На сьогоднішній день ПСА (простатичний специфічний антиген) є найбільш інформативним і достовірним пухлинним маркером, визначення якого в сироватці крові необхідне для діагностики та спостереження за перебігом аденоми (доброякісної гіперплазії) та раку простати.
Простатичний специфічний антиген (ПСА) є білком, що утворюється в нормальних клітинах передміхурової залози і виділяється в її протоки. Білок належить до класу серінових протеїназ з сімейства калекреїнів.
За норму умовно прийнятий рівень загального ПСА в сироватці крові 4 нг/мл, хоча відомо, що з віком цей показник збільшується, існує таблиця норми ПСА для різних вікових і етнічних груп. В останні роки з метою виявлення більш ранніх і виліковних стадій раку передміхурової залози загальноприйнятим стало зниження норми загального ПСА до 2,5 нг/мл
Крім визначення рівня загального ПСА в діагностиці і особливо диференціальній діагностиці раку простати, урологами широко використовуються показники різних форм ПСА та їх співвідношення у пацієнта. Рівні процентного співвідношення різних форм ПСА (вільний/загальний) використовують для визначення ймовірності раку простати у разі концентрації загального ПСА в так званій «сірій» зоні (від 2,5 до 10 нг/мл).
Визначення щільності ПСА (кількість загального ПСА крові на одиницю об’єму передміхурової залози – 1 см3) та швидкості наростання ПСА є додатковими критеріями під час обстеження хворих з підозрою на рак передміхурової залози. Нормальним значенням ПСА D (щільність ПСА) у пацієнтів з рівнем загального ПСА 4-10 нг/мл вважається менш 0,15 нг/мл/см3. Визначення швидкості приросту загального ПСА (ПСА V) в останні роки приділяється все більша увага. Встановлено, що даний параметр відображає біологічну агресивність пухлини. Представлені дані про доцільність використання нормального значення ПСА V 0,5 нг/мл в рік, як свідчення до біопсії простати (особливо у пацієнтів з рівнем загального ПСА в плазмі крові менш 4 нг/мл).
Вікові значення верхнього рівня загального ПСА в сироватці крові:
- 40-49 – 2,5 нг/мл
- 50-59 років – 3,5 нг/мл
- 60-69 років – 4,5 нг/мл
- більше 70 років – 6,5 нг/мл
Причинами підвищення ПСА можуть бути:
- рак простати
- простатит — запальний процес у простаті
- аденома простати
- ішемія або інфаркт простати
- еякуляція напередодні дослідження.
Таким чином, підвищення рівня ПСА в сироватці крові не завжди свідчить про наявність злоякісного процесу.
У сироватці крові простатичний специфічний антиген знаходиться в 2-х формах: вільній та зв’язаній з різними білками. Вміст вільної форми становить близько 10% від загальної кількості ПСА. Велика частина ПСА (до 90%), лабораторне дослідження якого можливе, знаходиться в комплексі з альфа-1-антихімотрипсином. Говорячи про визначення ПСА, мають на увазі визначення двох його форм – вільного ПСА і пов’язаного з альфа-1-антихімотрипсином. Під поняттям «загальний простатичний специфічний антиген (ПСА)» розуміють суму концентрацій вільного ПСА і зв’язаного з альфа-1-антихимотрипсином.
Розрахунок показника щільності ПСА (ПСА D) здійснюється діленням рівня ПСА на обсяг передміхурової залози, вимірюваного під час ректального УЗД. Результат, що не перевищує 0,15 нг/мл/см3, свідчить за доброякісність процесу в передміхуровій залозі. Показники ПСА D залежать від розміру простати і дозволяють відмовитися від біопсії передміхурової залози, продовживши спостереження за пацієнтом.
Оцінка швидкості зміни ПСА з часом (ПСА V) є цінним методом визначення ризику розвитку раку простати. Збільшення рівня ПСА відбувається швидше у хворих на рак простати. Це дозволило обчислити зміну рівня ПСА з плином часу і порівняти ці показники з такими у хворих з аденомою простати. Верхня межа щорічного приросту рівня ПСА повинна становити не більше 0,75 нг/мл/рік.
Найбільші труднощі виникають під час інтерпретації значень загального ПСА в діапазоні від верхньої межі норми до 10-20 нг/мл. В даному випадку з метою більш точної інтерпретації підвищених значень загального ПСА необхідно дослідження концентрації вільного ПСА і розрахунок співвідношення вільний ПСА/загальний ПСА. У разі значення цього співвідношення нижче 15% рекомендується виконання біопсії простати. Якщо цей показник перевищує 15%, необхідно спостереження і повторне обстеження через 6 міс.
