Про реформу: Сьогодні нам пропонують «видалити мигдалики» через …

Міряємо дно і вчимося плавати? Чи кидаємось з переляку у бурхливу річку підприємництва відчайдушно?

За підсумками проекту Єврокомісії в Україні щодо впровадження автономізації було зроблено висновок, що попри те, що автономізація є ефективним кроком, в українському контексті їй має передувати реструктуризація мережі, а тільки потім…
Тобто спочатку державне врегулювання проблем доступу до необхідних медичних послуг в умовах дефіциту і неоптимального розміщення ресурсів, а вже потім впровадження контрактних стосунків і елементів ринкового регулювання.

Сьогодні нам пропонують «видалити мигдалики» через …

На первинці, щоправда, ризики не значні — в умовах дефіциту кадрів ринкові механізми в принципі не можуть запрацювати, отже мусовим буде надавати й далі державну підтримку існуючій мережі.

Хіба що у великих містах, де дефіцит існує значний неочевидний/прихований дефіцит пропозиції, на авансцену вийде приватний сектор. Але він відверто не квапиться, бо вміє рахувати ризики «азартних ігор» з державою по встановленим нею нині правилам з виразною асимметрією відповідальності.

Отже за підсумками першого етапу, на якому будуть реалізовані найоптимістичніші майданчики/проекти, нас спробують переконати, що з автономізацією все зашибісь, повний гламур.

З екранів ЗМІ і комунікаційних майданчиків не злазитимуть щасливі обличчя ново-медико-підприємців.

Але на черзі вторинка з її неоптимізованою інфраструктурою.
Підготовка до цього етапу автономізації протребує прогнозованості, часу і колосальних інвестиційних ресурсів.
Оскільки першого – прогнозованості, ніхто не пропонує забезпечувати, то й ресурсів не буде.
Ніхто з бізнесу, хто при розумі, не дасть, а в держави їх немає.
Часу ж не дають зовсім, щоб не встигли оговтатись, та під мантри бадьорих неостахановців кинулись слідом.
Отже будуть драматичні втрати мережі й не менш драматичне зниження доступності послуг.

Платоспроможний клієнт і якась незначна частина «біджетних» сконцентрується в клініках, де будуть дотримуватись «міжнародні» стандарти.
Маржа від цього бізнесу осідатиме в правильних місцях, більшою мірою «за межами» (імпортна фармакологія).
Більшість громадян похилого віку і нужденних хроніків будуть марити ночами про «жахливий совок», при якому бодай очі наостанок закривали люди в білих халатах, а не безпорадні сусіди і родичі.

Автономізація — ловке слівце з багатотранним змістом.

Думайте громадяни!
Медики самотужки з цим не впораються.

Щиро ваш,
К Надутий