Стоматология

Принципи профілактики захворювань пародонту у вагітних

Основні клінічні прояви гінгівітів у вагітних. Алгоритм комплексу заходів із профілактики захворювань пародонту на рівні лікаря-стоматолога та жінки в різні періоди вагітності та в піс- ляпологовому періоді.

М.Ю. Антоненко, Л.Ф. Сідельнікова, О.В. Будяківська
Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця Центральний військовий госпіталь МО України

Резюме. Наведені основні клінічні прояви гінгівітів у вагітних. Розроблено алгоритм комплексу заходів із профілактики захворювань пародонту на рівні лікаря-стоматолога та жінки в різні періоди вагітності та в піс­ляпологовому періоді.

Ключові слова: гінгівіт, вагітність, профілактика, індивідуальна гігієна порожнини рота.

Частота ураження зубів і розвиток гінгівітів у вагіт­них жінок становлять, за даними вітчизняних і зару­біжних авторів, від 45 до 65 %. Нерідко гінгівіт є од­ним із перших симптомів патології вагітності. У 57­64 % випадків гінгівіти вагітних (gingitisgravidarum) супроводжуються гіперестезією твердих тканин зу­бів, а у 23-35 % розвитком зворотної вогнищевої демінералізації емалі.

Найбільш поширеним на сьогодні є погляд на пато­генез ураження тканин пародонту на тлі вагітності як наслідок перебудови гормонального балансу жі­нок у цей період. Ключовими чинниками розвитку гінгівіту у вагітних є зміни тонусу вегетативної нер­вової системи та судинні розлади, що виникають у тканинах пародонту за умов порушення обміну ка­льцію, ендогенних гіповітамінозів, розладів функції паращитоподібної залози. Ступінь таких змін безпо­середньо залежить від перебігу вагітності, а ускла­днення, що виникають у жінок у різні періоди вагіт­ності, у значній мірі обумовлюють ризик розвитку гінгівіту та інших захворювань пародонту.

Утім захворювання пародонту у вагітних мають поліетіологічний генез; їх спричинення, характер пе­ребігу, форма та ступінь тяжкості залежать від ком­плексу як загальних, так і місцевих чинників [1]. Пе­ред стоматологом постає низка завдань із забезпе­чення комплексу заходів для профілактики розвитку уражень тканин пародонту як у період вагітності, так і в післяродовому періоді [2].

Перші ознаки гінгівіту проявляються в І триместрі на 10-12-му тижнях вагітності, характеризуються гіперемією ясен, печією та свербінням в яснах. У ділянці окремих груп зубів, частіше в комірковій зоні фронтальних зубів, спостерігається підвищена чут­ливість до хімічних і температурних подразників (кислого, солодкого, холодного тощо). Це пов’язано з порушенням балансу макрота мікроелементів (макрота мікродиселементози), задіяних у форму­ванні мінерального базису плода. Основними кліні­чними ознаками гінгівіту в цей період є кровоточи­вість ясен, неприємний запах із рота (галітоз), гіпе­рестезія твердих тканин зубів. Найпоширенішою клінічною формою запального процесу в І триместрі є катаральний гінгівіт (рис. 1).

1

У ІІ триместрі гінгівіт вагітних розвивається у ви­гляді катарального або гіпертрофічного запалення, рідше виразково-некротичного ураження ясен. Катаральний гінгівіт вагітних характеризується генералізованим симетричним ураженням фронталь­ної ділянки верхньої та нижньої щелеп. Пацієнтки скаржаться на неприємні відчуття в яснах, свербін­ня, галітоз, порушення смаку, кровоточивість ясен під час їжі та чищення зубів. Загальний стан жінок при цьому не порушується, однак під час загост­рення та генералізації процесу можуть спостеріга­тися субфебрильна температура та неміч.

Об’єктивне обстеження визначає набряк, гіперемію, ціаноз ясен, вогнища десквамації епітелію, пооди­нокі ерозії, переважно в зоні вершин міжзубних со­сочків, механічне ушкодження яких супроводжуєть­ся кровотечею (рис. 2). Унаслідок набряку утворю­ються клінічні (ясенні) кишені, на зубах підвищене нашарування м’якого нальоту. Жінки нехтують чи­щенням зубів у зв’язку з болісністю та кровоточивіс­тю ясен, гігієна порожнини рота погіршується, і па­тологічний процес поширюється в міжальвеолярні перетинки альвеолярної кістки щелеп.

