На заметку Новости

«Про дії Профспілки у зв’язку із набуттям чинності законів щодо реформи системи охорони здоров’я України»

Підвищення кваліфікації лікарів_медпросвіта

Постанова Президії Профспілки працівників охорони здоров’я України від 7 лютого 2018 р. № ПР7-13-1 «Про дії Профспілки у зв’язку із набуттям чинності законів щодо реформи системи охорони здоров’я України»

Заслухавши та обговоривши інформацію голови Профспілки В. Коваль із проблемних питань реалізації реформи системи охорони, у зв’язку із набуттям чинності низки реформаторських законів, та дії Профспілки щодо захисту трудових, соціально-економічних прав працівників у форматі реформування галузі, що додається (додаток 1), Президія Профспілки відзначає наступне.

Прийняті Верховною Радою України закони України щодо медичної реформи, зокрема: «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров’я» від 06.04.2017 р. 2002-VIII, «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» від 19.10.2017 р. № 2168-VIII, «Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості» від 14.11.2017 р. № 2206-VIII та «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» від 07.12.2017 р. № 2233-VIII, передбачають масштабні, непрогнозовані перетворення в системі охорони здоров’я, спрямовані на корпоратизацію галузі та лібералізацію трудових відносин, і створюють значні ризики стосовно обмеження (скасування) обсягу існуючих прав та гарантій медичних працівників, скорочення мережі державних і комунальних закладів охорони здоров’я.

Яка реальна зарплатня у медиків? Фото платіжок та таблиця по містам України

Зазначені закони, за висновками експертів, не створюють цілісного, науково обґрунтованого, узгодженого законодавчого підґрунтя для можливого початку впровадження реформи охорони здоров’я з 1 січня 2018 р. навіть первинної ланки. Розробка та прийняття в найкоротші терміни значної кількості підзаконних нормативно-правових актів, за умови незалучення до цього процесу як науковців, так і представників Профспілки, повне ігнорування Міністерством охорони здоров’я (МОЗ) України зауважень і пропозицій Профспілки та Спільного представницького органу (СПО) об’єднань профспілок щодо мінімізації негативних наслідків впровадження реформи як для населення України, так і для медичних працівників, продукує неякісні та протиправні нормативні акти. Так, Кабінет Міністрів України прийняв низку рішень без погодження з Профспілкою, а саме: розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження Плану заходів щодо реалізації концепції реформи фінансування системи охорони здоров’я на період до 2020 року» від 15.11.2017 р. № 821-р та Постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення Національної служби здоров’я України» від 27.12.2017 р., «Про затвердження методики розрахунку вартості послуги з медичного обслуговування» від 27.12.2017 р. № 1075, «Про затвердження Порядку проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров’я» від 27.12.2017 р. № 1094, «Про спостережну раду закладу охорони здоров’я та внесення змін до Типової форми контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров’я» від 27.12.2017 р. №1077.

Надутий:«На Миколаївщині скупили всіх інтернів по 3,5 тисячі євро, утримання, хата, навчання мові»

Внаслідок прогалин у реформаторських змінах, безсистемності та фрагментарності законодавства щодо медичної реформи (за відсутності відповідного фінансового забезпечення, з перекладанням державою своїх повноважень у сфері охорони здоров’я на місцевий рівень), нерозуміння на місцях керівниками органів місцевого самоврядування, закладів охорони здоров’я механізмів та законних підстав втілення запропонованих новацій, створюється широке поле зловживань у сфері трудового та медичного права. Жоден із прийнятих законів не містить норм щодо обов’язкової зміни організаційно-правової форми державних та комунальних закладів охорони здоров’я — бюджетних установ на казенні або комунальні некомерційні підприємства. Натомість МОЗ України висуває вимогу щодо автономізації закладів охорони здоров’я — як обов’язкову для подальшого їх фінансування. При автономізації закладів охорони здоров’я невизначеними залишаються питання забезпечення прав та гарантій медичних працівників комунальних некомерційних підприємств щодо умов оплати праці, зокрема Єдиної тарифної сітки (ЄТС), виплати підвищень за кваліфікаційну категорію, за шкідливі умови праці; надбавки за вислугу років, допомоги на оздоровлення; додержання нормативів навантаження, норм скороченого робочого часу, пільгового пенсійного забезпечення тощо.

У процесі перетворення на комунальні некомерційні підприємства є спроби незаконного застосування контрактної форми трудового договору для працівників закладів охорони здоров’я. Так, завдяки активній позиції Тернопільської обласної організації профспілки вдалося відмінити незаконне рішення Тернопільської міської ради і не допустити порушення трудових прав спілчан (щодо укладання контракту з працівниками терміном на один рік).

