Погляд лікаря: Що нам даэ приєднання до Декларації про Європейський регіон вищої освіти?

На даний час більшість фахівців акцентують увагу на формальних аспектах приєднання  до Декларації про Європейський регіон вищої освіти, не приділяючи належної уваги змістовному аспекту проблеми. Тим часом саме подолання репродуктивного стилю навчання і перехід до нової його парадигми, що забезпечує пізнавальну активність і самостійність мислення тих, що навчаються, є одним із стратегічних напрямів модернізації освіти в розвинених країнах.

Найефективніший метод активізації навчального процесу – це поєднання навчальноої, наукової і практичної діяльності. З цією метою важливиим є входження в систему безперервної освіти, яка повинна базуватися на принципах багаторівнневости, ступінчастості, варіативності, гнучкості і багатофункціональності.

Необхідно також забезпечити розвиток усіх елементів системи безперервної освіти: базової професійної освіти, післядипломної освіти фахівців, навчання в процесі роботи і післевузівскої освіти студентів у викладачів. У взаємодії всі ці елементи формують інтегровану систему безперервної медичної освіти.

Приєднання України до Болонському процесу підвищить якість освіти. Відмінними тенденціями розвитку світової системи освіти є поглиблення у фундаментальні основи навчання, посилення гуманітарної і професійної її спрямованості, формування у студентів системного підходу до аналізу медико-соціальних ситуацій, стратегічного мислення, виховання соціальної і професійної мобільності, уміння спілкуватися, використання іноземної мови в практичному житті.

Основна частина. Перегляд української освіти на основі двох освітніх циклів: передипломного (бакалавр) і післядипломного (магістр) означає зміну соціально-професійної орієнтації молоді [1].

Використання Європейської кредитної трансферної системи дозволяє гарантувати прозорість, наводити «мости» між різними навчальними установами і розширити можливість вибору для студентів. Це вимагає досліджень, що стосуються розробки оптимальних угод при співпраці між вищими навчальними закладами Європейського простору освіти [2].

Впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вишах є важливим чинником стимулювання ефективної роботи викладача і студента з урахуванням часу безпосереднього їх спілкування в процесі навчання, але розробка модулів вимагає від викладача глибокої аналітичної роботи над смисловим і змістовим наповненням дисципліни і структуризацією їх як системи, а не механічного перенесення розділів програми до відповідних модулів [3].

Для студента важливим не є тільки осмислення і засвоєння інформації, а оволодіння способами і практичним впровадженням з використанням матеріалу, що вивчається, і прийняття ним певних конструктивних рішень. У таких умовах зменшується частина прямого і зовні заданого інформування і розширюється використання інтерактивних форм і методів роботи студентів під керівництвом викладача як наставника (тьютора) і повноцінна самостійна робота над змістом модульного матеріалу тієї або іншої навчальної теми [4].

Викладач-тьютор закріплюється за невеликою групою студентів, пізнавальною діяльністю якої він управляє, ураховуючи їх індивідуальні інтереси, інтелектуальні здібності, плани опанування або навчального матеріалу з оцінкою їм плану на майбутнє. У цьому полягає сутність так званого особистісно-орієнтованого підходу в навчанні [5].

Підсумковий модульний контроль здійснюється після завершення вивчення всіх тем модуля на контрольному занятті, передбаченому робочою навчальною програмою з дисципліни. До підсумкового модульного контролю допускаються студенти, які при вивченні модуля набрали кількість балів не менше мінімальної. Форми проведення ПМК стандартизовані.

Технологія  оцінки  модулів  дисципліни включає завдання з професійної підготовки (курація хворого із заповненням бланка стандартизованої форми), що відображає вміння та навички  роботи з хворими, оцінку результатів лабораторних та інструментальних методів досліджень, діагностику і надання допомоги при невідкладних станах (у межах ОКХ спеціальності).

Тестова частина передбачає вирішення низки тестових завдань з утримання навчального матеріалу модуля, який включає: базові тестові завдання з дисципліни, які охоплюють зміст навчального матеріалу в кількості 30 тестів. Критерії оцінки — 90,5% правильно розв’язаних  завдань. Загальна оцінка першої і другої частини ПМК констатує виконання базових вимог ОКХ і визначається як задовільний рівень підготовки із середнім рівнем оцінки за шкалою ЕCТS 55 балів.  Кожен студент, успішний виконав вимоги контролю, за особистим бажанням може вибрати можливий рівень подальшої якості оцінювання. Не виконання вимог якісної оцінки залишає за студентом задовільний рівень базової оцінки.

Особистий вибір студентами подальшого якісного рівня оцінювання: перший рівень відповідає критерію оцінки за традиційною шкалою «добре». Для визначення цього рівня застосовуються ситуаційні завдання, що відображають питання професійної підготовки. Кількість ситуаційних завдань — 10, критерій оцінки — 90% правильного рішення. Рівень бального оцінювання за шкалою ЕCТS з використанням критеріїв оцінки в межах 60-71 балів.  Другий рівень відповідає критерію оцінки за традиційною шкалою «відмінно» та щоб виявити рівень  проводиться комісійний усний іспит. Критерій оцінки 90-100% правильного рішення навчально-контрольних завдань іспиту. Рівень бального оцінювання за шкалою ЕCТS з використанням критеріїв оцінки в межах 72-80 балів. У разі незгоди студента з виставленою кафедрою оцінці з дисципліни, він має можливість звернутися до деканату факультету для створення апеляційної комісії, до складу якої повинні бути включені представник деканату, представник органів студентського самоврядування, завідувач кафедри та координатор кафедри ECTS. Склад комісії затверджується розпорядженням по університету. За рішенням апеляційної комісії може бути надано право повторного складання (перездачі іспиту).