2

Гіпертрофічний гінгівіт проліферативний тип за­палення у вагітних може розвиватись первинно або після катарального запалення. Його перші ознаки з’являються на 16-20-му тижнях вагітності в ділянці різців, іклів і премолярів частіше нижньої щелепи. Ясенний край набрякає та набуває вигляду червоного валика. Гіпертрофія ясен може виникати тільки в зоні її вестибулярної поверхні та сягати, у залежності від ступеня тяжкості гінгівіту, від 1/3 ви­соти коронки зуба при легкому ступені до 2/3 при тяжкому ступені (рис. 3).

3

У міру наближення пологів, у ІІІ триместрі, й безпо­середньо в передпологовому періоді процес активі­зується. Клінічна картина гіпертрофічного гінгівіту у вагітних набуває максимального розвитку. Ясна можуть практично закривати всю поверхню зубів, сягаючи ріжучого краю. Це призводить до додатко­вої травми, збільшення больового синдрому та кро­воточивості. Характер скарг пацієнток визначається ступенем проявів захворювання та складається, у більшості випадків, зі скарг на розростання ясен, біль, кровоточивість, що виникають під час їжі, не­приємний запах із рота. Унаслідок значного розрос­тання ясен утворюються глибокі ясенні кишені із серозно-геморагічним ексудатом. Верхівки гіпертрофованих сосочків можуть некротизуватись (рис. 4), що клінічно реалізуватиметься виразковонекротичним гінгівітом різного ступеня тяжкості. Ре­нтгенологічне дослідження, яке можна провести вже в післяпологовому періоді, виявляє остеопороз, часткову деструкцію кортикального шару міжальвеолярних перетинок, що є первинними ознаками незворотних змін у пародонті, притаманних генералізованому пародонтиту.

4

Регулярне (щомісячне) відвідування стоматолога й дотримання його порад вагітними є запорукою ефе­ктивного запобігання розвитку таких патологічних змін у тканинах пародонту.

З метою попередження розвитку гінгівіту, його ліку­вання та профілактики прогресування під час вагіт­ності конкретизуємо алгоритм комплексу профілактичних заходів на рівні лікаря-стоматолога та жінки в різні періоди вагітності. При цьому ва­жливим є те, що сучасний рівень суспільної свідо­мості населення, рівень його загальної медичної інформованості, усвідомлення індивідуального при­значення профілактики, а також зазвичай сконцентрованості уваги вагітних на здоров’ї майбутньої ди­тини, необхідності особистої участі та особистісного вибору ними конкретних профілактичних заходів є запорукою гарантованого підвищення рівня стома­тологічного здоров’я вагітних, їх активної участі в системі профілактики захворювань пародонту.

У І триместрі, як правило, жінка стає на облік у жі­ночій консультації, проходить комплексне обсте­ження, у тому числі стоматологічного статусу, і са­ме в цей період значну увагу слід приділити профі­лактиці захворювань пародонту.

Насамперед стоматолог має дотримуватись певно­го алгоритму стоматологічного супроводу вагіт­ності та післяпологового періоду, в якому провідне місце посідають профілактичні заходи. Зокрема це дотримання протоколу професійної гігієни ротової порожнини рота у вагітних і формування в них стій­кої позитивної мотивації до індивідуальної гігієни порожнини рота як дієвих методичних інструментів профілактики захворювань пародонту, що розвива­ються на тлі вагітності.

Першочерговими, окрім стандартного стоматологіч­ного обстеження (формула зубів, стан слизової оболонки порожнини рота), є: оцінка рівня гігієни порожнини рота вагітної; визначення обсягу нави­чок і знань з індивідуальної гігієни порожнини рота (ІГПР) та профілактики захворювань пародонту й зубів; виявлення захворювань тканин пародонту за допомогою скринінг-методів [3], (наприклад, індексу РМА тощо). Отримані результати обстеження фор­мують первинний банк даних стоматологічного здо­ров’я та гігієни порожнини рота жінки, моніторинг яких слід проводити щомісячно протягом усього пе­ріоду вагітності.

На особливу увагу заслуговує створення у вагітної мотивації до усвідомленої індивідуальної гігієни по­рожнини рота та контролю її належного рівня. Із ці­єю метою доцільним є не тільки індивідуальний під­бір стоматологічних гігієнічних засобів (зубних паст, ополіскувачів, щіток, флосів) і режиму їх викорис­тання, а й упровадження навчання вагітної жінки контролю рівня гігієни власноруч. Із цією метою ми пропонуємо застосування традиційних барвників (наприклад, еритрозину, табл.) у домашніх умовах тричі на тиждень після останнього, вечірнього вико­ристання зубної пасти. При цьому жінка сама в ди­наміці спостерігає ефективність ІГПР за інтенсивні­стю та локалізацією забарвлення твердих тканин зубів, особливо в комірковій ділянці, що підтримує її вмотивованість до активного впровадження профі­лактичних заходів. Тобто жінка сама стає активним учасником профілактично-санаційного процесу.

