Новости

Проект закону України №4736 от 31.05.2016, Про стоматологічну діяльність

Цей Закон визначає поняття, види, форми надання та механізми правового регулювання стоматологічної діяльності в Україні, систему, гарантії та засади професійного самоврядування в стоматології, як одного із найважливіших елементів системи охорони здоров’я для управління професійною діяльністю стоматологів, з метою забезпечення умов для ефективного виконання стоматологами своїх професійних обов’язків.

Розділ I. Загальні положення

Стаття 1. Стоматологія та стоматологічна діяльність

Стоматологія — це окрема галузь медицини, яка вивчає етіологію та патогенез хвороб зубів, органів порожнини рота та щелепно-лицевої області, розробляє методи їх діагностики, лікування та профілактики.

Стоматологічною діяльністю визнається професійна діяльність осіб, що мають Сертифікат про право на здійснення стоматологічної діяльності, яка здійснюється шляхом надання стоматологічної допомоги (профілактичної, діагностичної, лікувальної, реабілітаційної) при отриманні інформованої згоди пацієнта чи законного представника (за виключенням невідкладних станів пацієнта), а також система заходів щодо організаційного, матеріально-технічного, санітарно-протиепідемічного забезпечення надання стоматологічної допомоги.

Стоматологічна допомога — це комплекс заходів, які проводяться на підставі локальних та уніфікованих протоколів, щодо проведення оцінки, діагностики, профілактики та лікування (хірургічних та не хірургічних) захворювань порожнини рота, щелепово-лицьової області та суміжних і пов’язаних з ними впливів на організм людини, з метою задоволення потреб людини у підтриманні та відновленні її стоматологічного здоров’я.

Стоматологічна послуга — це комплекс дій стоматолога щодо проведення оцінки, діагностики, профілактики та лікування (хірургічних та нехірургічних) захворювань порожнини рота, щелепно-лицьової області та суміжних і пов’язаних з ними впливів на організм людини, які мають самостійне закінчене значення і визначену вартість.

Пацієнт — це фізична особа, яка звернулась за стоматологічною допомогою (профілактичною, діагностичною, лікувальною, реабілітаційною) або отримала її незалежно від того, в якому стані вона перебувала на момент звернення: хвора чи здорова.

Стаття 2. Законодавче регулювання стоматологічної діяльності

Здійснення стоматологічної діяльності в Україні регулюється Законом України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», цим Законом, іншими законодавчими актами України та актами професійного самоврядування стоматологів України.

Стаття 3. Державне регулювання стоматологічної діяльності

Державне регулювання стоматологічної діяльності здійснюється через уповноважене у сфері охорони здоров’я міністерством на підставі, в межах повноважень та у спосіб передбачений законодавством України, який не повинен призводити до втручання держави та її посадових осіб у діяльність професійного самоврядування стоматологів.

Уповноважене у сфері охорони здоров’я міністерство в межах цього Закону здійснює наступну регуляторну діяльність:

1) встановлює загальні вимоги допуску до медичної діяльності;

2) надає уповноваженому Міністерству у сфері освіти та органу професійного самоврядування стоматологів пропозиції та зауваження щодо розробки та затвердження профільних навчальних програм;

3) здійснює нагляд за дотриманням законодавства в сфері стоматологічної діяльності;

4) у випадках, які визначені цим Законом, затверджує регуляторні акти спільно або за погодженням з органом професійного самоврядування стоматологів та погоджує документи професійного самоврядування стоматологів.

5) ліквідує інститут головних спеціалістів у галузі стоматології.

Органи державної влади та місцевого самоврядування зобов’язані погоджувати з професійним самоврядуванням стоматологів України проекти регуляторних актів, протоколів надання стоматологічної допомоги, стоматологічної освіти та усіх інших документів, які стосуються питань організації та професійної діяльності стоматологів в Україні.

Розділ II. Суб’єкти стоматологічної діяльності

Стаття 4. Склад суб’єктів стоматологічної діяльності

Суб’єктами надання стоматологічної допомоги в Україні є:

1) стоматологи — основний суб’єкт стоматологічної діяльності та надання стоматологічної допомоги;

2) молодші спеціалісти з медичною освітою — гігієністи, зубні техніки, асистенти стоматологів та інші профільні спеціалісти, визначені законодавством та органом професійного самоврядування України.

Стаття 5. Стоматолог

Стоматолог — це лікар у галузі стоматології, який надає медичну допомогу щодо запобігання, діагностики та лікування аномалій та захворювань зубів, порожнини рота, щелепово-лицевої ділянки та зв’язаних з ними тканин.

Стоматологом може бути фізична особа, яка отримала вищу медичну освіту за спеціальністю «Стоматологія» та Сертифікат про право на здійснення стоматологічної діяльності на території України.

Сертифікат про право на здійснення стоматологічної діяльності на території України — це документ який надає право здійснювати на території України професійну стоматологічну діяльність, що видається органом професійного самоврядування стоматологів України на основі диплому про вищу освіту за спеціальністю «Стоматологія». Порядок видачі сертифіката, припинення його дії та поновлення визначається Положенням про сертифікацію стоматолога, яке затверджується органом професійного самоврядування стоматологів України.

Стоматолог має право на здійснення стоматологічної діяльності з моменту отримання Сертифікату та до моменту припинення його чинності.

Стаття 6. Освіта стоматолога

Освіта стоматолога складається з отримання вищої медичної освіти за спеціальністю «Стоматологія», післядипломної освіти, подальшої безперервної освіти та самоосвіти.

Вища освіта стоматолога отримується у вищих навчальних закладах IV рівня акредитації і повинна забезпечувати набуття стоматологом необхідних теоретичних знань, практичних навиків для повноцінного самостійного здійснення стоматологічної діяльності.

Післядипломна освіта стоматолога полягає у вдосконаленні освіти та професійної підготовки шляхом поглиблення, розширення і оновлення її професійних знань, умінь і навичок або отримання іншої спеціальності на основі вищої освіти та практичного досвіду. Післядипломна освіта може набуватись у формі спеціалізації та(або) розширення профілю.

