Реформа на вторинній ланці почнеться з Полтавської області вже у квітні

Для відпрацювання деталей реформи на вторинній ланці буде запущено пілотний проект. Першим учасником стануть лікарні у Полтавській області.

«Пілот у Полтавській області розпочнеться у квітні 2019 року. Він спрямований на відпрацювання Національною службою здоров’я процесів, які відбуватимуться у 2020 році, коли НСЗУ почне оплачувати послуги всіх рівнів медичної допомоги», — заявляє заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк виданню «Інтерфакс-Україна».

Першочергове завдання пілотного проекту це прорахунок вартості послуг для створення відповідного пакету медичних послуг для стаціонарної медичної допомоги на 2020 рік. За основу буде взятий діючий медичний бюджет області.

«У 2019 році під час проекту в Полтавській області Національна служба здоров’я буде працювати з тим бюджетом, який є. Просто кошти, які закладені в медичну субвенцію, проведуть через новий механізм фінансування. Таким чином, новий механізм буде повністю випробувано. Ми побачимо, як це працює, можливо, побачимо якісь проблеми, які потрібно буде вирішити до впровадження системи в усій Україні», — пояснює заступник міністра охорони здоров’я.

Лікарі-спеціалісти в амбулаторіях працюватимуть по-новому: Менше консультацій – більше практики

У МОЗ вже раніше повідомляли, що автономізація медичних закладів України дозволить останнім збільшити свої бюджети на рік за рахунок інвестицій і т.д. Наразі ж стали відомі основні джерела фінансів для формування бюджету медзакладу.

«Новий механізм відкриває три нові джерела доходу: додаткові кошти від зростання економіки, кошти, які виявлені в результаті розстановки пріоритетів уряду, а також кошти, котрі перебувають усередині системи охорони здоров’я, які вивільняються в результаті ефективної роботи лікарень. Ми частково можемо розраховувати на перші два джерела і більшою мірою на третє. Чому так? По-перше, хоч ВВП і зростає, але цього недостатньо. Найімовірніше, найближчого року додаткових ресурсів у нас не буде. Тому потрібно орієнтуватися на внутрішні ресурси», — йдеться в поясненні Павла Ковтонюка.