронічній ІХС
*Фізичне навантаження або фармакологічна стрес-ехокардіографія.Рекомендації щодо застосування ехокардіографії для оцінки інтервенційних втручань при хронічній ІХС

*ЧСЕхоКГ показана, коли ТТЕхоКГ діагностично неінформативна.

Першопричиною систолічної дисфункції ЛШ у біль-шості випадків є ІХС, гіпертонічна хвороба або клапанні вади серця. Нерідко трапляються первинні (ідіопатичні) хвороби серцевого м’яза, етіологія яких не встановлена. Їх класифікують як дилатаційну/застійну, гіпертрофічну і рестриктивну кардіоміопатії. Ехокардіографія дозво-ляє точно оцінити морфологію і функцію, а часто й гемодинамічний статус, незалежно від етіології. Отже, метод ехокардіографії надає важливу інформацію про походження проявів серцевої недостатності (СН).

Діастолічну дисфункцію визначають як СН з ФВ ЛШ понад 45 %. Цей синдром спричинений нездатністю ЛШ до адекватного наповнення за умов нормального тиску. Клінічні прояви діастолічної дисфункції зумовлені також неможливістю підтримувати серцевий викид при виконанні фізичного навантаження. Очевидно, оптимальний лікувальний режим для пацієнта із СН і нормальною ФВ (можливо, і прогноз конкретного пацієнта) істотно відрізняється від такого в пацієнта із СН і зниженою ФВ. Показники діастолічної функції досліджують на підставі інформації, отриманої за допомогою М-режиму та двовимірної ехокардіографії, допплерівських показників мітрального і легеневого кровотоку. Найчастіше використовуються такі параметри: хвиля Е, хвиля А, їх співвідношення, час сповільнення хвилі Е, час ізоволюмічного розслаблення ЛШ.

Рекомендації щодо проведення ехокардіографії при патології перикарда
Рекомендації щодо проведення ехокардіографії при патології перикарда

При оцінці розслаблення та тисків наповнення особлива увага повинна приділятися розумінню обмежень вказаних показників. Порушене розслаблення може бути гіпердіагностоване в пацієнтів зі зниженим перед навантаженням і тахікардією. Нормальні величини також повинні бути скориговані за віком. Оцінка тиску наповнення повинна переважно здійснюватися в пацієнтiв із синусовим ритмом.

хвороби магістральних судин

Ехокардіографія може ефективно використовуватися для візуалізації грудного відділу аорти у більшості дорослих осіб. Повна візуалізація аорти часто досягається з допомогою комбінованих трансторакальних зображень (ліве та праве парастернальні, супрастернальне, супраклавікулярне і субкостальне вікна). Візуалізація проксимальних частин вен, які впадають у верхню порожнисту вену, може досягатися практично у всіх пацієнтів при використанні доступів з правої надключичної ямки і надгруднинної ямки. Так само, у багатьох пацієнтів може бути візуалізована проксимальна частина нижньої порожнистої вени, печінкові (субкостальний доступ) і легеневі (апікальний і через стравохідний доступи) вени. Двоплощинна або багатоплощиннаЧС ЕхоКГ з високою роздільною здатністю забезпечує зображення висхідної аорти, поперечного відділу дуги, а також низхідної грудної аорти та верхньої частини черевної аорти.

системна гіпертензія

Ехокардіографія – неінвазивна процедура вибору в оцінці впливу системної гіпертензії на серце, як найпоширенішої причини гіпертрофії ЛШ і застійної СН у дорослих. У пацієнтів з пограничною гіпертензією без електрокардіографічних ознак гіпертрофії ЛШ може бути показана ехокардіографія для безпосередньої оцінки гіпертрофії ЛШ. Значення повторних досліджень у пацієнтів з артеріальною гіпертензією без клінічної симптоматики з нормальною функцією ЛШ недостатньо з’ясоване.

Рекомендації щодо проведення ехокардіографії хворим з об’ємними утворами чи пухлинами серця
Рекомендації щодо проведення ехокардіографії хворим з об’ємними утворами чи пухлинами серця
Рекомендації щодо проведення ехокардіографії при підозрі на патологію грудної аорти
Рекомендації щодо проведення ехокардіографії при підозрі на патологію грудної аорти

*ТТЕхоКГ повинна бути методом первинного вибору в цих ситуаціях, а ЧСЕхоКГ – лише якщо дослідження неповне або необхідна додаткова інформація. ЧСЕхоКГ – методика, показана при дослідженні всієї аорти, особливо у невідкладних ситуаціях.