Безперервна освіта та самоосвіта стоматолога має на меті підтримання та розвиток професійного рівня стоматолога, вивчення ним нових методик та технік надання стоматологічної допомоги, ознайомлення та практичне запровадження новітніх способів, методів та засобів, освоєння сучасного обладнання та техніки для надання стоматологічної допомоги.

Вимоги до професійних якостей, знань та навиків стоматолога, порядок, вимоги та умови отримання післядипломної освіти і безперервної освіти визначаються професійним самоврядуванням стоматологів України.

Орган професійного самоврядування стоматологів України надає організаційну, інформаційну та методологічну підтримку з розробки та впровадження навчальних програм з підготовки стоматолога, співпрацює із об’єднаннями студентів стоматологічних факультетів, викладачів та працівників університетських клінік, іншими профільними навчальними та науковими установами з метою всестороннього аналізу та сприяння динамічного розвитку стоматологічної освіти в Україні.

Стаття 7. Допуск до стоматологічної діяльності

Єдиним документом який надає право стоматологу здійснювати на території України професійну стоматологічну діяльність є Сертифікат про право на здійснення стоматологічної діяльності.

Сертифікація — це підтвердження кваліфікаційного рівня особи, яка має намір надавати стоматологічну допомогу на підставі диплому про отриману вищу освіту за спеціальністю «Стоматологія».

Порядок видачі сертифіката, припинення його дії та поновлення визначається Положенням про сертифікацію стоматолога, яке затверджується органом професійного самоврядування стоматологів України.

Умови допуску до спеціалізованих видів стоматологічної діяльності визначаються органом професійного самоврядування стоматологів України.

Спеціальним законом України може передбачатись ліцензування стоматологічної діяльності або окремих її видів. Умови та порядок ліцензування визначаються спеціальним підзаконним актом, який затверджується спільно уповноваженим у сфері охорони здоров’я міністерством та органом професійного самоврядування стоматологів України.

Стаття 8. Єдиний реєстр стоматологів України

Професійне самоврядування стоматологів України забезпечує ведення Єдиного реєстру стоматологів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад стоматологів, які відповідно до цього Закону набули права на заняття стоматологічною діяльністю в Україні, про обрані стоматологами організаційні форми стоматологічної діяльності.

Єдиний реєстр стоматологів України містить дані:

1) прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) стоматолога;

2) номер і дата видачі Сертифікату про право на здійснення стоматологічної діяльності;

3) найменування і місцезнаходження форми стоматологічної діяльності, засоби зв’язку;

4) інформація про накладені дисциплінарні стягнення та їх погашення;

5) інформація про зупинення або припинення Сертифікату про право на здійснення стоматологічної діяльності;

6) інші відомості, передбачені цим Законом.

Стоматолог протягом трьох робочих днів з дня зміни відомостей про себе, що внесені або підлягають внесенню до Єдиного реєстру стоматологів України, письмово повідомляє про них орган професійного самоврядування стоматологів України, за винятком відомостей, які вносяться на підставі рішень цього органу.

Інформація, внесена до Єдиного реєстру стоматологів України, є відкритою на офіційному веб-сайті органу професійного самоврядування стоматологів України. Орган професійного самоврядування стоматологів України надає витяги з Єдиного реєстру стоматологів України за зверненням стоматолога або іншої особи.

Відомості, що підлягають внесенню до Єдиного реєстру стоматологів України, включаються до нього не пізніше дня, наступного за днем отримання органом професійного самоврядування стоматологів України відповідної інформації, крім випадків, установлених цим Законом.

Порядок ведення Єдиного реєстру стоматологів України затверджується органом професійного самоврядування стоматологів України.

З метою ведення Єдиного реєстру стоматологів України дозволяється обробка персональних даних фізичних осіб відповідно до законодавства з питань захисту персональних даних.

Стаття 9. Права стоматолога

Цей Закон гарантує стоматологу, не залежно від форми здійснення стоматологічної діяльності:

1) право на заняття професійною діяльністю відповідно до спеціальності та кваліфікації

2) право на належні умови професійної діяльності;

3) право брати участь в професійному самоврядуванні, обирати і бути обраним до органів професійного самоврядування;

4) право на спеціалізовану та безперервну освіту з метою підвищення професійного рівня;

5) право на відмову від подальшого ведення пацієнта;

6) право на створення наукових медичних товариств, професійних спілок та інших громадських організацій;

7) інші права, передбачені чинним законодавством.

Стаття 10. Обов’язки стоматолога

Стоматолог зобов’язаний:

1) надавати своєчасну та кваліфіковану стоматологічну допомогу, сприяти охороні та зміцненню стоматологічного здоров’я людей, профілактиці і лікуванню захворювань;

2) безоплатно надавати домедичну допомогу громадянам у разі нещасного випадку та в інших екстремальних ситуаціях;

3) поширювати наукові та медичні знання серед населення, пропагувати, у тому числі власним прикладом, здоровий спосіб життя;

4) дотримуватись норм чинного законодавства, стандартів якості та протоколів лікування, вимог професійної етики, зберігати лікарську таємницю;

5) вести і подавати статистичну та інші види звітності в порядку, визначеному спеціальним законодавством України і положеннями органу професійного самоврядування стоматологів України;

6) постійно підвищувати рівень професійних знань і майстерності;

7) надавати консультативну допомогу, зокрема і на платній основі, своїм колегам та іншим працівникам охорони здоров’я;

8) надавати пацієнтові (його уповноваженим представникам) чи іншим компетентним суб’єктам медичну інформацію;

9) дотримуватись Статуту та інших документів органу професійного самоврядування стоматологів України, виконувати його рішення;

10) вчасно подавати інформацію про зміни в даних, які вносяться до Єдиного реєстру стоматологів України;

11) виконувати інші, передбачені Конституцією України, цим Законом, іншими актами законодавства та професійного самоврядування стоматологів України, а також договорами, які не суперечать цьому Закону, зобов’язання.

