Выбор редакции Инфекционные болезни Статьи

Лікування герпесвірусної урогенитальної інфекції у жінок: імуномодулятор Ербісол Ультрафарм

ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ІМУНОМОДУЛЯТОРА ЕРБІСОЛ® УЛЬТРАФАРМ В КОМПЛЕКСНІЙ ТЕРАПІЇ ХРОНІЧНОЇ РЕЦИДИВУЮЧОЇ УРОГЕНІТАЛЬНОЇ ГЕРПЕСВІРУСНОЇ ІНФЕКЦІЇ У ЖІНОК

Драннік Г.М., Курченко А.І., Свідро О.В., Кащенко І.М., Ніколаєнко О.М.
Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця, Київ; ООО «Ербіс», Київ

Збільшенню поширеності урогенітальної герпесвірусної інфекції у всьому світі сприяють як властивості самого збудника – вірусу простого герпесу (ВПГ І та ІІ типу), так і рівень сучасної соціально-гігієнічної культури людей [1, 5]. Окремо слід виділяти жінок з хронічною урогенітальною ВПГ-інфекцією, яка проявляється частими й тривалими рецидивами та супроводжується небезпечними ускладненнями. З’ясувалось, що ці хворі характеризуються тяжким ураженням імунних механізмів [6].

Сьогодні при лікуванні герпетичних інфекцій обов’язково застосування ациклічних нуклеозидів (ацикловіру, валацикловіру) [1], а за наявності імунодефіцитних порушень хворим з проявами герпесвірусної інфекції призначається імунотропна терапія (переважно препарати інтерферону або індуктори його синтезу) [6]. До останньої групи може бути віднесений препарат Ербісол® Ультрафарм, який сприяє підвищенню продукції ІЛ-2 та ІФН-гамма і зниженню рівня ІЛ-4 та ІЛ-10, що призводить до нормалізації цитокінового балансу [3, 4]. Крім того, Ербісол® УЛЬТРАфарм у хворих з імунодепресією Т-клітинного імунітету сприяє нормалізації рівня Т-лімфоцитів, Т-хелперів, цитотоксичних Т-лімфоцитів; зменшує кількість і активацію В-лімфоцитів [2]. Тому метою дослідження була оцінка ефективності препарату Ербісол® Ультрафарм в комплексній терапії рецидивуючої форми інфекції, обумовленої ВПГ.

Матеріали та методи.

У дослідженні прийняли участь 93 жінки, хворих на персистуючу урогенітальну інфекцію, викликану ВПГ ІІ типу віком від 20 до 60 років. Всі пацієнтки були розподілені на 2 групи: контрольну (К) групу, в якій 38 жінок  приймали ацикловір по 200 мг 5 раз на добу протягом тижня (базисна терапія), і дослідну (Д) – 55 жінок, які отримували базисну терапію разом з препаратом Ербісол® Ультрафарм по 2 мл 1 раз на добу внутрішньом’язово впродовж 20 днів. Давність хвороби складала в середньому 2,5±0,7 років,  кількість рецидивів ВПГ-інфекції протягом року – 7,9±1,2 епізоду з тривалістю 2-3 тижні. Наявність інфекційного агенту встановлена у зіскребах з вражених ділянок (слизових оболонок піхви та шийки матки, шкіри вульви) за методом ПЛР. Підвищені титри антитіл до ВПГ2 виявлені в сироватці крові хворих за методом ІФА. Клінічне спостереження за хворими обох груп тривало рік. В динаміці оцінювалися показники загальних аналізів крові та сечі, біохімічні параметри крові та дані імунологічних тестів І рівня. Статистичну обробку отриманих даних здійснювали за стандартними методиками варіаційної статистики з урахуванням розбіжностей за t-критерієм Ст’юдента.

Результати досліджень.  

Аналіз результатів, що характеризують стан хворих за основними суб’єктивними даними, показав, що додавання Ербісол® Ультрафарму до базисної терапії призводило до значного покращення самопочуття хворих вже наприкінці 3-ї доби, а остаточне нівелювання симптомів відбувалось протягом 5-7-ї доби.