Рекомендації щодо проведення ехокардіографії при патології легень і судин малого кола кровообігу
Рекомендації щодо проведення ехокардіографії при патології легень і судин малого кола кровообігу

*ЧСЕхоКГ показана, коли ТТЕхоКГ діагностично неінформативна.

Рекомендації щодо проведення ехокардіографії при артеріальній гіпертензії
Рекомендації щодо проведення ехокардіографії при артеріальній гіпертензії
Рекомендації щодо проведення ехокардіографії у пацієнтів з неврологічними подіями або іншими судинними оклюзивними подіями
Рекомендації щодо проведення ехокардіографії у пацієнтів з неврологічними подіями або іншими судинними оклюзивними подіями

інсульт і кардіоемболічні ускладнення

Двовимірна ехокардіографія – єдина ультразвукова методика, яка легко виконується і широко застосовується для оцінки потенційного кардіоемболічного джерела. Дослідження здійснюють з трансторакального або черезстравохідного доступів. У табл. 2 наведено порівняння ЧС Ехо КГ і ТТ ЕхоКГ для виявлення потенційних джерел кардіоемболії.

Отже, якісна ТТЕхоКГ підходить для оцінки потенційних кардіальних джерел емболії. Якщо ТТЕхоКГ недостатньо, необхідно проводити ЧСЕхоКГ.

1.215

інсульт і кардіоемболічні ускладнення

Двовимірна ехокардіографія – єдина ультразвукова методика, яка легко виконується і широко застосовується для оцінки потенційного кардіоемболічного джерела. Дослідження здійснюють з трансторакального або черезстравохідного доступів. У табл. 2 наведено порівняння ЧСЕхоКГ і ТТЕхоКГ для виявлення потенційних джерел кардіоемболії.

Отже, якісна ТТЕхоКГ підходить для оцінки потенційних кардіальних джерел емболії. Якщо ТТЕхоКГ недостатньо, необхідно проводити ЧСЕхоКГ.

Примітка. *ТТЕхоКГ достатньо; ЧСЕхоКГ може застосовуватися додатково, але не обов’язково. «ТТЕхоКГ достатньо» означає, що ТТЕхоКГ дозволяє встановити діагноз, а ЧСЕхоКГ не надає додаткової інформації. При виявленні патології методом ТТЕхоКГ, ЧСЕхоКГ не обов’язкова в цих пацієнтів. «ЧСЕхоКГ додатково» означає, що діагностична цінність зростає при проведенні ЧСЕхоКГ після негативних результатів ТТЕхоКГ, або ознаки можуть бути виявлені лише методом ЧСЕхоКГ.

 

 

Таблиця 2 Значення трансторакальної ехокардіографії порівняно з черезстравохідною ехокардіографією для ви-явлення потенційних джерел кардіоемболії
Таблиця 2 Значення трансторакальної ехокардіографії порівняно з черезстравохідною ехокардіографією для ви-явлення потенційних джерел кардіоемболії

аритмії

Роль ехокардіографії полягає, передусім, у виявленні основної патології серця, що має значення для лікування аритмії або містить прогностичну інформацію.

З огляду на це, ехокардіографію часто проводять у хворих з фібриляцією або тріпотінням передсердь, пароксизмальними надшлуночковими тахікардіями, шлуночковими тахікардіями або фібриляцією шлуночків. Хоча ехокардіографія може забезпечити достатню кількість даних про вплив аритмії на функцію серця, немає одностайної думки щодо потреби у повторних дослідженнях з цією метою, за винятком тих ситуацій, коли сталися зміни клінічного статусу або коли результат ехокардіографії може вплинути на терапевтичні рішення.

Рекомендації щодо проведення ехокардіографії у випадку аритмій і серцебиття
Рекомендації щодо проведення ехокардіографії у випадку аритмій і серцебиття

 

Рекомендації щодо проведення ехокардіографії перед кардіоверсією у хворих з фібриляцією передсердь
Рекомендації щодо проведення ехокардіографії перед кардіоверсією у хворих з фібриляцією передсердь

скринінг

Висока інформативність методу ехокардіографії визначає можливість його застосування з метою скринінгу. Однак, серед багатьох патологічних станів, які можна виявити за допомогою ехокардіографії, лише окремі відповідають критеріям для здійснення скринінгу в осіб без клінічної симптоматики. Це, зокрема, спадкові хвороби серця і великих судин, коли обстежують членів сім’ї пацієнта. Найчастіше до цієї категорії відносять кардіоміопатії і синдром Марфана.