Стаття 11. Підстави зупинення та припинення стоматологічної діяльності

Стоматологічна діяльність може бути зупинена на підставі:

1) особистої обґрунтованої заяви стоматолога;

2) притягнення стоматолога до дисциплінарної відповідальності;

3) виникнення об’єктивних обставин, що тимчасово унеможливлюють здійснення стоматологічної діяльності (тривала хвороба, винесення вироку про позбавлення волі, прийняття рішення судом про визнання особи безвісті відсутньою тощо).

Стоматологічна діяльність припиняється виключно на підставі припинення Сертифікату про право на здійснення стоматологічної діяльності. Дія Сертифікату припиняється у разі:

1) подання стоматологом відповідної особистої заяви;

2) смерті, винесення судом рішення про оголошення його померлим;

3) притягнення стоматолога до дисциплінарної відповідальності у формі припинення Сертифікату;

4) притягнення стоматолога до кримінальної відповідальності у вигляді заборони здійснення професійної діяльності;

5) анулювання рішення про видачу Сертифіката.

Стаття 12. Здійснення стоматологічної діяльності іноземцями в Україні

Іноземні громадяни або особи без громадянства мають право займатися стоматологічною діяльністю в Україні у випадку, якщо вони відповідають усім вимогам, які визначені цим Законом та спеціальним законодавством для стоматологів — громадян України.

Стаття 13. Молодші спеціалісти з медичною освітою — суб’єкти стоматологічної діяльності

До стоматологічної діяльності допускаються молодші спеціалісти з медичною освітою згідно з переліком спеціальностей, які визначені органом професійного самоврядування стоматологів, що отримали освітньо-кваліфікаційний рівень «молодший спеціаліст» або «бакалавр» у вищих навчальних закладах I — IV рівнів акредитації, а також особи, що мають відповідну незакінчену вищу медичну освіту та допущені до медичної діяльності на посадах, які вони обіймають.

Молодші спеціалісти з медичною освітою не підлягають сертифікації. Умови та порядок їх допуску до здійснення стоматологічної діяльності визначається органом професійного самоврядування стоматологів.

Розділ III. Професійне самоврядування стоматологів

Стаття 14. Професійне самоврядування стоматологів

Професійне самоврядування стоматологів — це різновид професійного самоврядування, тобто гарантоване та забезпечене державою право кожного стоматолога, управляти стоматологічною діяльністю, самостійно виконувати завдання та здійснювати повноваження, у порядку, встановленому цим Законом шляхом об’єднання у професійну самоврядну організацію, орган професійного самоврядування — Палату стоматологів України.

Стаття 15. Засади професійного самоврядування стоматологів

Професійне самоврядування стоматологів в Україні здійснюється на засадах:

1) законності;

2) демократизму;

3) незалежності;

4) рівноправності;

5) професійності;

6) прозорості;

7) колегіальності;

8) корпоративності;

9) правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами;

10) підзвітності та відповідальності перед стоматологами та суспільством.

Стаття 16. Завдання професійного самоврядування стоматологів

Завданнями професійного самоврядування стоматологів є:

1) дотримання організаційної незалежності стоматологів, захист від втручання у здійснення стоматологічної діяльності;

2) забезпечення рівності прав та обов’язків стоматологів;

3) підтримання високого професійного рівня стоматологів;

4) створення сприятливих умов для здійснення стоматологічної діяльності та забезпечення балансу у взаєминах «стоматолог-пацієнт»;

5) ведення Єдиного реєстру стоматологів України;

6) обов’язковості дотримання та виконання рішень професійного самоврядування стоматологів, прийнятих в межах їх компетенції;

7) забезпечення умов для реалізації права на оскарження кожним стоматологом у встановленому законодавством порядку рішень професійного самоврядування стоматологів;

8) забезпечення прав людини у сфері охорони здоров’я.

Стаття 17. Палата Стоматологів України

Палата Стоматологів України (надалі Палата) — це єдиний орган професійного самоврядування стоматологів в Україні.

Палата є юридичною особою публічного права і організує свою діяльністю на принципах самоврядування. Палата створюється на невизначений строк та не може бути реорганізоване. Ліквідація Палати може бути здійснена лише на підставі закону.

Діяльність, структура та склад Палати регулюється цим Законом, іншими актами законодавства України та її Статутом.

Основними призначенням Палати є об’єднання на професійній основі зусиль стоматологів по виконанню покладених на них цим Законом завдань і обов’язків. Діяльність Палати здійснюється відповідно до цього Закону, законодавств України та Статуту Палати.

Для вирішення завдань Палати, проведення організаційної та іншої роботи по забезпеченню основних напрямків її діяльності в регіонах, які визначаються Палатою, створюються відділення, що є її структурними підрозділами.

Для реалізації завдань Палати Стоматологів України утворюються спеціальні комісії та інші органи Палати.

Стаття 18. Функції Палати

Палата Стоматологів України:

1) здійснює сертифікацію осіб, що мають намір займатися стоматологічною діяльністю (видає сертифікат на право здійснення стоматологічної діяльності).