Так, у пацієнтів дослідної групи значний і помірний свербіж зникав після 3-го дня лікування, а цілковита відсутність зафіксована на 7-й день, в контрольній групі слабкий свербіж помічався через 2-3 тижні. Значна інтенсивність болю та печії у вогнищі враження у пацієнток групи Д зникали на 5-й та 3-й дні відповідно, відсутність таких скарг відмічена на 5-й день та 7-й. Пацієнтки групи К не страждали від болі тільки через 14 днів, печії — через 7 днів. Еритема та набряк шкіри зникали у хворих дослідної групи на 3-ю добу, у хворих групи К — через два та більше тижнів. Остаточне подолання везикульозних висипів в групі Д тривало 5 днів, в групі К – більше 14 днів.

У пацієнтів групи Д була досягнута більш стійка клінічна ремісія – кількість хворих з рецидивами була удвічі менше, ніж в групі К; знизилося число зафіксованих епізодів маніфестації з 5-6 до 2-3 на рік, зменшилась середня тривалість рецидиву на 2,7±0,4 дня. Це вказує на більш високу ефективність комплексної терапії із включенням Ербісол® Ультрафарму (табл. 1). Переносимість препарату оцінена як добра у всіх 55 пацієнтів дослідної групи.

Таблиця 1 — Порівняльна ефективність лікування хворих на ВПГ-інфекцією (абс.ч./%)

Ефектив-ністьКонтрольна група (n=38)Дослідна група (n=55)
на 21-й день терапіїчерез 6 міс. після лік.через рік після лік.на 21-й день терапіїчерез 6 міс. після лік.через рік після лік.
Висока33(86,8%)12(31,6%)4(10,5%)55(100%)42(76,4%)37(67,3%)
Низька5(13,2%)26(68,4%)34(89,5%)13(23,6%)18(32,7%)

 

Дослідження імунного статусу у хворих на ВПГ-інфекцію на початку лікування виявило зміни в бік зниження відносної кількості Т-хелперів (CD4+-клітин) та підвищення відсотку цитотоксичних Т-лімфоцитів (CD8+-клітин) відносно показників групи здорових донорів, що призводило до зниження імунорегуляторного індексу CD4+/CD8+ і може свідчити про наявність імуносупресії в обох групах хворих. Кількість В-лімфоцитів (CD19+) була підвищеною, що вказувало на активацію гуморальної ланки імунітету у хворих груп К та Д (табл. 2).

Таблиця 2 – Імунологічні показники у хворих на ВПГ-інфекцією в динаміці лікування (M±m)

ПараметриЗдорові донори(n=30)Контрольна група (n=38)Дослідна група (n=55)
до лікуванняпісля лікуваннядо лікуванняпісля лікування
CD3+, %52,0±5,159,1±5,257,2±1,052,2±3,866,4±4,2*Ϫ
CD4+, %34,0±3,926,3±1,731,9±0,922,6±1,9*32,1±4,0 Ϫ
CD8+, %18,0±3,825,4±2,621,2±1,024,1±3,128,6±4,5
CD19+, %27,0±4,735,3±3,229,0±0,938,1±3,721,2±3,3 Ϫ
CD4+/CD8+1,89±0,151,04±0,27*1,50±0,06*0,94±0,21*1,12±0,32*
ЦІК, од.опт.щільн.0,06±0,010,15±0,03*0,15±0,01*0,13±0,02*0,10±0,03
IgG, г/л11,5±3,015,0±1,314,4±0,314,0±1,413,2±1,7
IgA, г/л1,30±0,201,65±0,161,67±0,051,76±0,301,79±0,42
IgM, г/л0,99±0,211,47±0,271,57±0,411,28±0,261,24±0,15
Фагоцитарний індекс, %65,0±3,258,0±3,254,6±1,4*67,0±3,474,4±5,7
Фагоцитарне число, од.7,1±1,18,5±1,37,7±1,29,1±1,410,7±2,1

