Профілактика захворювань молочної залози – описання їх видів. Діагностика.
Профілактика пухлин молочної залози (МЗ) поділяється на первинну та вторинну.
Первинна – зводиться до попередження тютюнопаління, надмірного вживання алкоголю, зайвої ваги, гіподинамії, стресових ситуацій, надмірного сонячного опромінення.
Вторинна профілактика полягає у ранньому виявленні доброякісних дисгормональних захворювань молочної залози (ДЗМЗ) та своєчасній корекції гормональних розладів, що є передумовою розвитку пухлин.
Кратність та методи обстеження МЗ визначаються віком жінки.
Скринінг патології молочної залози
ДІАГНОСТИКА
Клінічне обстеження молочних залоз, окрім пальпації, включає ретельний збір анамнезу з урахуванням факторів ризику розвитку раку молочної залози (РМЗ).
Фактори ризику розвитку раку молочної залози (В):
- вік більше 35 років;
- сімейний анамнез: наявність онкопатології у родичів (В);
- перші менархе до 12 років;
- перші пологи після 30 років;
- менопауза після 55 років;
- атипія у результатах попередніх біопсійних матеріалів;
- зловживання алкоголем (вживання більш 100 мл міцних напоїв або 200 мл вина у день);
- вживання екзогенних гормонів: при безперервному вживанні КОК або ЗГТ – більше 10 років.
Під час клінічного обстеження молочних залоз визначаючим є принцип онкозастереженості.
Клінічні ознаки малігнізації наступні:
- пухлина, що виявляється під час пальпації;
- втягування соска або шкіри соска;
- асиметрія соска;
- ерозія соска;
- біль у МЗ;
- пахвова лімфаденопатія;
- набряк верхньої кінцівки;
- набряк шкіри МЗ — “лимонна шкірка”;
- біль в аксилярній ділянці.
Під час обстеження молочних залоз та веденні жінки при виявленні патології лікарі повинні дотримуватись правила “семи позицій”:
1) положення — обстеження жінки проводитися спочатку у положенні сидячи, далі стоячи, після цього лежачи з піднятими руками;
2) розміру — звертають увагу на асиметрію розмірів залоз;
3) пальпації — проводиться “за годинниковою стрілкою ” подушечками пальців;
4) тиску — відмічають щільність молочної залози, у разі наявності утворення — його щільність та зміщення;
5) методики обстеження — повинна відповідати прийнятим алгоритму;
6) зворотного зв`язку — передбачає узгодженість та наступність дії спеціалістів різного фаху;
7) диспансерне спостереження.
У разі виявлення патології під час проведення скринінгу, повинне проводитись подальше обстеження стану молочної залози з використанням “потрійного тесту”, що включає:
- клінічне обстеження молочних залоз;
- білатеральну мамографію;
- у разі наявності об`ємних утворень тонкоголкову аспіраційну біопсію під контролем УЗД з послідуючою цитологією (маніпуляція проводиться підготовленим лікарем УЗД).
Інтерпретація результатів тонкоголкової аспіраційної біопсії проводиться патоморфологом.
У жінок молодше 35 років з метою зниження променевого навантаження на організм жінки у разі пальпаторного виявлення об`ємного новоутворення у молочній залозі для діагностики замість мамографії використовується УЗД молочних залоз .
Покази до проведення УЗД:
- скринінг молочних залоз у молодих жінок (до 40 років);
- моніторинг стану молочних залоз у жінок, які приймають гормональні препарати (гестагени, КОК, ЗГТ);
- інтерпретація мамографічних даних щодо визначення структури об`ємних утворень;
- динамічне спостереження за розмірами об`ємних новоутворень у молодих жінок;
- контрольне обстеження після пункційної біопсії та хірургічних втручань на молочній залозі.
Обстеження може проводитись в будь якій фазі менструального циклу. Проте, необхідно враховувати, що під час УЗД візуалізація ранніх доклінічних форм, невеликих за розміром ущільнень в МЗ є недостатньою.
“Золотим стандартом” обстеження молочних залоз є білатеральна мамографія, що обумовлено: радіорезистентністю тканини зрілої молочної залози, низькою дозою опромінення сучасних апаратів, високою ефективністю діагностики безсимптомних злоякісних пухлин: 85-90%.
Комментировать