2) в межах своїх повноважень здійснює контроль за дотриманням суб’єктами стоматологічної діяльності якості надання стоматологічної допомоги, норм чинного законодавства та вимог професійної етики стоматологів;

3) розробляє і визначає стандарти та нормативи, які є обов’язковими для всіх суб’єктів стоматологічної діяльності;

4) розробляє «Положення про кваліфікаційні характеристики стоматолога», «Положення про безперервну освіту», «Положення про сертифікацію (ліцензування) суб’єктів стоматологічної діяльності», Кодекс професійної етики стоматолога, «Положення про Єдиний реєстр стоматологів України», «Положення про діловодство та звітність суб’єктів стоматологічної діяльності», «Положення про програми професійної підготовки стоматологів», та інші акти згідно цього Закону і чинного законодавства;

5) забезпечує збір та узагальнення статистичної звітності стоматологів та надає інформацію та висновки, щодо пунктів звітності;

6) веде Єдиний реєстр стоматологів України;

7) затверджує розмір та порядок сплати професійного збору;

8) надає організаційну, інформаційну та методологічну підтримку з розробки та впровадження навчальних програм з підготовки стоматолога;

9) розробляє методичні та рекомендаційні матеріали щодо стоматологічної діяльності;

10) вносить до органів державної влади пропозиції щодо здійснення регуляторної діяльності в сфері стоматології;

11) представляє стоматологів України у міжнародних відносинах;

12) здійснює допуск осіб, які пройшли стоматологічну підготовку в навчальних закладах іноземних держав, до стоматологічної діяльності на території України;

13) здійснює ліцензування господарської діяльності у галузі стоматології, у випадках, які передбачені законами України;

14) бере участь у розробці, погодженні та здійсненні контролю за дотриманням вимог Галузевої угоди між уповноваженим у сфері охорони здоров’я міністерством, Центральним комітетом професійних спілок працівників охорони здоров’я і Палатою, інші форми економічного захисту стоматологів;

15) делегує своїх представників до складу Колегії й інших дорадчих органів уповноваженого у сфері охорони здоров’я міністерства і регіональних органів охорони здоров’я, Національної академії медичних наук України, структурних підрозділів з питань охорони здоров’я центральних органів виконавчої влади і відомств, у підпорядкуванні яких знаходяться заклади охорони здоров’я, інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань охорони здоров’я;

16) делегує своїх представників до складу акредитаційних комісій і комітетів з конкурсних торгів уповноваженого у сфері охорони здоров’я міністерства та регіональних органів охорони здоров’я, структурних підрозділів з питань охорони здоров’я центральних органів виконавчої влади і відомств, у підпорядкуванні яких знаходяться заклади охорони здоров’я, інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань охорони здоров’я;

17) бере участь в погоджені тарифів, і проведенні конкурсних торгів та укладенні договорів між органами місцевого самоврядування і закладами охорони здоров’я щодо надання стоматологічної допомоги членам територіальних громад;

18) делегує своїх представників до складу конкурсних комісій з питань заміщення керівних посад у системі охорони здоров’я;

19) подає клопотання з відповідними рекомендаціями на присвоєння почесних звань та державних нагород;

20) здійснює організаційну підтримку стоматологів в сфері страхування цивільно-правової відповідальності стоматологів;

21) притягає стоматологів до дисциплінарної відповідальності;

22) здійснює інші повноваження, передбачені чинним законодавством та Статутом Палати.

Стаття 19. Взаємодія Палати та держави

Керівник уповноваженого у сфері охорони здоров’я міністерства може звернутися до Палати з пропозицією розглянути питання, які відносяться до компетенції професійного самоврядування стоматологів.

Пропозиції керівника уповноваженого у сфері охорони здоров’я міністерства підлягають обов’язковому розгляду на найближчій черговій чи позачерговій Конференції стоматологів. Рада Палати надає відповідь про результати розгляду у місячний термін з дня подання пропозицій.

Керівник уповноваженого у сфері охорони здоров’я міністерства може оскаржити в суді рішення органів Палати у разі невідповідності їх чинному законодавству України.

Стаття 20. Професійний збір

Професійний збір — це загальнообов’язковий професійний платіж, який сплачується стоматологами України з метою фінансового забезпечення професійного самоврядування стоматологів.

Кожен стоматолог зобов’язаний сплачувати професійний збір.

Кошти, отримані в результаті сплати професійного збору, можуть використовуватись виключно на виконання функцій професійного самоврядування стоматологів, розвиток стоматології України та забезпечення стоматологічного здоров’я населення.

Розмір, порядок сплати та використання коштів, які отримані в результаті сплати професійного збору, визначається Конференцією стоматологів шляхом затвердження відповідного положення та бюджету Палати.

Стаття 21. Органи Палати

Центральними органами Палати є:

1) Конференція стоматологів;

2) Рада Палати;

3) Голова Ради Палати;

4) Ревізійна комісія Палати;

5) Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія стоматологів;

6) інші органи, утворені на підставі Статуту Палати чи рішення Конференції стоматологів.

Регіональні відділення Палати є її органами на місцях.

Стаття 22. Конференція стоматологів

Конференція стоматологів є вищим керівним органом Палати.

Позачергова Конференція стоматологів скликається в термін, що не перевищує двох місяців:

1) на підставі рішення Ради Палати;

2) на вимогу не менше ніж двох тисяч стоматологів.

До виключної компетенції Конференції стоматологів належать:

1) затвердження Статуту Палати, внесення змін і доповнень до нього;

2) обрання та дострокове відкликання Голови Ради, заступника Голови Ради, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії стоматологів та Ревізійної комісії Палати;

3) затвердження заступника — Голови Ради Палати за поданням Голова Ради Палати;

4) затвердження Кодексу професійної етики стоматолога;

5) ухвалення рішень з найважливіших поточних і перспективних питань діяльності стоматології і Палати;

6) заслуховування звітів Ради та Ревізійної комісії, ухвалення рішень по цих звітах;

7) встановлення розміру та порядку сплати професійного збору.

Чинним законодавством та рішенням Конференції стоматологів до її виключної компетенції можуть бути віднесені й інші питання, якщо це не суперечить цьому Закону.

Стаття 23. Рада Палати

До складу Ради Палати входить по одному представнику від її регіональних відділень без можливості переобрання на дану посаду, а також Голова Ради і заступник Голови Ради Палати — за посадою. За рішенням Конференції стоматологів до складу Ради з правом дорадчого голосу можуть входити колишні голови Ради Палати. Представники об’єднань гігієністів, зубних техніків та асистентів стоматологів залучаються до роботи Ради без права голосу.

Строк повноважень членів Ради складає два роки. Повноваження Ради продовжуються до початку роботи нової Ради. Повноваження члена Ради можуть бути достроково припинені за рішенням відповідного регіонального відділення. За рішенням Конференції стоматологів Рада може бути розпущена достроково.