р<0,05 в порівнянні з групою здорових донорів (*) і даними до лікування (Ϫ)

Повторне імунологічне дослідження (на 21-й день від початку терапії) в контрольній групі не виявило достовірних зрушень щодо середніх величин показників системного імунітету. У пацієнток групи Д після комплексної терапії спостерігалось достовірне підвищення кількості Т-лімфоцитів (CD3+), Т-хелперів (CD4+) і зниження кількості В-лімфоцитів (р<0,05). Застосування Ербісол® Ультрафарму збільшувало кількість цитотоксичних Т-лімфоцитів (CD8+). У пацієнток групи К навпаки відбувалось зниження кількості CD3+- та CD8+-клітин. Гуморальні фактори імунітету (рівень імуноглобулінів) в обох групах хворих на ВПГ-інфекцію не мали такої вагомості, як клітинні фактори, і в динаміці лікування не зазнавали суттєвих змін. Рівень ЦІК знижувався тільки у хворих групи Д. Фагоцитарна реакція клітин підвищувалась тільки у пацієнтів дослідної групи. Таким чином, отримані дані продемонстрували, що під впливом препарату Ербісол® Ультрафарм відбувалася корекція імунологічних показників,  в першу чергу,  факторів клітинного імунітету.

Висновки.

  1. У хворих на хронічну інфекцію, обумовлену ВПГ, з частими і тривалими рецидивами застосування Ербісол® Ультрафарму дозволило прискорити початок ремісії (в середньому на 2,7 дня) та збільшити її стійкість, зменшити число рецидивів з 5-6 до 2-3 на рік.
  2. Застосування Ербісол® Ультрафарму призводило до підвищення початково знижених показників клітинної ланки імунітету (Т-лімфоцитів, Т-хелперів, цитотоксичних Т-лімфоцитів, імунорегуляторного індексу CD4+/CD8+) та зниженню підвищених на початку лікування кількості В-лімфоцитів та рівня циркулюючих комплеків.
  3. Під час дослідження Ербісол® Ультрафарм продемонстрував низьку токсичність, а його переносимість була оцінена як добра у всіх 55 пацієнтів дослідної групи.

 

Література.

  1. Европейские стандарты диагностики и лечения заболеваний, передаваемых половым путем. – Москва: Мед. лит., 2004. – 272 с.
  2. Влияние препаратов класса ЭРБИСОЛ на продукцию цитокинов и экспрессию поверхностных маркеров клеток крови у здоровых доноров и онкологических пациентов / А. Н. Николаенко, Д. А. Базыка, Г. Н. [и др.] //  Евразийский онкологический журнал. – 2016. – 4 (1). – С. 79-89.
  3. Дослідження in vitro впливу препаратів ербісол на продукцію інтерлейкіну-2 та g-інтерферону Т-хелперами І типу здорових донорів / В. Й. Фесенкова, Г. М. Драннік, В. Є. Дріянська [та ін.]  // Лабораторна діагностика. – 2003. – № 2. – С. 37-40.
  4. Дослідження впливу препаратів «ербісолу» на функціональну активність Т-хелперів ІІ типу за продукцією ІЛ-4 та ІЛ-10 in vitro / Г. М. Драннік, В. Й. Фесенкова, В. Є. Дріянська [та ін.] // Лікарська справа. – 2003. – № 3-4. – С. 113-117.
  5. Драннік Г. М. ТORCH-інфекції: герпес / Г. М. Драннік, О. В. Свідро // Клінічна імунологія. Алергологія. Інсектологія. – 2006. — № 1 (02). – С. 68-72.
  6. Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим з імунодефіцитними порушеннями з проявами герпесвірусної інфекції ½ типу // Наказ МОЗ України № 626 від 08.10.2007 р. «Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги хворих з імунними захворюваннями».

Комментировать

Нажмите для комментария

Здравствуйте,
Выйти

Мы на Facebook