Закон України «Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості» передбачає низку позитивних норм в частині зобов’язань держави, зокрема: щодо розвитку мережі закладів охорони здоров’я у сільській місцевості, удосконалення їхньої матеріально-технічної бази, забезпечення умов діяльності медичних працівників шляхом створення для них додаткових гарантій оплати праці та належних умов праці, включаючи забезпечення необхідним медичним обладнанням, спеціальним транспортом, розроблення та реалізації мотиваційних пакетів, у тому числі надання службового житла, транспорту, мобільного зв’язку, пільгових (іпотечних) кредитів на будівництво чи придбання житла, компенсації плати за житлово-комунальні послуги та енергоносії, обслуговування та експлуатацію автомобільного транспорту, інших заохочувальних заходів, а також сприяння підвищенню рівня професійних знань та практичних навичок цих працівників. Реалізація цих заходів потребуватиме значних фінансових інвестицій та посиленого контролю з боку Профспілки щодо їх виконання.

Слід зазначити, що фінансова складова реформи є найбільш вразливою. У Держаному бюджеті України на 2018 рік передбачено видатки на охорону здоров’я лише у розмірі 3,5% валового внутрішнього продукту (ВВП), що не відповідає вимогам частини п’ятої статті 4 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», де обсяг коштів на реалізацію програми медичних гарантій має бути у розмірі не менше 5% ВВП. Також відсутні механізми та фінансове забезпечення частини третьої статті 10 Закону щодо врахування при розрахунку тарифів та коригувальних коефіцієнтів бази для визначення компонента оплати праці медичних працівників у величині, що є не меншою за 250% середньої заробітної плати в Україні за липень року, що передує року, в якому будуть застосовуватися такі тарифи та коригувальні коефіцієнти.

Щорічне обмеження обсягів фінансування фундаментальних досліджень та прикладних розробок, які здійснюються установами Національної академії медичних наук (НАМН) України, призводить до того, що зношеність парку наукового обладнання та матеріально-­технічної бази досягла критичної межі, відсутні кошти на придбання реактивів і матеріалів для наукових досліджень, зменшується колекція штамів мікроорганізмів у депозитарії, вимушено закриваються віварії. Граничні обсяги видатків на наукову діяльність при постійному зростанні заробітної плати не відповідають потребам наукових установ НАМН України. Фактично 98% затверджених обсягів становлять лише заробітна плата та нарахування на оплату праці. Проте і цих коштів не вистачає на виплату обов’язкових доплат і надбавок. Зазначене призводить до падіння престижу наукових працівників, критичного зменшення частки молодих науковців та відповідно чисельності наукових кадрів.

МОЗ опублікувало заробітну плату лікарів-спеціалістів, яку вони отримуватимуть після реформи

Профспілка неодноразово наголошувала на необхідності проведення реформи екстреної медичної допомоги (ЕМД) відповідно до вимог Закону України «Про екстрену медичну допомогу», забезпечивши при цьому належне фінансування служби для створення оперативно-диспетчерських служб Центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф (ЦЕМД та МК), відділень екстреної (невідкладної) медичної допомоги (ЕМД), оновлення матеріально-технічної бази спеціалізованого санітарного транспорту та покращення умов і оплати праці працівників служби ЕМД.

На вимогу Профспілки, у Національному класифікаторі професій України ДК 003:2010 були відновлені професії працівників охорони здоров’я: «лікар-терапевт», «лікар-терапевт дільничний», «лікар-терапевт підлітковий», «лікар-терапевт цехової лікарської дільниці», «фельдшер з медицини невідкладних станів», «інструктор з трудової адаптації», «інструктор з трудової терапії», «фахівець з фізичної реабілітації», «сестра медична з лікувальної фізкультури», «сестра медична з масажу» (Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі «Зміна № 7» від 30.11.2017 р. № 1744).

Реформаторські зміни жодним чином не вплинули на вирішення ключової проблеми галузі — вкрай низького рівня заробітної плати медпрацівників. У 2018 р. продовжує зберігатися «зрівнялівка» в оплаті праці з першого по дванадцятий тарифні розряди ЄТС. Оцінка праці від лікаря-початківця до прибиральника однакова — на рівні мінімальної заробітної плати. На рівні запевнянь влади залишається підвищення з ІІ півріччя 2018 р. зарплати медичному персоналу первинної ланки. Принизливими є обіцянки змін у зарплаті працівників вторинної, третинної та ЕМД тільки після 2020 р.

Президія Профспілки зазначає, що для подолання цієї несправедливості в оплаті праці Профспілка вживала заходів: починаючи зі звернень до всіх гілок влади до проведення попереджувальної Всеукраїнської акції протесту, але вимоги Профспілки та надані керівниками Уряду відповідні протокольні доручення не виконані.

Офіційний план дій Профспілки працівників охорони здоров’я України відносно реформи охорони здоров’я

 

Комментировать

Нажмите для комментария

Здравствуйте,
Выйти

Мы на Facebook