Раду Палати очолює Голова Ради Палати.

Рада Палати:

1) в разі необхідності в перервах між скликаннями Конференції Голова Ради затверджує з числа членів Ради тимчасового виконуючого обов’язки заступника Голови Ради;

2) координує діяльність регіональних відділень Палати, керує ними та контролює їх роботу;

3) здійснює нагляд за діяльністю стоматологів;

4) здійснює інші повноваження покладені на неї Статутом Палати.

Чинним законодавством і рішенням Конференції стоматологів Раді Палати можуть бути надані й інші повноваження в межах, що не суперечать закону та Статуту Палати.

Стаття 24. Голова Ради Палати

Голова Ради Палати обирається Конференцією стоматологів строком на два роки. Одна і та сама особа не може бути обрана Головою Ради Палати більше ніж двічі.

Голова Ради Палати:

1) очолює Раду Палати, керує її роботою;

2) організовує виконання рішень Конференції стоматологів України та Ради Палати;

3) представляє Палату у відносинах з державними, громадськими, міжнародними та іншими організаціями.

Рішеннями Конференції та Ради Палати Голові Ради можуть бути надані й інші права та обов’язки, якщо це не суперечитиме цьому Закону.

В разі відсутності Голова Ради Палати його обов’язки виконує заступник Голови Ради.

Стаття 25. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія стоматологів

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія стоматологів обирається Конференцією стоматологів строком на два роки. До складу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії стоматологів входять голова, заступник голови і члени комісії. Кількість членів визначається Конференцією стоматологів.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія стоматологів здійснює вироблення стратегії та розгляд питань допуску до стоматологічної діяльності, дотримання стоматологами вимог Кодексу професійної етики стоматолога, правил стоматологічної практики під час виконання ними своїх професійних обов’язків, а також інших нормативних документів, які регламентують стоматологічну діяльність в Україні, розглядає скарги на рішення кваліфікаційно-дисциплінарних комісій регіональних відділень.

Конкретні повноваження, процедура формування і організація діяльності Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії стоматологів визначається Положенням про неї, яке затверджується Конференцією стоматологів.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія стоматологів підзвітна і підконтрольна Конференції стоматологів.

Стаття 26. Ревізійна комісія Палати стоматологів України

Ревізійна комісія Палати обирається Конференцією стоматологів у складі п’яти стоматологів строком на два роки.

Ревізійна комісія:

1) контролює виконання Статуту Палати, рішень Конференції, Ради Палати та Голови Ради Палати;

2) здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю Палати, перевіряє правильність виконання бюджету Палати та штатного розкладу адміністративно-господарського апарату.

Стаття 27. Регіональні відділення Палати

Регіональне відділення Палати є структурним підрозділом Палати, основним завданням якого є проведення організаційної та іншої роботи, пов’язаної з реалізацією повноважень Палати.

Регіональне відділення Палати об’єднує усіх стоматологів, які здійснюють стоматологічну діяльність на території відповідного регіону. Якщо стоматолог здійснює діяльність на території більш ніж одного регіону, він самостійно обирає регіональне відділення до якого він відноситься.

Стаття 28. Органи регіонального відділення Палати стоматологів України

Органами регіонального відділення Палати є загальні збори, рада та голова відділення, його заступник, дисциплінарна комісія. За рішенням загальних зборів рада регіонального відділення може не утворюватись.

Голова регіонального відділення Палати несе відповідальність за виконання вимог Статуту Палати і Положення про регіональне відділення Палати, рішень Ради Палати, загальних зборів та ради відділення.

У разі відсутності голови регіонального відділення Палати його обов’язки виконує заступник.

При створенні ради відділення її повноваження, склад і порядок діяльності визначаються загальними зборами відділення. Зазначені повноваження не можуть перевищувати коло повноважень наданих самому відділенню.

В разі необхідності, з власної ініціативи або на прохання стоматолога, голова регіонального відділення Палати може призначати представника відділення Палати для участі у перевірці стоматологічної діяльності стоматолога. Органи та посадові особи, що здійснюють таку перевірку не мають права відмовити представнику відділення Палати в участі у перевірці.

Розділ IV. Порядок здійснення стоматологічної діяльності

Стаття 29. Форми здійснення стоматологічної діяльності

Стоматологічна діяльність може здійснюватись у організаційних формах, які визначені цим Законом:

1) стоматологічна практика;

2) стоматологічний центр (клініка);

3) університетська стоматологічна клініка.

Стоматологічна практика — це вид господарської діяльності у сфері охорони здоров’я, який провадиться закладами охорони здоров’я та фізичними особами — підприємцями з дотриманням встановлених законодавством вимог з метою надання стоматологічної допомоги..

Стоматологічний центр (клініка) — це заклад охорони здоров’я з організації та надання стоматологічної допомоги зі статусом юридичної особи, який може мати структурні підрозділи іншого медичного профілю.

Університетська стоматологічна клініка — це заклад охорони здоров’я, який є лікувально-навчальним та науковим структурним підрозділом вищого навчального закладу або закладу післядипломної освіти. Головною метою діяльності університетської клініки є надання стоматологічної допомоги, забезпечення підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації студентів, інтернів, клінічних ординаторів, аспірантів, медичних працівників стоматологічного профілю за стандартами вищої освіти, проведення науково-дослідної роботи, розробки, апробації та впровадження нових медичних технологій в галузі стоматології.

Стаття 30. Види стоматологічної допомоги

Надання стоматологічної допомоги в Україні дозволяється виключно суб’єктам, які отримали Сертифікат про право на здійснення стоматологічної діяльності в порядку передбаченому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України.

Стоматологічна допомога надається у виді:

1) моніторингу факторів ризику стоматологічних захворювань та поширення інформації про методи та засоби профілактики захворювань порожнини рота серед пацієнтів;

2) профілактики виникнення захворювань порожнини рота та навчання індивідуальної гігієни порожнини рота різних вікових категорій громадян;

3) контролю за поширенням захворювань порожнини рота;

4) стоматологічної допомога з метою відновлення здоров’я порожнини рота.