Результати наших попередніх порівняльних дослі­джень ефективності зубних паст, зокрема сімейства «Лакалут» виробництва фірми «Аркам» («Др. Тайс»), показали доцільність їх послідовного або комплексного використання на різних етапах ліку­вання запальних захворювань пародонту. Було до­ведено, що до алгоритмів лікування та профілакти­ки останніх необхідно вводити засоби ІГПР із пато­генетично спрямованою дією [4], а гарантованого успіху профілактики захворювань пародонту у вагі­тних можна досягти за умов системного застосу­вання індивідуальних сертифікованих засобів гігієни порожнини рота з комплексними полівалентними властивостями [5].

Первинний алгоритм ІГПР у І триместрі вагі­тності складається з трьох етапів:

5

Під час кожного відвідування стоматолог повинен визначити, як пацієнтки дотримуються порад і приз­начень щодо індивідуальної гігієни порожнини рота, використання рекомендованих їм засобів ІГПР (зуб­них паст, ополіскувачів, флосів тощо) та режиму їх застосування. Моніторинг ІГПР передбачає оцінку рівня гігієни та проведення обов’язкової професійної гігієни порожнини рота, а також підтримку у вагі­тних мотивації профілактики захворювань пародонту.

Після усунення місцевих подразнюючих чинників зубного каменю, зубного нальоту, ексудату з ки­шень та інших лікувально-профілактичних маніпу­ляцій найважливіша роль належить ІГПР. У періоді гострих запальних явищ і болісності необхідно ви­користовувати зубну пасту з низьким коефіцієнтом абразивності, яка не містить також й активних хіміч­них подразників.

Під час лікування та протягом тижня після лікування слід чистити зуби 3-4 рази на день зубною пастою на травах «Лакалут фітоформула» та суперм’якою зубною щіткою «Лакалут Сенситив». Після усу­нення гострих запальних процесів слід замінити ін­дивідуальні гігієнічні засоби іншими з більш вира­женим лікувальним ефектом (протикаріозним та ущільнюючим ясна). Після чищення зубів і протягом дня доцільно використовувати ополіскувачі, оскіль­ки до їх складу входить лактат алюмінію відомий ефективний засіб проти кровоточивості ясен «Ла­калут Антиплак» або «Лакалут Освіжаючий».

На етапі зменшення гострих запальних процесів слід замінити індивідуальні гігієнічні засоби іншими, з  більш вираженим лікувальним ефектом:

6

Після пологів через 1-3 місяці за умов відповідного лікування та гігієни порожнини рота такі гінгівіти зникають, хоча в 10-15 % жінок ще достатньо довго зберігаються залишкові явища, а в деяких можуть розвинутись генералізований пародонтит і множин­ний прикомірковий карієс.

Суттєву роль у профілактиці гінгівітів вагітних відіг­рають боротьба з токсикозами, санація порожнини рота в ранні строки (8-12 тижнів) з наступними кон­трольними оглядами у стоматолога протягом усього періоду вагітності.

Новонародженого малюка повинна зустріти здорова мама зі свіжим подихом і сяючою посмішкою.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Стан здоров’я населення України та результати діяльності галузі охорони здоров’я. 2002 р. К.: 2003. 489 с.
  2. Антоненко М.Ю. Соціологічні й епідеміологічні передумови впровадження освітніх програм у профілактику захворювань пародонту // Науко­вий вісник Національного медичного універси­тету імені О.О. Богомольця. 2006. № 3. С. 32-39.
  3. Антоненко М.Ю. Методология донозологического мониторинга состояния гигиены полости рта и заболеваний пародонта населения в крупных промышленных городах Украины // В сб.: Про­блемы диагностики и коррекции состояния здо­ровья в напряженной экологической среде оби­тания. Материалы второй международной нау­чной конференции «Донозология 2006», Санкт-Петербург, 18-19 октября 2006 г. С. 31-33.
  4. Сідельнікова Л.Ф., Антоненко М.Ю. Ефектив­ність застосування індивідуальних засобів гігіє­ни порожнини рота патогенетично спрямованої дії на етепах профілактики та лікування хворих на генералізований пародонтит // Современная стоматология. 2007. № 1. С. 55-57.
  5. Сидельникова Л.Ф., Антоненко М.Ю., Скибицкая Е.А. Методические рекомендации по использованию индивидуальных средств гигиены по уходу за полостью рта в разных клинических ситуациях. Методические рекомендации. Киев-Тернополь: ООО Натурпродукт Вега. 2006. 29 с.

Комментировать

Нажмите для комментария

Здравствуйте,
Выйти