Кардиология

ОСОБЛИВОСТІ ХАРЧУВАННЯ ТА ПРОБЛЕМИ ДІЄТИЧНОЇ ПРОФІЛАКТИКИ ФАКТОРІВ РИЗИКУ СЕРЦЕВО-СУДИННИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

Профілактика та лікування сердцево-судинних захворювань к рамках харчування та дієтичної профілактики. Дані епідеміологічного дослідження Інституту кардіології ім. М.Д. Стражеска за останні 20 років (метод «добо­вого відтворення» з використанням муляжів продуктів і страв).

111Н. В. Давиденко, І. П. Смирнова, І. М. Горбась, О. О. Кваша, Інститут кардіології ім. М. Д. Стражеска АМН України, м. Київ, Україна

На сьогодні актуальною проблемою здоров’я насе­лення України залишаються хвороби системи кровообігу (ХСК). Їх профілактика та лікування включають у себе цілий комплекс чинників, які відіграють важливу роль у продовженні якісного життя людей. Вагомим фактором у профілактиці та лікуванні захворювань є збалансова­не раціональне харчування, тоді як нераціональне — є визначальним фактором, що зумовлює розвиток надмірної маси тіла (НМТ), порушення ліпідного обміну і толерантності до вуглеводів, артеріальну гіпертензію (АГ) та інші функціональні порушення, які у свою чергу спричиняють ризик виникнення ішемічної хвороби сер­ця (ІХС), інфаркту міокарда, аритмій тощо [1] (рис. 1).

Епідеміологічні дослідження Інституту кардіології ім. М.Д. Стражеска протягом останніх 20 років (метод «добо­вого відтворення» з використанням муляжів продуктів і страв) показали, що реальне харчування українського населення працездатного віку характеризується [2,3]: яких (69%) складають білки тваринного походження;

  • надмірним вживанням жирів (45,8%), майже полови­на яких — тваринні;
  • незбалансованістю жирних кислот у складі жирів: насичені жирні кислоти складають 48,3%, а поліненасичені — 12,8% від загальної енергетичної цінності;
  • недостатньою кількістю вуглеводів (39,6% від загальної енергетичної цінності), значну частку яких складають прості (у середньому 88,4 г на добу);
  • значним вмістом в раціонах холестерину (в серед­ньому 519,8 мг на добу);
  • недостатнім вмістом вітамінів А, С, РР (в середньому на 20%);
  • недостатньою кількістю мінералів, особливо кальцію і магнію в раціонах харчування (нижче норми на 16 і 10% відповідно);
  • порушеннями режиму харчування у 36,5% обсте­жених (2-х разове з високою енергоцінністю до 50—60% добової енергетичної цінності під час вечірнього прийому їжі).
  • 1

2

Співвідношення білків, жирів та вуглеводів у фактич­ному харчуванні відрізняється від рекомендованого на­уково обгрунтованого (рис. 2).

Виражена закономірність його порушень встанов­лена в групах осіб із гіперхолестеринемією, надмірною масою тіла, артеріальною гіпертензією, що свідчить про значимість у виникненні факторів ризику ХСК (таблиця).

Анкетування неорганізованої популяції чоловіків та жінок у віці 20—59 років (1106 осіб), дало цікаві, але суперечливі та не очікувані результати [4]. Основним висновком аналізу анкет є те, що населення надає недо­статньо серйозного значення питанням раціонального харчування, а на деякі запитання взагалі не може дати відповідь у зв’язку з неосвіченістю. Виявилося, що 10% населення ніколи не вимірювали і не знають масу свого тіла, 34% вимірюють 1 раз на рік і рідше. Майже половина (44,5%) не можуть дати реальну оцінку своєму харчуван­ню (енергетична цінність і якість). Кожен третій (32,7%) харчується нерегулярно, у кожного четвертого пацієнта одно-дворазове харчування; 4 рази на день харчуються лише 5% анкетованих; останній прийом їжі за 1—2 годи­ни до сну спостерігається у 61,2% осіб. Разом з тим, 36,2% дотримуються певних дієт, із них половина (44—55%) для зменшення маси тіла, і тільки 5,9% — використову­ють низькохолестеринову дієту. Рекомендації медич­них працівників відносно зменшення маси тіла отриму­ють тільки 9,3% пацієнтів; щодо обмеження в харчовому раціоні кухонної солі — лише 10,9% осіб; стосовно вжи­вання жирів — 11,6%, а відносно алкогольних напоїв — 3%. Серед порадників із питань здорового способу жит­тя медичні працівники займають лише третю сходинку (16,8%) після членів сім’ї (45,7%) та друзів (27,3%).