Стоматологічна допомога, яка надається з метою відновлення здоров’я порожнини рота і передбачена пунктом 4 частини другої цієї статті, включає в себе:

1) загальну стоматологію;

2) дитячу стоматологію;

3) терапевтичну стоматологію;

4) ендодонтію;

5) пародонтологію;

6) ортопедичну стоматологію;

7) ортодонтію;

8) хірургічну стоматологію;

9) естетичну стоматологія;

10) інші спеціалізовані види стоматологічної допомоги.

Стаття 31. Протоколи надання стоматологічної допомоги

Уніфікований протокол надання стоматологічної допомоги — це документ, що розробляється на основі клінічної настанови з урахуванням можливостей системи стоматологічної допомоги, а за наявності стандарту конкретного виду стоматологічної допомоги — відповідно до нього. Уніфікований протокол визначає процес надання стоматологічної допомоги, обсяг та її результати при певному захворюванні, синдромі чи клінічній ситуації включаючи всі види медичної допомоги. Уніфікованим протоколом закріплюються рівні якості, ефективності та доступності стоматологічної допомоги при певній нозології чи патологічному стані.

Локальний протокол стоматологічної допомоги — це документ, який спрямований на забезпечення надання безперервної, ефективної та економічно доцільної стоматологічної допомоги при певних захворюваннях та інших патологічних станах відповідно до положень клінічної настанови, стандарту та/чи уніфікованого протоколу надання стоматологічної допомоги, забезпечує координацію та упорядкування за часовим графіком технологій та методів надання стоматологічної допомоги багато — та міждисциплінарного змісту, регламентує ключові пункти реєстрації медичної інформації і ведення клінічного аудиту та затверджується керівником закладу охорони здоров’я. Локальний протокол регламентує надання медичної допомоги не нижче рівня вимог уніфікованого протоколу.

Методики розробки протоколів надання стоматологічної допомоги встановлюються Палатою за погодженням з уповноваженим у сфері охорони здоров’я міністерством.

Стаття 32. Лікарська таємниця у стоматологічній діяльності

Стоматологи та інші особи, яким у зв’язку з виконанням професійних або службових обов’язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя громадянина, не мають права розголошувати ці відомості, крім передбачених законодавчими актами випадків.

При використанні інформації, що становить лікарську таємницю, в навчальному процесі, науково-дослідній роботі, в тому числі у випадках її публікації у спеціальній літературі, повинна бути забезпечена анонімність пацієнта.

Стаття 33. Обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності стоматологів

Страхування цивільно-правової відповідальності стоматолога є обов’язковим.

Мінімальний розмір страхової премії встановлюється органом професійного самоврядування стоматологів України.

Договір страхування стоматологічної діяльності повинен поновлюватися чи переукладатися не пізніше ніж з наступного дня після закінчення дії попереднього договору.

Стаття 34. Оплата стоматологічних послуг

Оплата за надання стоматологічної допомоги здійснюється за рахунок плати пацієнтом (його представником), виплат з системи медичного страхування, цільових виплат з державного чи місцевих бюджетів.

Якщо законодавством України встановлено, що окремі види стоматологічних послуг можуть надаватись безкоштовно для пацієнта, чи передбачено пільги для окремих категорій громадян з оплати стоматологічної допомоги, відповідні витрати стоматолога мають бути повністю компенсовані за рахунок коштів бюджету відповідного рівня.

Професійне самоврядування стоматологів може створювати, запроваджувати та розвивати програми соціального партнерства з метою належного забезпечення стоматологічною допомогою найбільш вразливих соціальних верств населення.

Стаття 35. Стоматологічне діловодство

Ведення діловодства всіх форм стоматологічної діяльності повинно забезпечувати збереження лікарської таємниці та відповідати спеціальним вимогам, які встановлені профільним законодавством.

У відповідності до чинного законодавства України Палата може запроваджувати новітні інформаційні та інноваційні технології у сферах діловодства, документообігу, обліку, звітності, механізмів оплати та інших.

Розділ V. Дисциплінарна відповідальність стоматологів

Стаття 36. Загальні умови дисциплінарної відповідальності стоматолога

Стоматолога може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження — процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях стоматолога ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно стоматолога здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією стоматологів регіонального відділення за адресою робочого місця стоматолога, зазначеною в Єдиному реєстрі стоматологів України.

Стоматологи несуть дисциплінарну відповідальність за порушення своїх професійних обов’язків.

Порушення професійних обов’язків стоматологом це:

1) порушення стандартів якості та протоколів лікування, норм чинного законодавства, вимог професійної етики і деонтології, порушенні етичного Кодексу стоматолога України;

2) невиконання або неналежному виконанні рішень Палати;

3) порушення інших обов’язків стоматолога, які передбачені цим Законом.

Притягнення до дисциплінарної відповідальності може бути відтерміноване до закінчення кримінального чи адміністративного провадження, оскільки їх результат може мати вплив на ухвалення рішення щодо дисциплінарної відповідальності.

Стоматолог може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку. Накладення стягнення, згідно із цим Законом, не звільняє від інших видів юридичної відповідальності, передбачених законодавством України.

Якщо в процесі розгляду скарги кваліфікаційно-дисциплінарна комісія виявить такі порушення, притягнення до відповідальності за які належить до компетенції відповідних органів державної влади, зазначена комісія інформує їх про це та надсилає необхідні матеріали.

Інформація про накладені стягнення та їх погашення заноситься до Єдиного реєстру стоматологів регіональним відділенням Палати. Строк зберігання інформації про кожен вид стягнення та його погашення визначаються Положенням про порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо стоматолога.

