Хвороби серцево-судинної системи в сучасному світі, в тому числі в Україні, називають проблемою №1. Серцево-судинна смертність в Україні займає 67% від всієї смертності в країні (новоутворення — 14%, зовнішні причини — 6%, інфекційні хвороби (СНІД , туберкульоз) — 2%), тобто двоє з трьох пацієнтів в Україні помирає в результаті серцево-судинних подій. Однією з найбільш складних проблем в серцево-судинної патології є смертність від гострого інфаркту міокарда.
З ініціативи МОЗ України в країні започаткований новий проект по створенню та розвитку «Регіональних реперфузійних мереж», усередині яких буде надаватися найбільш ефективна допомога пацієнтам з гострим інфарктом міокарда та стійкою елевацією сегмента ST (ГІМ або STEMI). Проект спрямований на удосконалення надання невідкладної медичної допомоги хворим зі STEMI, ефективної взаємодії при цьому служби екстреної медичної допомоги, системи кардіологічної та кардіохірургічної допомоги та сімейних лікарів.
Ініціатива впровадження проекту пояснюється низьким рівнем виявлення, діагностування та госпіталізації пацієнтів з ГІМ з елевацією сегмента ST за різними причинами. За результатами аналізу, у 2014 році вперше при проведенні аналізу результатів лікування ГІМ всі пацієнти були розділені на дві групи: ГІМ з елевацією сегмента ST (STEMI) та ГКС без елевації сегмента ST (NSTEMI). Кількість STEMI пацієнтів в Україні у 2014 році склала 23.610 осіб (59,4% від усіх випадків ГІМ). Саме ця категорія хворих потребує проведення реперфузійної терапії (первинне стентування та фібринолітична терапія). Протягом 2014 року проведено 3,618 стентувань у STEMI пацієнтів і 6,387 пацієнтам проведена фібринолітична терапія, що в перерахунку на кількість пацієнтів ГКС і стійкою елевацією сегмента ST (категорія пацієнтів, яким показано проведення реперфузії) склало 43,1% (без урахування даних по Донецькій, Луганській областях і АР Крим).
Найбільш ефективний метод реперфузійної терапії – первинне коронарне стентування – використовується в менш, ніж у половині областей України. Найбільш вагомий внесок в реалізацію сучасної стратегії лікування ГІМ вносять Одеська, Закарпатська, Черкаська, Івано-Франківська, Вінницька, Хмельницька, Львівська, Полтавська області. У зазначених областях проживає 35,5% населення всієї України. Їх досвід МОЗ планує використати в реалізації проекту «Регіональна реперфузійна мережа в дії». Метою проекта є впровадити системний підхід в перкутанній реперфузійній терапії (первинне стентування) та догоспітальне застосування фібринолітиків (при тривалому транспортуванні) з подальшою перкутанною ангіопластикою інфарктної артерії, а також об’єднати ресурси кожної області в єдину «Регіональну реперфузійну мережу» для найбільш ефективного лікування пацієнтів з ГІМ, організувати чітку взаємодію служби екстреної медичної допомоги та системи кардіологічної і кардіохірургічної допомоги.
Очікується, що сформована система реперфузійної терапії пацієнтів з ГІМ дозволить знизити госпітальну летальність (до 5-7% у лікувальних закладах учасників проекту, в середньому по Україні даний показник склав 13,6% в 2014 р.); збільшиться своєчасне виявлення пацієнтів з гострими коронарними синдромами з елевацією і без елевації сегмента ST; посилиться взаємодія служби екстреної медичної допомоги та системи кардіологічної та кардіохірургічної допомоги населенню; наблизиться доступність якісної та ефективної високоспеціалізованої медичної допомоги населенню. Залучення сімейних лікарів в систему реабілітації та подальшого лікування пацієнтів з постінфарктним кардіосклерозом зможе забезпечити контроль за пацієнтами після реваскуляризаційних процедур і адекватну інтеграцію сімейної медицини у спеціалізовану систему ведення пацієнтів після реперфузійної терапії.
Прагнення лише фахівців відновити коронарний кровотік з метою поліпшити прогноз лікування гострого інфаркту міокарда (ГІМ) недостатньо для ефективного лікування цього небезпечного для життя захворювання. Необхідним є прагнення всього суспільства створити ефективну систему лікування ГІМ. Результат допомоги багато в чому залежить від терміну першого контакту пацієнтів з медичним персоналом (соціальна реклама, інформація в медіа тощо). Кожна хвилина бездіяльності – це втрачені життя пацієнтів. Щоб реально змінити результати лікування недостатньо правильно і ефективно лікувати пацієнтів, необхідно щоб злагоджено працювали всі ланки ланцюга: починаючи від самого пацієнта (повинен знати, коли і куди повідомити про симптоми захворювання), екстрена медична допомога (в яку клініку транспортувати пацієнта зі стійкою елевацією сегмента ST, попередня відправка ЕКГ-сигналу в кардіологічні центри для додаткової інтерпретації), клініки, які проводять первинні втручання, повинні без затримки (24 години на добу, 7 днів на тиждень, 365 днів на рік; 24/7/365) забезпечувати реперфузійні процедури.
Робити все необхідне для того, щоб провести перкутанну реперфузію якнайшвидше і якомога більшій кількості пацієнтів, з метою зниження госпітальної та ранньої летальності хворих з ГІМ – це основна мета нової громадської ініціативи «Stent for Life» Україна.
Асоціація Кардіологів України та Асоціація інтервенційних кардіологів України в 2011 році підписали меморандум про співпрацю з відомою Європейською Громадської Ініціативою «Stent for Life» (http://www.stentforlife.com; http://www.stentforlife.com/ukraine). Принципи Ініціативи покликані істотно змінити систему реперфузійної терапії ГІМ в Україні, впровадити в клінічну практику країни нові підходи в лікуванні пацієнтів з гострими коронарними синдромами. В даний час організовується Steering Committee (Керуючий комітет) Громадської ініціативи «Stent for Life» Україна, який координуватиме зусилля лікарів, відомих учених України, громадських діячів в бажанні максимально збільшити кількість найбільш ранніх і ефективних реперфузійних процедур в Україні.
Комментировать