Лікар-дезінфекціоніст. Посадова інструкція

Посадова інструкція: Лікар-дезінфекціоніст

1. Загальні положення

1.1. Лікар-дезінфекціоніст належить до професійної групи «Професіонали».

1.2. Призначення на посаду лікаря-дезінфекціоніста та звільнення з неї

здійснюється наказом ________________за поданням __________________ із дотриманням вимог чинного законодавства про працю.

1.3. Лікар-дезінфекціоніст підпорядковується безпосередньо ________.

1.4. Указівки лікаря-дезінфекціоніста є обов’язковими для середнього та молодшого медичного персоналу.

1.5. _________________________________________________________.

2. Завдання та обов’язки

Лікар-дезінфекціоніст:

2.1. Керується чинним законодавством України про охорону здоров’я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров’я, організацію санітарно-епідеміологічної служби.

2.2. Проводить дезінфекційні заходи при різних групах інфекцій, зокрема, особливо небезпечних і карантинних.

2.3. Контролює якість дезінфекційних, дезінсекційних і дератизаційних робіт на об’єктах.

2.4. Бере участь в проведенні протиепідемічних заходів у разі виникнення осередку інфекції.

2.5. Надає організаційно-методичну допомогу лікувально-профілактичним та медичним установам з питань дезінфекції, дезінсекції, дератизації й стерилізації.

2.6. Керує роботою середнього медичного персоналу.

2.7. Планує роботу та проводить аналіз її результатів.

2.8. Веде лікарську документацію.

2.9. Бере активну участь у поширенні санітарно-гігієнічних знань серед населення.

2.10. Постійно удосконалює свій професійний рівень.

2.11.________________________________________________________.

3. Права

Лікар-дезінфекціоніст має право:

3.1. Ознайомлюватися з проектами рішень керівництва, що стосуються його діяльності.

3.2. Вносити на розгляд керівництва пропозиції щодо покращення роботи, пов’язаної з обов’язками, що передбачені цією інструкцією.

3.3. В межах своєї компетенції повідомляти керівництву про всі недоліки, виявлені в процесі його діяльності, та вносити пропозиції щодо їх усунення.

3.4. Вимагати від керівництва сприяння у виконанні ним посадових обов’язків.

3.5. Давати вказівки середньому та молодшому медичному персоналові в межах своєї компетенції.

3.6. Отримувати інформацію, необхідну для виконання своїх посадових обов’язків.

3.7. Самостійно приймати рішення в межах своєї компетенції.

3.8. Брати участь у нарадах, на яких розглядаються питання, що стосуються його компетенції.

3.9. Підвищувати свою професійну кваліфікацію на курсах удосконалення у встановленому порядку.

3.10. ___________________________________________________________.

4. Відповідальність

Лікар-дезінфекціоніст несе відповідальність:

4.1. За неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов’язків, помилкові дії чи бездіяльність, неприйняття рішень, що входять у сферу його компетенції, а також за невикористання або неповне використання своїх функціональних прав, що передбачені цією посадовою інструкцією, а також правилами внутрішнього трудового розпорядку, — в межах, визначених чинним законодавством України про працю та кримінальним законодавством України.

4.2. За правопорушення, скоєні в процесі здійснення своєї діяльності, — в межах, визначених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України.

4.3. За завдання матеріальної шкоди — в межах, визначених чинним цивільним законодавством та законодавством про працю України.

4.4. ____________________________________________________________.

5. Лікар-дезінфекціоніст повинен знати:

5.1. Чинне законодавство про охорону здоров’я та нормативні документи, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров’я.

5.2. Основи права в медицині.

5.3. Організацію санітарно-епідеміологічної служби.

5.4. Права, обов’язки та відповідальність лікаря-дезінфекціоніста.

5.5. Основні закономірності та особливості перебігу епідемічного процесу при антропонозних інфекціях у сучасних умовах, специфіку зараження при зоонозних і сапронозних інфекціях.

5.6. Принципи боротьби з інфекційними захворюваннями, зокрема з особливо небезпечними й карантинними інфекціями, СНІДом, внутрішньо-лікарняними інфекціями, заходи щодо їх профілактики.

5.7. Особливості епідеміології інфекційних захворювань, що потребують дезінфекційних і стерилізаційних заходів.

5.8. Види, методи й засоби дезінфекції, дезінсекції та дератизації, а також стерилізації.

5.9. Принципи роботи з сучасною дезінфекційною й стерилізаційною апаратурою.

5.10. Правила охорони праці під час роботи з дезінфекційними засобами, а також з дезінфекційною й стерилізаційною апаратурою.

5.11. Методи і форми організаційної та виробничої взаємодії із зацікавленими міністерствами й відомствами у разі проведення профілактичних, дезінфекційних, дезінсекційних та дератизаційних заходів.

5.12. Правила оформлення медичної документації.

5.13. Форми й методи санітарно-освітньої роботи.

5.14. Сучасну літературу за фахом та методи її узагальнення.

5.15. ___________________________________________________________.

6. Кваліфікаційні вимоги

6.1. Лікар-дезінфекціоніст вищої кваліфікаційної категорії: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки «Медицина», спеціальністю «Медико-профілактична справа». Проходження інтернатури за спеціальністю «Епідеміологія» з наступною спеціалізацією з «Дезінфекційної справи». Підвищення кваліфікації (курси удосконалення, стажування, передатестаційні цикли тощо). Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 10 років.

6.2. Лікар-дезінфекціоніст І кваліфікаційної категорії: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки «Медицина», спеціальністю «Медико-профілактична справа». Проходження інтернатури за спеціальністю «Епідеміологія» із наступною спеціалізацією з «Дезінфекційної справи». Підвищення кваліфікації (курси удосконалення, стажування, передатестаційні цикли тощо). Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження І кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 7 років.

6.3. Лікар-дезінфекціоніст II кваліфікаційної категорії: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки «Медицина», спеціальністю «Медико-профілактична справа». Проходження інтернатури за спеціальністю «Епідеміологія» із наступною спеціалізацією з «Дезінфекційної справи». Підвищення кваліфікації (курси удосконалення, стажування, передатестаційні цикли тощо). Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) II кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 5 років.

6.4. Лікар-дезінфекціоніст: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки «Медицина», спеціальністю «Медико-профілактична справа». Проходження інтернатури за спеціальністю «Епідеміологія» із наступною спеціалізацією з «Дезінфекційної справи». Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста. Без вимог до стажу роботи.