Стаття 37. Підстави для притягнення стоматолога до дисциплінарної відповідальності

Підставою для притягнення стоматолога до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком стоматолога є:

1) порушення правил професійної етики стоматолога;

2) розголошення лікарської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення;

3) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків;

4) невиконання рішень органів професійного самоврядування стоматологів;

5) порушення інших обов’язків стоматолога, передбачених законом.

Стаття 38. Види дисциплінарних стягнень

До стоматолога можуть бути застосовані такі стягнення:

1) попередження про неповну професійну відповідність;

2) зупинення дії Сертифікату на строк до 3 місяців;

3) зупинення дії Сертифікату на строк від 3 місяців до 1 року;

4) позбавлення права на заняття стоматологічною діяльністю та припинення дії Сертифікату.

Порядок зупинення, припинення та відновлення дії Сертифікату при накладенні стягнень визначається положенням про порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо стоматолога.

Стаття 39. Ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність стоматолога

Право на звернення до дисциплінарної комісії стоматологів із заявою (скаргою) щодо поведінки стоматолога, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Не допускається зловживання правом на звернення до дисциплінарної комісії, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність стоматолога без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на стоматолога у зв’язку із здійсненням ним професійної діяльності.

Дисциплінарну справу стосовно стоматолога не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку стоматолога, а також за анонімною заявою (скаргою).

Стаття 40. Стадії дисциплінарного провадження

Дисциплінарне провадження складається з:

1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок стоматолога;

2) порушення дисциплінарної справи;

3) розгляду дисциплінарної справи;

4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Стаття 41. Перевірка відомостей про дисциплінарний проступок стоматолога

Заява (скарга) щодо поведінки стоматолога, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється дисциплінарною комісією не пізніше трьох днів з дня її надходження.

Член дисциплінарної комісії за дорученням голови комісії проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до стоматолога для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

Під час проведення перевірки член дисциплінарної комісії має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників юридичних осіб незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об’єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, окрім інформації з обмеженим доступом.

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники юридичних осіб, фізичні особи, яким надіслано запит члена дисциплінарної комісії, зобов’язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідну інформацію, копії документів.

Відмова в наданні інформації на запит члена дисциплінарної комісії, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної комісії складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Заява (скарга) про дисциплінарний проступок стоматолога, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної комісії.

Стаття 42. Порушення дисциплінарної справи

За результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок стоматолога, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна комісії більшістю голосів членів, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно стоматолога.

Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку стоматологу та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність стоматолога, протягом трьох робочих днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається стоматологу, додається довідка члена дисциплінарної комісії, складена за результатами перевірки.

Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії стоматологів або до суду.

Стаття 43. Розгляд дисциплінарної справи

Дисциплінарна справа стосовно стоматолога розглядається дисциплінарною комісією протягом тридцяти днів з дня її порушення.

Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна комісія заслуховує повідомлення члена дисциплінарної комісії, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення стоматолога, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність стоматолога, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Стоматолог, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність стоматолога, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою стоматолога.

У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні дисциплінарної комісії стоматолог, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення стоматолога оголошуються на засіданні дисциплінарної комісії.

Неявка стоматолога чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності стоматолога, на засідання дисциплінарної комісії без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.

Розгляд справи про дисциплінарну відповідальність стоматолога є відкритим, крім випадків, якщо відкритий розгляд справи може призвести до розголошення лікарської таємниці.

Під час засідання дисциплінарної комісії ведеться протокол, який підписується головуючим та секретарем засідання.

Стаття 44. Прийняття рішення у дисциплінарній справі

За результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна комісія приймає рішення про притягнення стоматолога до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної комісії приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про позбавлення права на заняття стоматологічною діяльністю та припинення дії Сертифікату, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.

Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа стоматолога та інші обставини.

Рішення у дисциплінарній справі приймається за відсутності стоматолога, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність стоматолога.

Член дисциплінарної комісії, який проводив перевірку відомостей про дисциплінарний проступок стоматолога, не бере участь у голосуванні.

Рішення оголошується на засіданні дисциплінарної комісії. Копія рішення надсилається або вручається під розписку стоматологу та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність стоматолога, протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення.

Стаття 45. Оскарження рішення у дисциплінарній справі

Стоматолог чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність стоматолога, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії стоматологів або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія стоматологів протягом п’яти робочих днів з дня отримання заяви (скарги) витребовує матеріали дисциплінарної справи у відповідної дисциплінарної комісії та забезпечує розгляд скарги на рішення у дисциплінарній справі протягом десяти робочих днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної справи.

Розділ VI. Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня його офіційного опублікування і вводиться в дію через 6 місяців з дня його офіційного опублікування за винятком норм, що регулюють питання професійного самоврядування стоматологів України та його повноваження, які набирають чинності після державної реєстрації Палати стоматологів України.

2. Уповноважене у сфері охорони здоров’я міністерство протягом 21 календарного дня з дня офіційного опублікування цього Закону створює Координаційну раду з питань запровадження професійного самоврядування у стоматології в кількості 15 осіб: представники міністерства — 2 особи, представники Асоціації стоматологів України — 4 особи, представники Асоціації приватно практикуючих лікарів-стоматологів України — 4 особи, представники громадянської платформи «Реанімаційний пакет реформ» — 5 осіб.

3. Палата стоматологів України створюється шляхом проведення установчої Конференції стоматологів України.

4. Обов’язки, пов’язані з організацією та проведенням установчої Конференції стоматологів України, покладаються на Координаційну раду з питань запровадження професійного самоврядування у стоматології уповноваженого у сфері охорони здоров’я міністерства з обов’язковим залученням та врахуванням пропозицій і зауважень всеукраїнських громадських об’єднань стоматологів.

5. Уповноважене у сфері охорони здоров’я міністерство на підставі поданих Координаційною радою з питань запровадження професійного самоврядування у стоматології пропозицій зобов’язується створити належні організаційні умови для проведення установчої Конференції стоматологів України, виділити в користування Палати приміщення для здійснення її діяльності у регіонах.

