Юридическая консультация

Порядок оплати лікарняного листа з кодуванням ”4-нещасный випадок на виробництві”, у випадку коли травма чи захворювання працівника фактично не пов’язані з нещасним випадком на виробництві й не є його наслідком.

Медпросвита Уніфікований клінічний протокол первинної медичної допомоги Інтегроване ведення хвороб дитячого віку

Нерідко трапляються випадки, коли в листку непрацездатності (далі — ЛН) причиною непрацездатності визначено нещасний випадок на виробництві та його наслідки ( код — 4), а травма чи захворювання працівника фактично не пов’язані з нещасним випадком на виробництві й не є його наслідком, тобто нещасний випадок стався не в процесі виконання працівником своїх трудових обов’язків. За таких умов ЛН не підлягає оплаті за рахунок коштів соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, однак оплачувати його за рахунок коштів соціального страхування з тимчасової втрати працездатності підстав також нема.

Така ситуація ускладнюється тим, що відповідно до пункту 3.3 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 3 листопада 2004 року № 532/274/136-ос/1406 (далі — Інструкція № 532), у графі «Причина непрацездатності» ЛН пункти 2 (професійне захворювання та його наслідки) та 4 (нещасний випадок на виробництві та його наслідки) виправленню не підлягають. Тобто звертатися до медичної установи або до лікаря, який видавав ЛН, з проханням виправити причину непрацездатності з кодом 4 (нещасний випадок на виробництві та його наслідки), указану помилково, наприклад, на причину з кодом 5 (невиробничі травми) недоцільно, адже вчиняти такі дії медичному працівникові заборонено Інструкцією № 532. І навіть якщо виправлення буде зроблено, ЛН визнають таким, що виданий не в установленому порядку, й оплаті він не підлягатиме (ч. 1 ст. 31 Закону № 1105).

Процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах, регламентується Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232 (далі — Порядок № 1232).

Дехто, керуючись пунктом 5 Порядку № 1232, вважає, що в разі якщо керівництву підприємства відомо (наприклад, з пояснювальної записки потерпілого або показань свідків), що нещасний випадок стався з працівником під час прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, який не належить підприємству й не використовується в інтересах цього підприємства, а період тимчасової непрацездатності потерпілого підтверджується ЛН, у якому причиною непрацездатності визначено нещасний випадок на виробництві та його наслідки (код 4), розслідувати такий нещасний випадок потрібно на умовах, визначених Порядком розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2001 року № 270 (далі — Порядок № 270).Така думка помилкова. І ось чому. Пунктом 4 Порядку № 270 передбачено, що факт ушкодження здоров’я внаслідок нещасного випадку встановлює і засвідчує лікувально-профілактичний заклад, а документом, яким підтверджується ушкодження здоров’я особи, є ЛН, виданий цим закладом. Відповідно розслідування нещасного випадку за нормами Порядку № 270 здійснюється у випадках, коли безпосередньо в ЛН указано, що причиною непрацездатності є невиробничі травми (код 5).

У даному випадку, відповідно до пункту 14 Прядку № 1232 комісія створена на підприємстві зобов’язана з’ясувати обставини й причини настання нещасного випадку, вивчити первинну медичну документацію (журнал реєстрації травматологічного пункту лікувально-профілактичного закладу, звернення потерпілого до медичного пункту або медико-санітарної частини підприємства, амбулаторну картку та історію хвороби потерпілого, документацію відділу кадрів, відділу (служби) охорони праці тощо), визначити, чи пов’язаний нещасний випадок із виробництвом. Якщо нещасний випадок визнано таким, що не пов’язаний з виробництвом, скласти у п’яти примірниках акт за формою Н-5. У той же час на основі отриманих під час розслідування відомостей, керуючись Порядком № 270, комісія складає акт про нещасний випадок невиробничого характеру за формою НТ.

Після виконання всіх зазначених вище дій на підставі частини 3 статті 30 Закону № 1105 комісія (уповноважений) із соціального страхування за умови визнання нещасного випадку таким, що не пов’язаний з виробництвом, за наявності належним чином складеного акта за формою Н-5 і виданого в установленому порядку ЛН ухвалює рішення про призначення матеріального забезпечення. Тобто ухвалює рішення про оплату ЛН за рахунок коштів соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

На підставі рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування про призначення матеріального забезпечення роботодавець звертається до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності для проведення фінансування ЛН. Порядок фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності затверджено постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22 грудня 2010 року № 26 (далі — Порядок № 26).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 26 з метою отримання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності для виплати матеріального забезпечення найманим працівникам, нарахованого роботодавцем, останній звертається до робочого органу вказаного Фонду за місцем обліку із заявою-розрахунком за формою, наведеною в додатку до Порядку № 26, за підписом керівника та головного бухгалтера, засвідченою печаткою підприємства. При цьому, заповнюючи графу 5 «Причина непрацездатності» заяви-розрахунку, слід вказати код 5 (невиробничі травми) і додати до неї пояснювальну записку з обґрунтуванням такого запису та копію акта за формою Н-5, яким нещасний випадок визнано таким, що не пов’язаний з виробництвом.

 

Підготовлено Виконавчою дирекцією Київського міського відділення ФСС з ТВП

Комментировать

Нажмите для комментария

Здравствуйте,
Выйти

Мы на Facebook