Атестація на визначення знань та практичних навиків з присвоєнням (підтвердженням) звання «лікар-спеціаліст»
Частина перша
1. Атестації на визначення знань та практичних навиків з присвоєннямзвання «лікар-спеціаліст» з конкретної лікарської спеціальності підлягають особи, які закінчують навчання в інтернатурі, а також особи, які у порядку, передбаченому наказом Міністерства охорони здоров’я України від 25 грудня1992 року № 195 «Про затвердження Переліку вищих і середніх спеціальнихнавчальних закладів, підготовка і отримання звання в яких дають правозайматися медичною і фармацевтичною діяльністю», допущені до лікарської діяльності та пройшли курси спеціалізації або стажування.
Атестація з присвоєнням (підтвердженням) звання «лікар-спеціаліст»певної лікарської спеціальності має передувати зайняттю особою лікарськоїпосади в закладах охорони здоров’я, що відповідає певній спеціальності, або здійсненню медичної практики за певною спеціальністю.
Особи, які не працювали більше трьох років за конкретною лікарськоюспеціальністю і бажають підтвердити звання лікаря-спеціаліста, та особи, якісвоєчасно не пройшли атестацію на кваліфікаційну категорію або яким відмовлено в атестації чи присвоєнні кваліфікаційної категорії, не можуть займатися лікарською діяльністю за цією спеціальністю без попереднього проходження стажування відповідно до вимог Положення про порядок направлення на стажування лікарів, які не працювали за спеціальністю більшетрьох років, і про порядок їх наступного допуску до лікарської діяльності, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 17 березня 1993 року № 48, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 01 квітня 1993 року за № 19. З моменту відновлення медичної практики за певною спеціальністю такі особи здійснюють безперервний професійний розвиток.
Робота в Польщі, Латвії та Естонії для українських медсестер та лікарів
Лікарі, в яких під час відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку або за дитиною, яка потребує домашнього догляду (тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку), завершився термін дії сертифіката лікаря-спеціаліста, проходять атестацію на визначення знань та практичних навиків з присвоєнням (підтвердженням) звання «лікар-спеціаліст» протягом року з дати виходу з такої відпустки.
2. Склад атестаційної комісії, яка проводить атестацію на визначення знань та практичних навиків з присвоєнням (підтвердженням) звання «лікарспеціаліст», затверджується керівником закладу вищої медичної освіти, де проводиться підготовка або перепідготовка лікарів. Головами державних атестаційних комісій наказом Міністерства охорони здоров’я України призначаються висококваліфіковані досвідчені спеціалісти.
До складу атестаційної комісії на правах членів входять: проректор з навчальної та лікувальної роботи закладу вищої медичної освіти (закладу післядипломної освіти), декан відповідного факультету або його заступник, завідувачі кафедр, професори та доценти профільних кафедр, спеціалісти органів (закладів) охорони здоров’я, професори та доценти інших закладів вищої освіти, що здійснює підготовку фахівців у галузі знань «Охорона здоров’я», працівники науково-дослідних інститутів, організацій роботодавців
та профспілок (за їх згодою).
3. Для атестації на визначення знань та практичних навиків з присвоєнням (підтвердженням) звання «лікар-спеціаліст» до комісії не пізніше ніж за тиждень до початку її засідання подаються такі документи:
1) письмова заява;
2) копії диплома про освіту та інших документів, що в установленому
законодавством порядку дають право на зайняття конкретної лікарської посади;
3) атестаційний листок за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку.
Для атестації на підтвердження звання «лікар-спеціаліст» крім зазначених документів необхідно подати особисте освітнє портфоліо з результатами проходження безперервного професійного розвитку за формою, наведеною у додатку 3 та пред’явити оригінали документів, що підтверджують обліковані бали безперервного професійного розвитку або посвідчення про проходження курсів стажування.
4. Атестацію на визначення знань та практичних навиків проводять за Переліком лікарських посад у закладах охорони здоров’я, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 28 жовтня 2002 року № 385, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12 листопада 2002 року за № 892/7181 (далі — Перелік лікарських посад).
Лікарем-спеціалістом за однією зі спеціальностей, що передбачена Переліком лікарських посад, може бути лікар, який закінчив інтернатуру, клінічну ординатуру або аспірантуру за цією спеціальністю і має сертифікат лікаря-спеціаліста, а також особа, яка в установленому законодавством порядку допущена до медичної практики, пройшла курси спеціалізації або стажування та має необхідну за програмою теоретичну і практичну підготовку за своєю спеціальністю, володіє сучасними методами профілактики, діагностики та
лікування хворих.
5. За результатами атестації з присвоєнням (підтвердженням) звання «лікар-спеціаліст» комісія приймає такі рішення: присвоїти або відмовити у присвоєнні, підтвердити або відмовити у підтвердженні звання «лікарспеціаліст» з конкретної лікарської спеціальності.
Підставою відмови у присвоєнні звання «лікар-спеціаліст» є низький рівень необхідної за програмою теоретичної та практичної підготовки за своєю спеціальністю; низький рівень володіння сучасними методами профілактики, діагностики і лікування хворих в області надання медичної допомоги, що може призвести до погіршення стану пацієнта або його смерті.
Вимоги МОЗ до кількості балів, які мають набрати лікарі в рамках безперервного професійного розвитку
Підставою відмови у підтвердженні звання «лікар-спеціаліст» є недостатня кількість балів безперервного професійного розвитку, що нараховуються відповідно до розділу V цього Порядку, низький рівень необхідної теоретичної та практичної підготовки за своєю спеціальністю, виявлений під час проходження стажування.
При рівній кількості голосів вирішальним є голос голови атестаційної комісії.
Рішення атестаційної комісії доводиться до відома атестованого лікаря після закінчення засідання комісії.
6. Протокол з рішенням атестаційної комісії про присвоєння (підтвердження) звання «лікар-спеціаліст» з конкретної лікарської спеціальності затверджується у десятиденний строк наказом по закладу вищої медичної освіти, при якому створена комісія. Рішення комісії оголошується у день проведення атестації.
7. Особі, якій за результатами атестації присвоєно (підтверджено) звання «лікар-спеціаліст» з конкретної лікарської спеціальності, закладом вищої медичної освіти видається сертифікат лікаря-спеціаліста за формою, наведеною
у додатку 2 до цього Порядку, а особі, якій відмовлено, витяг з протоколу засідання комісії, завірений закладом вищої освіти, що здійснює підготовку фахівців у галузі знань «Охорона здоров’я», не пізніше трьох робочих днів з дати затвердження протоколу засідання комісії.
8. Рішення атестаційної комісії, згідно з яким особі відмовлено у присвоєнні (підтвердженні) звання «лікар-спеціаліст» з конкретної лікарської спеціальності, може бути оскаржено в установленому законодавством порядку.
9. Особа, якій за результатами атестації відмовлено у присвоєнні (підтвердженні) звання «лікар-спеціаліст» з конкретної лікарської спеціальності, може бути прийнята на роботу на посаду, яку може обіймати молодший спеціаліст з медичною освітою відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 25 грудня 1992 року № 195 «Про затвердження Переліку вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, підготовка і отримання звання в яких дають право займатися медичною і фармацевтичною діяльністю».
Комментировать