Гіркота ситуації в тому, що чекати на “потепління” у відносинах має мало сенсу. Часто дії аб’юзера не свідома, і під диктатором ховається особистість із своїми травмами, і модель “жертва-переслідувач-рятівник” є наслідуваною і робочою у житті. Тому, якщо людина помітила в собі аб’юзера, за вашого бажання вам допоможе психотерапія.
Якщо ж Ви помітили свою схожість із жертвою, то надії на те що аб’юзер сам зміниться немає — навіщо? Завершити відносини з аб’юзером це теж нелегкий крок, адже межі особистості проломлені. Тому в першу чергу потрібно працювати з відчуттям себе, заземленням, межами, ресурсом в т.ч. з допомогою психотерапевта чи в групі підтримки людей, самостійна робота з відбудовою самоцінності, відчуттям своїх потреб, бажань.
Річ у тому, що, навіть, коли жінка йде від тирана, якщо модель відносин не змінилась новий партнер з часом може почати “співати тієї ж”, тому тут я пропоную в першу чергу повернути фокус на себе, адже немає сенсу шукати нове, якщо шукає те саме. Також модель “життя з тираном” скоріше за все проростає з дитинства.
Працюючи із співзалежністью у відносинах моя основна задача допомогти дорости тим частинам, які були недостатньо або неякісно сформовані. В тому навчити клієнта направляти піклування на себе, формувати “внутріньої батьківської фігури”, яка любить і піклується. Також працювати з межами. Процесуально орієнтована робота дає можливість активувати внутрішні ресурси клієнта і вже із активної позиції взаємодії, тим самим клієнт отримує сили для виходу із позиції жертви, в робочу позицію “ хочу”.
Так як аб’юзер намагається домінувати підпорядкувати собі партнера, крім того за умови того ж неглекту у людини виникає відчуття того, що щось не так, але сама людина в цьому сумнівається. Крім того так званий “Стокгольмський синдром” впливає паралізуючи на жертву, яка буде сприяти і виправдовувати аб’юзера.
Як допомогти другу
Як раптом ви стали свідком того, що по відношенню до вашого друга є насмішки, зницінення, шантаж, ізоляція або обмеження кола спілкування можна спробувати поговорити на тему аб’юзу, дати емоційну підтримку і можливо матеріальну, якщо людині, наприклад, потрібно буде з’їхати від аб’юзера. Зараз є декілька ініціатив по створенню центрів, де жінки отримували б тимчасове житло, для того щоб поїхати. Звичайно, людині, що підлягала емоційному насильству і має ознаки посттравматичного синдрому і депресії, потрібна підтримка. Таке може статися з кожним, і людина не має винити себе за негідне відношення партнера, або відчувати сором. Звісно, можна порадити спеціаліста психолога чи психотерапевта і дати координати, але буде звертатись людина комусь за допомогою далі – це ніяк не можна передбачити. Тому дуже потрібна допомога саме тієї людини, до якої потерпілий звернувся вперше з проханням допомоги.
Крім того, з другом можна проводити спільно час, давати поради, згадати щось приємне, підтримати у планах на майбутнє. Чим краще людина відчуває себе, починає проживати свої почуття, в тому числі біль, тим більш чіткою і об’ємною для неї стає картина її життя. Дуже часто, навіть після першої сесії психологічної допомоги, люди зізнаються, що “Виявляється зі мною все добре”.
Комментировать