6. Не пізніше 15 днів з дня набрання чинності цим Законом створюється національний і регіональні організаційні комітети установчої Конференції Палати та установчий з’їздів стоматологів регіону з членів ініціативних груп. Не пізніше 60 днів проводяться установчі регіональні з’їзди стоматологів областей України, Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя.

7. Обов’язок щодо організаційно-технічного забезпечення проведення установчих регіональних з’їздів стоматологів та установчої Конференції стоматологів України покладається на Координаційну раду з питань запровадження самоврядування у стоматології при Міністерстві охорони здоров’я України та регіональні організаційні комітети, які створюються на засадах самостійної ініціативи стоматологів та за участі місцевих органів у сфері охорони здоров’я, а також представників професійних громадських організацій стоматологів.

8. Участь в установчих регіональних з’їздах стоматологів беруть стоматологи, які здійснюють стоматологічну діяльність у відповідному регіоні, обирають делегатів для участі в установчій Конференції.

9. Органи у сфері охорони здоров’я АР Крим, департаменти (головні управління) охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (далі — управління охорони здоров’я) і всеукраїнські професійні громадські організації стоматологів складають списки стоматологів регіонів та повідомляють стоматологів про проведення установчих з’їздів та Конференції.

10. Установчі регіональні з’їзди вважаються чинними, якщо в них взяло участь не менше 10 % стоматологів регіону. Установчі регіональні з’їзди обирають делегатів установчої Конференції за принципом 1 делегат від кожних повних ста стоматологів регіону.

11. При меншій кількості установчі регіональні з’їзди вважаються відносно правочинними і мають право вибирати делегатів від своєї абсолютної кількості за принципом 1 делегат від кожних повних ста учасників зборів. У цьому випадку оголошуються повторний з’їзд стоматологів регіону, на які запрошуються ті стоматологи, які не брали участь в першому з’їзді, або всі стоматологи, якщо на перших зборах вибори делегатів не проводилися.

12. Організаційні комітети повідомляють учасників установчої Конференції стоматологів регіону поштою, електронною поштою, кур’єром або факсом та публікують оголошення про проведення установчого з’їзду стоматологів регіону у друкованому засобі масової інформації, в якому офіційно оприлюднюються рішення відповідного органу Автономної Республіки Крим, обласної ради, Київської та Севастопольської міських рад не пізніше двадцяти днів до дня проведення з’їзду. У повідомленні й оголошенні в обов’язковому порядку зазначаються час, дата і місце проведення установчої з’їзду стоматологів регіону. Міністерство охорони здоров’я України і всеукраїнські професійні громадські організації стоматологів забезпечують розміщення оголошення про проведення кожного установчого з’їзду стоматологів регіону на своїх офіційних веб-сайтах.

13. Установчий з’їзд стоматологів регіону відкриває найстарший за віком стоматолог, який бере участь у з’їзді. Установчий з’їзд стоматологів регіону обирає із свого складу головуючого та секретаря, які забезпечують порядок його ведення, складення протоколу, а також голову та членів лічильної комісії, які забезпечують голосування та підрахунок результатів голосування.

14. Установчий з’їзд стоматологів регіону:

1) обирає представника регіону у складі Ради Палати;

2) обирає делегатів на установчу конференцію стоматологів України;

3) формує перелік кандидатів на участь у виборах органів Палати стоматологів;

4) ухвалює рішення з інших питань, віднесених цим Законом до повноважень регіонального відділення Палати.

15. Рішення з’їзду стоматологів регіону ухвалюються більшістю голосів учасників з’їзду.

16. Не пізніше ста двадцяти днів з дня набрання чинності цим Законом проводиться установча Конференція стоматологів України, в якій беруть участь делегати, обрані установчими з’їздами стоматологів регіонів. На установчій Конференції стоматологів України мають бути присутні представники не менше двох третин від загальної кількості областей України, Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя.

17. Обов’язок щодо організаційно-технічного забезпечення проведення установчої Конференції стоматологів України покладається на Координаційну раду при Міністерстві охорони здоров’я України.

18. Міністерство охорони здоров’я України і всеукраїнські професійні громадські організації стоматологів публікують оголошення про проведення установчої Конференції стоматологів України у газеті «Ваше здоров’я» та розміщують на своїх офіційних веб-сайтах. В оголошенні в обов’язковому порядку зазначаються час, дата і місце проведення установчої Конференції стоматологів України.

19. Установча Конференцію стоматологів України відкриває найстарший за віком стоматолог з числа присутніх делегатів.

20. Установча Конференція стоматологів України обирає зі свого складу головуючого та секретаря, які забезпечують порядок його ведення, складення протоколу, а також голову та членів лічильної комісії, які забезпечують голосування та підрахунок результатів голосування.

21. Установча Конференції стоматологів України:

1) затверджує Статут Палати стоматологів України та інші документи Палати;

2) обирає органи Палати стоматологів;

3) ухвалює рішення з інших питань, які віднесені цим Законом до її повноважень.

22. Рішення установчої Конференції стоматологів України ухвалюються більшістю голосів делегатів.

23. Про проведення установчої Конференції стоматологів України складається протокол, який підписується головуючим та секретарем Конференції і передається Голові Ради.

24. Центральні органи Палати та її регіональних відділень, які сформовані відповідно до цього Закону, проводять свої перші засідання не пізніше ніж через п’ятнадцять днів з дня формування їх складу.

25. Реєстрація Палати стоматологів України здійснюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців».

26. До приведення законодавства у відповідність із Законом України «Про стоматологічну діяльність» закони та інші нормативно-правові акти в сфері стоматології застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

27. Кабінет Міністрів України, уповноважене у сфері охорони здоров’я міністерство, інші органи державної влади та органи місцевого самоврядування протягом 3 місяців від дня офіційного опублікування цього Закону зобов’язані привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

Голова Верховної Ради
України

А. В. Парубій

Комментировать

Нажмите для комментария

Здравствуйте,
Выйти

Мы на Facebook