У зв’язку з тим, що секреція ПСА безпосередньо залежить від об’єму пухлини і прямо пропорційна її зростання, визначення показника ПСА використовується у хворих, які зазнали лікування раку простати — радикальної простатектомії, а так само променевої і гормональної терапії. Вимірювання рівня ПСА необхідно для контролю ефективності лікування та можливості раннього виявлення рецидиву раку простати. Після радикальної простатектомії в організмі хворого не залишається тканини передміхурової залози. При цьому умови залишкова концентрація ПСА буде становити від 0,05 до 0,1 нг/мл Будь-яке перевищення цього рівня вказує на рецидив. Визначення рівня загального ПСА проводиться через 60-90 днів після операції.
Вважається, що рівень ПСА знижується протягом першого місяця після променевої терапії і повинен становити в середньому 50% від вихідного рівня до лікування.
З появою ПСА стало можливим визначати не тільки ефективність проведеного гормонального лікування, але виявляти хворих з підвищеним ризиком прогресування захворювання. Зниження ПСА відбувається у хворих з хорошими клінічними результатами на тлі гормональної терапії. У той же час у хворих з показниками ПСА вище норми, прогресування захворювання наступав швидше.
Застосування показника вільного ПСА покращує специфічність дослідження, особливо у чоловіків з концентрацією ПСА від 2,5 до 10 нг/мл.
В даний час щорічне проведення пальцевого ректального дослідження та визначення ПСА рекомендується всім чоловікам старше 50 років, а у випадку обтяженого анамнезу – починаючи з 40 років. Молоді чоловіки повинні бути ретельно обстежені урологом при досягненні рівня ПСА в 2,5 нг/мл, пацієнти старше 65 років – при рівні ПСА 4 нг/ мл.
Простатичний специфічний антиген (ПСА) має органну специфічність, але не ракову специфічність, і зміст його може бути підвищений у разі різних захворювань простати, таких, як аденома простати, гострий простатит, гостра затримка сечі, ішемія простатичної тканини. Необхідно пам’ятати, що при раку простати не у всіх, а лише у більшості хворих має місце підвищення ПСА.
Деякі дослідники вказують на коливання рівня ПСА протягом доби, але більшість вчених ігнорують добову динаміку і, отже, рекомендують проводити аналіз ПСА в будь-який час дня.
Пальцеве ректальне дослідження викликає мінімальне збільшення концентрації сироваткового ПСА, не впливає на лікувальну тактику. У той же час масаж простати (особливо інтенсивно виконаний) сприяє значному підвищенню рівня ПСА, тому рекомендують брати аналіз до проведення масажу або через 3 дні після цієї процедури.
Проведення цистоскопії істотно не впливає на рівень ПСА.
Трансуретральна резекція простати (ТУРП) має виражений вплив на рівень ПСА у сироватці крові. Визначення ПСА рекомендують проводити не раніше 6 тижнів з моменту операції.
Трансректальне ультразвукове дослідження простати має істотний вплив на рівень ПСА, тому . визначення ПСА рекомендоване не раніше 7 днів після подібного дослідження. Катетеризація м’яким катетером не призводить до значного збільшення вмісту ПСА.
Гостре і хронічне запалення простати може призводити до значного збільшення концентрації ПСА.
При гострій затримці сечі утворюються мікроінфаркти тканини простати, що призводять до попадання ПСА в кров і, відповідно, підвищення його рівня в сироватці крові
Необхідно утримуватися від еякуляції протягом, як мінімум, 48 годин до взяття аналізу для визначення рівня ПСА.
Зміна рівня ПСА відбувається відразу після біопсії простати і зберігається в середньому 7 тижнів. У зв’язку з цим рекомендують визначати рівень ПСА не раніше ніж через 8-10 тижнів після біопсії простати.
Рівень ПСА може знижуватися під впливом деяких препаратів, що застосовуються для медикаментозного лікування аденоми простати – фінастериду і дутастериду (інгібіторів 5-альфа-редуктази). У разі постійного прийому фінастериду і дутастериду відбувається зниження рівня ПСА на 50%, що необхідно враховувати при інтерпретації результатів визначення ПСА.
Комментировать