3

Принципи сучасної дієтології повинні грунтуватися на впровадженні міжнародно визнаних рекомендацій з урахуванням особливостей культури і традицій харчу­вання населення.

В оптимальному варіанті харчування забезпечує організм енергією, основними нутрієнтами в їх відповідному кількісному співвідношенні. Воно по­винно бути організоване з урахуванням виду трудової діяльності людини, віку і статі, конституції, способу жит­тя, національних традицій, а також клімато-географічних умов проживання [5].

Культура харчування, спрямована на оздоровчу дієту, передбачає:

  • співвідношення білків, жирів та вуглеводів;
  • збільшення споживання складних вуглеводів (50—70% загальної енергетичної цінності їжі) та клітковини (27—40 г на добу), завдяки використан­ню овочів та фруктів (не менше 400 г);
  • зменшення вживання цукру (до 10%, що еквівалентно 60 г на добу);
  • зниження кількості вживаної солі (максимально 6 г на добу);
  • обмеження до мінімуму алкоголю;
  • прагнення знизити надмірну масу тіла.

Вибір продуктів значною мірою залежить від доступності та ціни, а також від традицій, релігійних та індивідуальних особливостей, віку і статі, освіти, ста­ну здоров’я. Ці фактори щодо рекомендації харчування треба адаптувати до санітарної освіти, здорових звичок серед молоді, надавати необхідну підтримку програмам навчання школярів.

Лікарі та медичні сестри первинної ланки охорони здоров’я повинні:

  • знати особливості культури, традиції, способи кулінарної обробки;
  • бути інформованими про доступність продуктів за­лежно від умов;
  • бути обізнаними щодо вартості, не рекомендувати малодоступних;
  • бути упевненими, що їхні поради пацієнти зрозуміли правильно;
  • намагатися тактовно змінювати звички, які склалися в харчуванні і глибоко вкоренилися в окремих роди­нах, особливо серед тих, хто має іншу культуру; бути завжди готовими дати відповідь на запитання;
  • підтримувати позитивні риси у харчуванні;
  • розповідати про шкідливість нездорових звичок у харчуванні;
  • допомагати пацієнтам правильно вибрати раціон і подолати шкідливі для їх здоров’я звички;
  • впливати на загальноприйняті помилкові концепції та поняття щодо здорових дієт (наприклад, не так смачно, модно, дорожче тощо);
  • давати практичні і реальні пропозиції з урахуван­ням національних, релігійних, етнотрадиційних та економічних норм.

Рекомендувати їсти щодня овочі і фрукти, помірну кількість м’яса та молочних продуктів. Така дієтологічна модель має захисну для здоров’я дію і рекомендована ВООЗ.

Отже, раціоналізація харчування населення України та дієтологічні заходи профілактики дисліпопротеїдемії (ДЛП), артеріальної гіпертензії, надлишкової маси тіла дадуть можливість зменшити їх поширеність та пози­тивно вплинуть на епідеміологічну ситуацію щодо хво­роб системи кровообігу. Результати досліджень визна­чили доцільність активізації інформованості населен­ня про основні принципи раціонального харчування та негативні наслідки протилежного для здоров’я кожної людини та населення України в цілому.

Література

  1. Возіанов О.Ф. Харчування та здоров’я населен­ня України (концептуальні основи раціонального хар­чування) // Журн. Академії медичних наук України. —2002. — Т. 8, №4. —С. 647—657.
  2. Давиденко Н.В., Смирнова І.П., Горбась І.М., Кваша О.О. Нераціональне харчування — ризик для здоров’я // Укр. терапевтичний журнал. —2002. —Т. 4, №3. — С. 26—29.
  3. Халтаев Н.Г., Денис Б. Количественная оценка по­требления пищевых веществ в эпидемиологических ис­следованиях сердечно-сосудистых заболеваний // Кар­диология. —1976. —№9. —С. 112—118.
  4. Коваленко В.М. Харчування і хвороби систе­ми кровообігу: соціальні і медичні проблеми // Журн. Академії медичних наук України. —2002. —Т. 8, №4. — С. 685—692.
  5. Коваленко В.М., Давиденко Н.В., Карнацький В.М. та ін. Харчування у профілактиці та лікуванні хвороб систе­ми кровообігу: Посібник для медичних працівників. — К., 2003. —51 с.традиційних та економічних норм.

Комментировать

Нажмите для комментария

Мы на Facebook