Досягнення в галузі молекулярної генетики виявили спадкову основу багатьох форм кардіоміопатій. Незважаючи на те, що в недалекому майбутньому з метою скринінгу будуть все частіше застосовувати генетичне тестування, нині основним методом залишається ехокардіографія.Генетичне тестування й ехокардіографія разом забезпечують не лише виявлення спадкового субстрату патології, а й документують його прояви і фіксують прогресування. Роль ехокардіографії як методу скринінгу не викликає сумнівів у випадках ГКМП, дилатаційної кардіоміопатії і аритмогенної дисплазії ПШ

діагностичні критерії синдрому Марфана (гентські критерії, 1995)

Для встановлення первинного діагнозу необхідні принаймні два головних критерії:

1. Дилатація аорти (порівняно з номограмами, розрахованими за віком і площею поверхні тіла).

2. Ектопія кришталика (дослідження за допомогою щілинної лампи при розширеній зіниці).

3. Аномалії скелета (щонайменше чотири з наведених нижче):

– прояви з боку великого пальця і зап’ястя – сколіоз понад 20°;

– килевидна або лійковидна деформація ГК, яка вимагає хірургічної корекції;

– плоска стопа (за наявності зміщення медіальної кісточки); – аномальне співвідношення верхнього і ниж-нього сегментів тіла;

– розмах рук понад 105 % зросту;

– типове обличчя (гіпоплазія виличної кістки, глибоко посаджені очі, ретрогнатія (запала нижня щелепа).

4. Ектазія твердої мозкової оболонки. 5. Встановлений діагноз синдрому Марфана або смерть внаслідок розшарування аорти в поєднанні з типовими змінами скелету в найближчих родичів.

Рекомендації щодо проведення ехокардіографії з метою скринінгу серцево-судинної патології
Рекомендації щодо проведення ехокардіографії з метою скринінгу серцево-судинної патології
Рекомендації щодо проведення ехокардіографії у випадках важкої травми*
Рекомендації щодо проведення ехокардіографії у випадках важкої травми*

*Застосування як ТТЕхоКГ, так і ЧСЕхоКГ передбачає допплерівське обстеження за показаннями. ЧСЕхоКГ необхід-на тоді, коли при ТТЕхоКГ отримують недостатньо якісне зображення. Дані ЧСЕхоКГ можуть виявитися особливо цінними.

Рекомендації щодо проведення ехокардіографії у дорослих з вродженими вадами серця
Рекомендації щодо проведення ехокардіографії у дорослих з вродженими вадами серця

*ЧСЕхоКГ може бути необхідною у дорослих з метою візуалізації місця відходження обох вінцевих артерій.

Рекомендована література

1. Абдуллаев Р.Я., Соболь Ю.С., Шиллер Н.Б. и др. Современная эхокардиография. – Х.: Фортуна–Пресс, 1998. – 248 с.

2. Бобров В.О., Стаднюк Л.А., Крижанівський В.О. Ехокардіографія: Навч. посібник. – К.: Здоров’я, 1997. – 152 с.

3. Бобров В.А., Чубучный В.Н., Иванив Ю.А., Павлюк В.И. Трансторакальная эхокардиография: методика ис-следования и клиническая интерпретация. – К., 1998. – 83с.

4. Вилкенсхоф У., Крук И. Справочник по эхокардиографии. – М.: Медицинская литература, 2007. – 223 с.

5. Коваленко В.Н., Коношевич С.Н. Клиническая чреспищеводная эхокардиография. – Запорожье: ОАО «Мотор Сич», 2003. – 178 с.

6. Стаднюк Л.А., Лапшин О.В., Динник О.Б. и др. Стресехокардіографія:Навчальнийпосібник.–К.,2004.–164с.

7. Шиллер Н., Осипов М.А. Клиническая эхокардиография. – М., 2005. – 347 с.

8. Cheitlin M.D., Armstrong W.F., Aurigemma G.P. et al. ACC/AHA/ASE 2003 guideline update for the clinical application of echocardiography: summary article – a report of the American College of Cardiology / American Heart Association task force on practice guidelines (ACC/ AHA/ASE committee to update the 1997 guidelines for the clinical application of echocardiogra-phy) // J. Amer. Coll. Cardiology. – 2003. – Vol. 42. – P. 954-970.

9. Mulvagh S.L., De Maria A.N., Feintein S.B. et al. Contrast echocardiography: Current and future applications. American Society of Echocardiography Task Force on Standards and Guidelines for the Use of Ultrasonic Contrast in Echocardiography // J. Amer. Soc. Echocardiogr. – 2000. – Vol. 13. – P. 331-342.

Комментировать

Нажмите для комментария

Мы на Facebook