Юридическая консультация

Виплати матзабезпечення за страхуванням: нюанси

Призначення та виплати матзабезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, у разі роботи за сумісництвом

Відповідно до абз. 1 ст. 30 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 р. № 1105 (далі – Закон № 1105), матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), призначаються та надаються за основним місцем роботи (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомоги по вагітності та пологах, які надаються за основним місцем роботи та за сумісництвом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України).
Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266 та визначає механізм обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) (далі – Порядок № 1266).
Відповідно до п. 30 Порядку № 1266 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 р. № 439), у разі коли на момент настання страхового випадку застрахована особа працює за сумісництвом, обчислення середньої заробітної плати здійснюється страхувальниками окремо за основним місцем роботи та за сумісництвом. Розрахунковий період у такому разі визначається за кожним місцем роботи окремо.
Страхові виплати та оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця здійснюються на підставі копії виданого в установленому порядку листка непрацездатності, засвідченої підписом керівника і скріпленої печаткою за основним місцем роботи, та довідки про середню заробітну плату за основним місцем роботи.

Якщо особа працює на кількох роботах за сумісництвом, додатково додаються довідки про середню заробітну плату за місцями роботи за сумісництвом.
У такому разі сумарна заробітна плата, з якої розраховуються виплати, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи та за місцем (місцями) роботи за сумісництвом не може перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.

З 1 січня по 1 травня 2017 року, максимальна величина бази нарахування єдиного внеску становитиме 40000 гривень. 
Виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у своєму листі від 17.01.2017 р. № 5.2-28-65 роз’яснює, що норми Порядку № 1266 не відрізняють окремо внутрішнє та зовнішнє сумісництво.
У разі, якщо застрахована особа на момент настання страхового випадку працює в одній установі за основним місцем роботи та як сумісник, обчислення середньої заробітної плати здійснюється страхувальником окремо за основним місцем роботи та за сумісництвом. При цьому чинним законодавством передбачена наявність копії листка непрацездатності та довідки про заробітну плату за основним місцем роботи незалежно від того, один роботодавець у працівника чи різні.

На зворотному боці оригіналу листка непрацездатності вноситься запис про розрахунок матеріального забезпечення за основним місцем роботи, а на зворотному боці його копії – про розрахунок матеріального забезпечення за місцем роботи за сумісництвом.

 

 

Підготовлено Виконавчою дирекцією Київського міського відділення ФСС з ТВП

Комментировать

Нажмите для комментария

Мы на Facebook