Підсумковий модульний контроль здійснюється після завершення вивчення всіх тем модуля на останньому контрольному занятті з модуля. До підсумкового модульного контролю допускаються студенти, які відвідали всі передбачені навчальною програмою з дисципліни аудиторні навчальні заняття та при вивченні модуля набрали кількість балів, не меншу за мінімальну. Студенту, який з поважних причин мав пропуски навчальних занять, вносяться корективи до індивідуального навчального плану і дозволяється відпрацювати академічну заборгованість до певного визначеного терміну.

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент під час складання підсумкового модульного контролю, становить 80. Підсумковий модульний кредит вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше як 50 балів.

На VI курсі  проводиться поточний  та  заключний тестовий контроль знань 100%  студентів за всіма темами курсу «внутрішні хвороби» та з предмету клінічної імунології. На практичних заняттях для опитування студентів використовуються тестові завдання, затверджені МОЗ України.

Підсумкові заняття, тобто проміжний контроль проводиться шляхом опитування викладачами студентів. Після вивчення певних тем проводилися залікові заняття з теоретичною частиною, письмовим рішенням тестів, що складені до ліцензійних іспитів, шифровкою ЕКГ, рентгенограм, ехограм. Hа заліках студенти демонструють поточну документацію: конспекти до практичних занять, зошит запису рецептів, зошит курації хворих, історії хвороби, УІРС.

Кінцева атестація, що визначає ступінь підготовленості студентів і допуск до державних іспитів, проводилася в кінці навчального року, цього року, крім залікових занять. Студенти VI курсу виконували контрольну роботу по програмі “Ліцензійні іспити — Крок 2.

Загальна лікарська підготовка може бути реалізована: а) за семестрам на прикінці циклів внутрішніх хвороб та клінічної імунології на VI курсі проводиться залікова атестація з оформленням залікових відомостей у кінці весняного семестру студенти VI курсу мають державний іспит по внутрішнім, професійним і інфекційним хворобам; б) щомісяця відомості про пропуски і невстигаючих студентів подаються до деканату і постійно обговорюються на засіданнях кафедри; в) контроль за відвіданням практичних занять і лекцій студентів велся за точним врахуванням відвідання лекцій і практичних занять. Пропущені лекції відпрацьовувалися написанням рефератів на відповідну тему. Пропущені заняття відпрацьовувалися по суботах, відомості про них фіксувалися в спеціальному журналі відпрацювань. Цього навчального року в університеті введено платне відпрацювання пропусків практичних занять, що значно підвищило дисципліну серед студентів. Крім того, заняття, пропущені студентами 6-го курсу відпрацьовувалися додатковими чергуваннями в клініці і співбесідою на пропущену тему під час додаткових занять. Студенти, що пропустили багато занять і лекцій, запрошувалися на засідання кафедри.

Висновки. Таким чином, вступ України до Болонського процесу потребує інших складних соціально-професійних проблем:
— по-перше, переорієнтація професорсько-викладацького складу університетів України на нову систему організації навчально-виховного процесу,
— по-друге, разроблення нових підручників, структура яких відповідала б певним модулям у вигляді систем навчальних елементів, об’єднаних ознакою відповідності певного об’єкту професійній діяльності, зокрема, в галузі клініки внутрішніх хвороб на 6-му курсі навчання.

З впровадженням модульно-кредитної системи у вищі України певною мірою забезпечені ті досягнення вищої освіти, які відповідатимуть стандартам Європейської системи, що виходить із знань, умінь і навичо, які стануть освітнім багажем для майбутньої професійної діяльності молодого лікаря-терапевта. Перспективи ж приєднання України до Болонського процесу дозволять нашій країні поглибити і розширити наші відносини з європейськими державами з подальшою інтеграцією нашої держави в Європейський Союз.

О.І.Шушляпін.
Харківський національний медичний універсітет

Література.

1. Шушляпин О.И., Шелест А.Н., Кожин О.И., Добровольская И.Н., Борзова Е.Ю. Стилевые особенности саморегуляции познавательной активности врачей-интернов на этапе стартового профессионального образования // Науковий журнал „Право і безпека” – Харків — 2010 — № 3 (35) – С. 240-243.
2. Резніченко Г.І., Резніченко Ю.Г., Кошля В.І., Пащенко С.М., Белай І.М. Самостійна робота інтернів на клінічних кафедрах з точки зору Болонської Угоди // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки а практики/ Збірник наукових статей – Запоріжжя: ЗДМУ -2007 – вип. XVIII – С. 234- 236

1. Сидоренко О.Л. Соціальна педагогіка і Болонський процес: пошуки гармонізаціі // Наукові записки кафедри Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна Харків: видавничий центр ХНУ – 2004 – випуск 12 — С. 193-199

4. Шушляпин О.И. Компетентность выпускника медицинского вуза в контексте непрерывного образования, воспитания и наставничества // Сборник научных трудов «Проблемы та перспективы формирования национальной гуманитарно-технической элиты» — Харьков: НТУ: «ХПИ» – 2007 – выпуск 13-14 (27) – С. 307- 323
5. Шушляпін О.І., Добровольска І.М. Психодіагностика особистих рис людини у взаємодії лідер-ведомі у медичному універсітеті як чинник успішної  професійної підготовки лікаря // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова „Проблеми трудової та професійної підготовки” – Київ – серія 13, випуск 10/березень – 2010 – С.189-198.