Прогестерон і його роль у перебігу вагітності та гінекологічних захворювань

Маланчук Лариса Михайлівна
завідувач кафедри акушерства та гінекології №1,
Тернопільський державний медичний універитет

Серед продуктів стероїдогенезу гормони яєчників посідають особливе місце. Прогестерон та естрогени відіграють важливу роль у фізіологічних процесах організму.

Історія вивчення гестагенів сягає кінця 19 століття, коли була доведена роль гормону жовтого тіла в пригніченні овуляції. У 1934 році вперше був виділений прогестерон, а на початку 50-х були отримані синтетичні гестагени ( норетистерон – 1950р., норетинодрел – 1952р.). Активне впровадження гестагенів в клінічну практику розпочалося з лікування аномальних маткових кровотеч та перших спроб використання з метою контрацепції. В подальшому синтетичні гестагени стали невід’ємною частиною замісної гормональної терапії  та комбінованих оральних контрацептивів.

Прогестерон відноситься до стероїдних гормонів і є похідним прегненолона, який в свою чергу утворюється із холестерола. Його молекулярна маса складає 314,46 г/моль.

Синтез натурального гестагену в яєчниках стимулюється ЛГ, а при вагітності – ХГЛ. Біологічні ефекти проявляються  при взаємодії із стероїдними рецепторами. Реалізація фармакологічних реакцій на клітинному рівні розпочинається із плазматичної мембрани. Зв’язування з рецепторами ініціює зміну проникливості мембран та активності ферментів. Геномні ефекти гестагенів виникають в результаті зміни транскрипції специфічних генів, які зумовлюють фізіологічні та морфологічні зміни в органах — мішенях.

Зв’язок прогестерон – рецептор найбільш виражений зі специфічними стероїдними рецепторами. Проте існує і менш виражена ступінь зв’язку з мінералокортикоїдними, андрогенними рецепторами.

Більша частина прогестерону продукується в яєчниках (лютеїнізуючих клітинах зернистого шару фолікулів та лютеїнових клітинах жовтого тіла) і невелика частка у корі наднирників. В першому триместрі він виробляється жовтим тілом вагітності, а після завершення процесу плацентогенезу – синцитієм та цитотрофобластом.

В крові прогестерон існує у формі двох ізомерів: а і b . Коливання рівня прогестерону спостерігається впродовж менструального циклу: підвищення в предовуляторный період та пікові значення в середині лютеїнової фази. Під час вагітності спостерігається суттєве збільшення рівня прогестерону з 9 до 32 тижня, який перевищує передгестаційний поріг у 100 разів і особливо це виражено при багатоплідній вагітності.

Таблиця №1 Реферативні значення прогестерону в крові жінки (нг/мл).

Радіологічні дослідження показали, що 99% прогестерону  циркулює у вільному вигляді. Метаболізується він в печінці. Період досягнення його максимальної концентрації складає 1-4 години, період напіввиведення —  <1 години, щлях елімінації – нирковий. В кінцевому результаті фізіологічні ефекти прогестерону будуть залежати не лище від його концентрації, але й від стану рецепторного апарату.

Натуральному гестагену притаманні різноманітні  біологічні ефекти.

1. Контролює секреторну трансформацію проліферованого ендометрію.
2. Приймає участь в регуляції гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи за механізмом зворотнього зв’язку.
3. Змінює в’язкість та густину цервікального слизу.
4. Стимулює ріст молочних залоз та готує до секреції молока.
5. Знижує активність гладкої мускулатури матки і родових шляхів.
6. Впливає на обмінні процеси в організмі жінки з переважанням катаболічних ефектів.
7. Виявляє антиестрогенний та антимінералокортикоїдну дії.

Зниження рівня прогестерону спостерігається при недостатності жовтого тіла яєчників, у випадку хронічної ановуляції, часто виникає на фоні хронічних запальних захворювань внутрішніх статевих органів, персистенції фолікула, характерно для дисгормональних захворювань молочної залози та інших гіперпроліферативних процесів репродуктивних органів. Ці стани частіш за все є причиною жіночого безпліддя, гормональної форми невиношування вагітності, істинного переношування, а також — порушення менструального циклу (аменореї, гіпоменореї, олігоменореї) та ін..
Підвищення рівня прогестерону спостерігається при пухлинах яєчників, наднирників і клінічно проявляється матковими кровотечами

та іншими видами  порушення менструального циклу.

Благополучний перебіг вагітності нероздільно пов´язаний з прогестероновою активністю. Недаремно його називають « гормоном вагітності». За його участі проходять підготовчі зміни в ендометрії перед імплантацією заплідненої яйцеклітини. Подальший розвиток гестаційних змін залежить від імунологічної відповіді материнського організму, яка, згідно останніх досліджень, контролюється прогестероном. Зниження тонусу та збудливості матки, а також її прогресивний  ріст, на фоні збільшення рівня прогестерону запобігає виникненню загрози переривання вагітності як в ранні так і пізні терміни. Дисфункція фетоплацентарного комплексу так само пов´язана з дисгормонемією.

Гіпопрогестеронемія асоціюється із затримкою розвитку плода, плацентарною дисфункцією, короткою шийкою матки, невиношуванням.

Рівень прогестерону в крові є маркером лютеїнової недостатності і його визначення необхідно призначати з метою оцінки: повноцінної овуляції; активності жовтого тіла; функціонального стану плаценти; ознак переривання вагітності; пухлин яєчників.

Достовірність результатів на рівень прогестерону  у сироватці крові залежить від чіткого дотримання правил підготовки пацієнтки: забір крові проводиться вранці, натще.  Важливо пам´ятати, що повноцінність другої фази необхідно визначати  на 22-23 день менструального циклу ( за умови збереженого циклу). На результат аналізу може  впливати прийом жінкою медикаментів. Зокрема кортикостероїди, кломіфен, кетоконазол, міфепристон, тамоксіфен, вальпроєва кислота, прогестерон та його синтетичні аналоги підвищують рівень прогестерону.  Гозерелін, карбамазепін, ципротерон, даназол, естріол, пероральні контрацептиви, простагландин Е₂ та інші знижують секрецію прогестерону.

Таким чином, своєчасна діагностика прогестеронової недостатності та її медикаментозна корекція дозволить запобігти розвитку серйозних ускладнень з боку репродуктивної системи.

Один з напрямків профілактики перинатальних втрат є гормональна підтримка під час вагітності. Оскільки натуральний прогестерон погано всмоктується в ШКТ, на сьогоднішній день широко в практиці використовуються його мікронізовані форми.

Препарат «Лютеїна» відноситься саме до таких препаратів. На фармацевтичному  ринку він представлений у двох формах: сублінгвальній та вагінальній. Окрім того, вагінальні таблетки різняться за дозою прогестерону: 50 мг., 100мг., 200мг..

«Лютеїна»  призначається при захворюваннях пов´язаних з дефіцитом ендогенного прогестерону: дисменореї, хронічній ановуляції, передменструальному синдромі, а також з метою лікування загрози переривання вагітності, гормональної підтримки в програмі допоміжних репродуктивних технологій та на прегравідарному етапі у жінок із синдромом втрати плода.

Таким чином, контроль  рівня прогестерону та своєчасна корекція його дефіциту надзвичайно важливе завдання в контексті  контролю здоров’я жінки впродовж усього її життя.